Загальна інформація

Афинитор (у міжнародній назві Everolimus) – це препарат у формі диспергованих таблеток, який використовується для профілактики відторгнення трансплантата та лікування певних типів раку. Препарат належить до групи імуносупресивних і противоопухових засобів, що інгібують протеїнази та регулюють клітинний ріст.

Форма випуску

Опис препарату

Таблетки Афинитор мають круглу, плоску форму з фаскою, від білого до білого з жовтуватим відтінком. На одній стороні нанесено тиснення "D2", а на іншій – "NVR". Таблетки швидко диспергуються у роті, що забезпечує їх швидке розчинення і всмоктування.

Діюча речовина

Еверолімус – це активна молекула препарату, яка інгібує протеїназу mTOR, регулюючу клітинний ріст, проліферацію та метаболізм. Це дозволяє використовувати Афинитор для профілактики відторгнення трансплантата та пригнічення росту пухлин.

Фармако-терапевтична група

Препарат належить до групи імунодепресивних та противоопухових засобів, що інгібують протеїназу і регулюють клітинний ріст.

Фармакологічна дія

Еверолімус є імунодепресантом, що пригнічує передачу клітинних сигналів, необхідних для проліферації Т-лімфоцитів, блокуючи шлях mTOR. Це запобігає імунній відповіді у випадках трансплантації та має антипухлинну активність, пригнічуючи ріст та розмноження клітин раку, кровоносних судин і фіброзу.

Молекула утворює комплекс із цитоплазматичним білком FKBP-12, що призводить до інгібування фосфорилювання р70 S6 кинази – ключового регуляторного білка у клітинному циклі, що зупиняє поділ клітин.

Показання до застосування

• Профілактика відторгнення трансплантата у дорослих реципієнтів із низьким або середнім імунологічним ризиком після трансплантації серця або нирки. В комбінації з циклоспорином та глюкокортикостероїдами.
• Лікування поширеного та/або метастатичного ниркового клітинного раку у пацієнтів, у яких неефективна антиангиогенная терапія.

Спосіб застосування, курс і дозування

Профілактика відторгнення трансплантата

Приймають внутрішньо, починаючи з дози 750 мкг двічі на добу. Ліки слід вживати якомога раніше після трансплантації, одночасно з циклоспорином у спеціальній лікарській формі. Тривалість терапії визначається клінічною ситуацією та рівнем концентрації препарату у крові.

Лікування раку

Застосовують у дозі 10 мг один раз на добу. Тривалість лікування залежить від відповіді організму та переносимості. За тяжких побічних реакцій дозу знижують до 5 мг/добу або припиняють терапію.

При застосуванні з інгібіторами CYP3A4 або Р-глікопротеїна дозу слід зменшити до 5 мг/добу.

Для пацієнтів з порушеннями функції печінки (клас В за Чайлд-П’ю) дозу зменшують до 5 мг/добу.

Лікарські взаємодії

• Препарати, що інгібують CYP3A4 або Р-глікопротеїн, можуть підвищувати концентрацію еверолімусу. Не рекомендується спільне застосування з сильними інгібіторами або індукторами CYP3A4, окрім випадків клінічної необхідності.
• Інгібітори CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) та індуктори (рифампіцин, карбамазепін) можуть зменшувати або підвищувати рівень еверолімусу у крові.
• Фармацевтичні засоби, що впливають на CYP3A4/Р-глікопротеїн, такі як макроліди, флуконазол, верапаміл, можуть впливати на концентрацію препарату.
• Грейпфрут і грейпфрутовий сік слід уникати під час лікування.

Застосування при вагітності та лактації

Дані щодо безпеки застосування у вагітних відсутні. Не рекомендується застосовувати Афинитор під час вагітності, окрім випадків, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Жінкам репродуктивного віку рекомендується використовувати ефективні засоби контрацепції протягом лікування та протягом 8 тижнів після його завершення.

Щодо лактації – невідомо, чи проникає еверолімус у грудне молоко. У разі необхідності лікування слід припинити грудне вигодовування.

Побічні реакції

З боку кровоносної системи

• дуже часто – лейкопенія
• часто – тромбоцитопенія, анемія, гемоліз, коагулопатія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура

З боку ендокринної системи

• іноді – гіпогонадизм у чоловіків (зниження рівня тестостерону, підвищення ЛГ)

Обмін речовин

• дуже часто – гіперхолестеринемія, гіперліпідемія
• часто – гіпертригліцеридемія

З боку серцево-судинної системи

• часто – підвищення АТ, лимфоцеле, венозний тромбоз

З боку дихальної системи

• часто – пневмонія
• іноді – пневмоніт

З боку травної системи

• часто – біль у животі, діарея, нудота, блювання
• іноді – гепатит, порушення функції печінки, жовтяха, підвищення АЛТ, ACT, ГГТ

З боку шкіри та підшкірної клітковини

• часто – ангіоневротичний набряк, акне, ускладнення після хірургічних втручань
• іноді – висипання

З боку опорно-рухової системи

• іноді – міалгія

З боку сечовивідної системи

• часто – інфекції сечових шляхів
• іноді – некроз ниркових канальців, пієлонефрит

Інші реакції

• часто – набряки, біль, вірусні, бактеріальні та грибкові інфекції, сепсис
• іноді – ранова інфекція

У контролюваних клінічних дослідженнях повідомлялось про випадки виникнення лімфоми та інших злоякісних новоутворень у 1.4% випадків.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до еверолімусу або сиролімусу

Особливі вказівки

• Регулярний контроль функції нирок та рівнів креатиніну в крові.
• Контроль концентрацій еверолімусу у крові при застосуванні з інгібіторами або індукуваннями CYP3A4.
• У пацієнтів з порушеннями функції печінки (клас В за Чайлд-П’ю) дозу зменшують.
• Обережність при застосуванні з іншими препаратами, що впливають на нирки або печінку.
• Контроль стану шкіри та профілактика розвитку шкірних утворень.
• Не рекомендується застосовувати живі вакцини під час лікування.

Особливі зауваження

З обережністю застосовувати у хворих з гіперліпідемією, а також при підвищеному ризику інфекцій. Тривале застосування може сприяти розвитку злоякісних новоутворень, зокрема лімфом та шкірних раків.