Інструкція з медичного застосування препарату Ацикловір
Загальна характеристика
Ацикловір — це синтетичний противірусний препарат, який належить до групи антивірусних засобів, що інгібують реплікацію вірусів герпесу. Його дія базується на імітації нуклеозиду пуринової групи, що дозволяє блокувати синтез вірусної ДНК та зупиняти розповсюдження інфекції. Препарат застосовується для лікування та профілактики герпетичних інфекцій, а також для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу.
Фармакологічна група та дія
| Фармако-терапевтична група | Противірусний препарат |
|---|---|
| Діюча речовина | Ацикловір |
| Фармакологічна активність | Ацикловір — це селективний інгібітор вірусної ДНК-Pol. Його дія проявляється у пригніченні реплікації вірусів герпесу типів 1 і 2, Varicella zoster, Епштейна-Барр та цитомегаловірусу. В інфікованих клітинах ацикловір активується вірусною тимидинкіназою у монофосфат, далі перетворюється у дифосфат і трифосфат, що вбудовуються у вірусну ДНК, блокуючи її синтез. |
Показання до застосування
Для прийому всередину
- лікування інфекцій шкіри і слизових оболонок, викликаних вірусом герпесу типів 1 і 2, включно з первинним і рецидивуючим генітальним герпесом;
- профілактика рецидивів герпетичних інфекцій у пацієнтів з нормальним імунітетом;
- профілактика інфекцій у осіб з імунодефіцитом;
- лікування вітряної віспи і оперізувального герпесу, особливо при ранньому початку терапії для зменшення болю і ускладнень.
Для внутрішньовенного застосування (в/в)
- лікування інфекцій герпесу типів 1 і 2;
- профілактика інфекцій герпесу у імунодефіцитних пацієнтів;
- лікування вітряної віспи і оперізувального герпесу, з особливою увагою до тяжких форм у імунокомпрометованих пацієнтів;
- профілактика цитомегаловірусної інфекції у реципієнтів трансплантованих органів і кісткового мозку;
- лікування герпетичного енцефаліту.
Спосіб застосування, курс і дози
Для прийому всередину
Загальні рекомендації щодо застосування:
- препарат приймати під час або після їжі, що не впливає на абсорбцію;
- курс лікування зазвичай становить 5 днів, тривалість може бути збільшена за рекомендацією лікаря при важких формах інфекцій;
- при первинних інфекціях рекомендується доза 200 мг 5 разів на добу з інтервалом 4 години, крім нічного періоду;
- при профілактиці рецидивів — 200 мг 4 рази на добу або 400 мг двічі на добу;
- при важких імунодефіцитних станах доза може бути збільшена до 400 мг кожні 8 годин.
Дітям віком від 3 років — призначають аналогічні дози, залежно від маси тіла або з урахуванням віку, за рекомендаціями лікаря.
Для внутрішньовенного застосування
- дозування залежить від стану нирок, маси тіла та тяжкості захворювання;
- загальні рекомендації: 5-10 мг/кг кожні 8-12 годин, залежно від функції нирок;
- при нирковій недостатності доза зменшується та коригується відповідно до рівня креатиніну;
- інфузії проводять протягом 1 години у медичному закладі під контролем лікаря.
Протипоказання та обережності
- гіперчутливість до ацикловіру або допоміжних компонентів;
- порожня ниркова недостатність або значне порушення функції нирок;
- вагітність і період годування груддю — застосовувати з обережністю, під контролем лікаря;
- пацієнтам з імунодефіцитами — можливе виникнення резистентних штамів вірусу.
При застосуванні у пацієнтів із порушеннями нирок важливо коригувати дозування та забезпечити достатнє споживання рідини для профілактики нефротоксичності.
Побічні дії
- загальні: головний біль, слабкість, лихоманка;
- з боку травної системи: нудота, блювання, діарея;
- з боку нервової системи: запаморочення, судоми (при передозуванні або нирковій недостатності);
- з боку шкіри: висип, свербіж, алергічні реакції;
- рідко — нефротоксичність, диспепсія.
При появі будь-яких небажаних реакцій слід звернутися до лікаря.
Особливі вказівки
- при тривалому застосуванні необхідний контроль функції нирок і крові;
- у пацієнтів з імунодефіцитом можливо виникнення резистентних штамів, що знижують ефективність лікування;
- застосовувати з обережністю вагітним та жінкам, що годують, під контролем лікаря;
- важливо підтримувати гідратацію для запобігання нефротоксичності.
Застосування при особливих станах
При порушеннях функції нирок
Дозування коригується відповідно до рівня кліренсу креатиніну та ступеня нефропатії. Для пацієнтів з КК менше 10 мл/хв рекомендується зменшити дозу або збільшити інтервал між введеннями.
Для літніх пацієнтів
Рекомендується коригувати дозу з урахуванням функціонального стану нирок, а також забезпечувати адекватний водний баланс.
Для дітей
- діти віком від 3 місяців до 12 років — дозування залежить від маси тіла або площі поверхні тіла;
- у пацієнтів молодше 3 місяців застосовують за рекомендаціями лікаря з урахуванням ваги і стану нирок.