Інструкція з застосування препарату Адваграф (Advagraf)
Опис препарату
Адваграф — це пролонгована форма твердої желатинової капсули, що містить такролімус у вигляді моногідрату. Капсули мають спеціальну маркування та дизайн для полегшеного розпізнавання. Вони призначені для системного застосування та мають високий рівень біодоступності.
Форма випуску: капсули пролонгованої дії, тверді желатинові, розмір №0, по 5 мг активної речовини у кожній капсулі.
Склад препарату
Компонент |
Кількість у капсулі |
Такролімус моногідрат |
5.1 мг (що відповідає 5 мг такролімусу) |
Вспомогательные вещества: |
|
- Гіпромеллоза |
1.5 мг |
- Етилцелюлоза |
1.5 мг |
- Лактоза моногідрат |
536.4 мг |
- Магнію стеарат |
5.5 мг |
Оболонка капсули: |
|
- Титану діоксид (Е171) |
1.308 мг |
- Желтий залізний оксид (Е172) |
0.39 мг |
- Червоний залізний оксид (Е172) |
0.104 мг |
- Желатин |
98.198 мг |
- Лаурилсульфат натрію |
следи |
Чорнильна фарба для маркування (Opacode S-1-15083): |
|
- Фармацевтична глазур (шеллак у розчині в етанолі) |
60.7% |
- Соєвий лецитин |
0.48% |
- Симетикон |
0.01% |
- Червоний залізний оксид (Е172) |
20% |
- Гіпролоза |
0.3% |
Фармакологічна група
Код АТХ: L04AD02 — Імунодепресанти, що містять такролімус
Група: Імунодепресивний препарат
Механізм фармакологічної дії
Такролімус є високоефективним і специфічним імунодепресантом. Його внутрішньоклітинний механізм базується на зв'язуванні з цитозольним білком FKBP12, формуючи комплекс, який конкурентно інгібує кальциневрин. Це призводить до блокування передачі Т-клітинних сигналів і транскрипції генів, що кодують лимфокіни, зокрема інтерлейкін-2, γ-інтерферон та інші. Таким чином, препарат пригнічує активність Т-лімфоцитів, зменшує їх пролиферацію та продукцію цитокінів, що є важливим для запобігання відторгнення трансплантата.
У експериментах in vitro та in vivo такролімус показує здатність знижувати утворення цитотоксичних Т-лімфоцитів та подавляти імунну відповідь, що робить його незамінним у трансплантології та лікуванні важких атопічних дерматитів.
Показання до застосування
Для системного застосування:
- профілактика відторгнення алотрансплантата печінки у дорослих пацієнтів;
- профілактика відторгнення алотрансплантата нирки у дорослих пацієнтів;
- лікування відторгнення трансплантата, резистентного до стандартних імуносупресивних режимів у дорослих пацієнтів.
Для зовнішнього застосування:
- лікування атопічного дерматиту середньої та важкої ступеня у випадках недостатнього ефекту традиційних методів або при непереносимості інших препаратів.
Спосіб застосування, курс і дозування
Дозування та частоту застосування визначає лікар індивідуально, залежно від клінічної ситуації, показань та форми препарату. Зазвичай застосовують перорально або зовнішньо відповідно до призначення.
Для перорального застосування: капсули приймають цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини, зазвичай один раз на добу або згідно з рекомендацією лікаря. Дозу підбирають так, щоб досягти цільових концентрацій у крові, що забезпечують ефективність та мінімізацію побічних ефектів.
Для зовнішнього застосування: препарат наноситься тонким шаром на уражену шкіру, у відповідності з рекомендаціями лікаря. Тривалість курсу та частота застосування визначаються індивідуально.
Лікарські взаємодії
Прийом такролімусу піддається метаболізму системою цитохрому CYP3A4 у кишечнику та печінці. Спільне застосування з препаратами або травами, що інгібують або індукують CYP3A4, може значно змінювати концентрацію такролімусу у крові.
Інгібітори CYP3A4:
- протигрибкові засоби: кетоконазол, флуконазол, итраконазол, вориконазол;
- макролідні антибіотики: еритроміцин;
- інгібітори ВІЧ-протеаз: ритонавір.
Застосування таких препаратів може підвищувати концентрацію такролімусу, тому можливо потребує корекції дози або ретельного моніторингу крові. З іншого боку, індуковані CYP3A4 препарати, наприклад рифампіцин, фенитоїн, зверобій, здатні знижувати рівень такролімусу, що може зменшити його ефективність.
Препарати, що потенційно знижують концентрацію такролімусу:
- рифампіцин, фенитоїн, зверобій;
- карбамазепін, метамізол, ізоніазид.
Застосування препаратів, що потенційно підвищують ризик нефротоксичності або нейротоксичності (аміноглікозиди, інгібітори гірази, вантациліни, неофазодон), вимагає обережності і ретельного контролю.
Також слід уникати вживання грейпфрутового соку через можливість підвищення рівню такролімусу у крові.
Застосування під час вагітності та лактації
Препарат Адваграф є протипоказаним під час вагітності та в період лактації, оскільки застосування може спричинити негативний вплив на розвиток плода та новонародженого.
Застосування можливе лише у випадках життєвої необхідності та за суворим медичним контролем.
Побічні дії
З боку системи кровообігу та серця:
- часто: артеріальна гіпертензія, тахікардія, кровотечі, тромбоемболії, порушення ритму серця;
- рідко: порушення функції міокарда, серцева недостатність, кардіоміопатії.
З боку крові та лімфатичної системи:
- часто: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія;
- рідко: панцитопенія, нейтропенія.
З боку нервової системи:
- часто: тремор, головний біль, безсоння;
- часто: епілептичні напади, порушення свідомості, депресія, психоз;
- рідко: кома, порушення мовлення, галюцинації.
З боку органів зору:
- часто: нечіткість зору, фоточутливість;
- рідко: катаракта, сліпота.
З боку шкіри та підшкірної клітковини:
- часто: свербіж, висип, алопеція;
- рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку органів травлення:
- часто: діарея, нудота, блювання, біль у животі;
- рідко: виразки, кровотечі, панкреатит.
З боку печінки:
- часто: підвищення ферментів печінки, холестаз, жовтяха;
- рідко: гепатит, тромбоз печінкових вен.
З боку нирок:
- дуже часто: порушення функції нирок, нефропатія, олігурія;
- часто: гостра ниркова недостатність.
Інші побічні реакції:
- часто: гіперглікемія, гиперкамія, збільшення маси тіла, набряки;
- рідко: підвищення рівня ЩФ, гіпоглікемія, підвищення рівня ЛДГ.