Інструкція щодо застосування препарату Аміодарон-Акрі
Загальна інформація
Аміодарон-Акрі — це пероральний препарат у формі таблеток, який застосовується для лікування та профілактики різних порушень серцевого ритму. Основною активною речовиною є аміодарон гідрохлорид, що належить до класу антиаритмічних засобів класу III.
Таблетки мають білий або білуватий з сіруватим або кремовим відтінком колір, плоскоцилиндричну форму з фаскою і рискою. Можлива легка мраморність поверхні. Упаковка представлена у контурних ячейкових упаковках по 10 штук та картонних коробках.
Фармакологічна дія
Аміодарон — антиаритмічний препарат класу III, що має значний ефект на серцеву діяльність. Він збільшує тривалість потенціалу дії кардіоміоцитів, а також рефрактерний період у передсердях, шлуночках, AV-узлі, пучку Гіса та волокнах Пуркіньє. Це сприяє зниженню автоматизму синусового вузла, уповільнює провідність по AV-мережі та зменшує збудливість кардіоміоцитів.
Механізм дії обумовлений блокадою калієвих каналів (зменшується вихід іонів калію з клітин), а також блокування швидких натрієвих каналів, що характерно для засобів I класу. Крім того, препарат гальмує диастолічну деполяризацію мембрани клітин синусового вузла, викликаючи брадикардію, та пригнічує AV-провідність (ефект IV класу).
Аміодарон має коронарорасширючу, антиадренергічну та зниження потреби міокарда у кисні дію. Він зменшує системний опір судинам, знижує частоту серцевих скорочень, підвищує енергетичні резерви міокарда, збільшує кровотік у коронарних судинах і сприяє зниженню системного артеріального тиску при внутрішньовенному введенні. Також препарат впливає на метаболізм гормонів щитоподібної залози, що може спричиняти зміни у функції органу.
Показання до застосування
- Лікування та профілактика пароксизмальних порушень ритму серця:
- життє-threatening ventricular arrhythmias (у тому числі ventricular tachycardia)
- профілактика фібриляції шлуночків (у тому числі після кардіоверсії)
- суправентрикулярні аритмії, особливо при неефективності або неможливості інших методів терапії, зокрема синдром WPW
- пароксизм мерцання та тріпотіння передсердь
- предсердні та шлуночкові екстрасистоли
- аритмії на фоні коронарної недостатності та хронічної серцевої недостатності
- парасистолія, аритмії у хворих на міокардит Шагаса
- стенокардія
Протипоказання
- Синусова брадикардія
- Синдром слабкості синусового вузла (СССУ)
- Блокада синоатріальної або AV-узла II-III ступеня без встановленого кардіостимулятора
- Кардіогенні шоки
- Гіпокаліємія, колапс, артеріальна гіпотензія
- Гіпотиреоз, тиреотоксикоз
- Захворювання легень: інтерстиційна пневмонія, фіброз легень, альвеоліт
- Вагітність та період лактації
- Гіперчутливість до компонентів препарату, зокрема до йоду
- Прийом інгібіторів МАО
Особливі зауваження
- Перед початком лікування необхідно провести рентгенологічне дослідження легень та функціональні тести щитоподібної залози.
- Під час тривалого застосування потрібно регулярно контролювати функцію щитоподібної залози та зір.
- Парентеральне застосування можливе лише в спеціалізованих стаціонарних відділеннях під постійним моніторингом ЕКГ, АТ та ЧСС.
- Пацієнти, що отримують препарат, мають уникати впливу прямого сонячного світла.
- При відміні препарату можливий рецидив порушень ритму.
Застосування у різних групах пацієнтів
Пожилі пацієнти
З обережністю, через високий ризик розвитку важкої брадикардії.
Діти
Застосування у дітей до 18 років не рекомендується через недостатність даних щодо ефективності та безпеки.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
З обережністю, при наявності печінкової недостатності.
Дозування та режим застосування
Пероральний прийом
Для дорослих початкова разова доза становить 200 мг. Далі дозу підбирають індивідуально, залежно від клінічної ситуації. Тривалість курсу визначає лікар.
Для дітей
Доза становить 2,5–10 мг/добу, залежно від віку та стану пацієнта.
Внутрішньовенне введення
- Разова доза — 5 мг/кг маси тіла
- Сукупна доза — до 1,2 г на добу (15 мг/кг)
Ліки та взаємодії
Аміодарон має тривалий період напіврозпаду (T1/2), тому його взаємодії з іншими препаратами можуть проявлятися навіть через кілька місяців після припинення прийому. Основні взаємодії:
- З антиаритміками I класу (зокрема дизопірамідою) — збільшується ризик подовження інтервалу QT та розвитку «піруэт»-типу тахікардії.
- З діуретиками, кортикостероїдами, амфотерицином В — можливе виникнення гіпокаліємії, що підвищує ризик аритмій.
- З засобами для наркозу — можливе посилення брадикардії і гіпотензії.
- З антидепресантами (трициклічними) — збільшується ризик подовження QT і тахікардії.
- З антикогулянтами (варфарин, фенпрокумон) — підвищується антикоагулянтна дія та ризик кровотеч.
- З дигоксином — підвищення концентрації в крові, що може призвести до інтоксикації.
- З бета-блокаторами — можливе посилення брадикардії та гіпотензії.
- З препаратами, що метаболізуються через ферменти CYP2D6 — можливо підвищення або зниження їх концентрації.
Застосування під час вагітності та лактації
Аміодарон протипоказаний під час вагітності та періоду годування груддю, оскільки проникає через плаценту і виділяється з молоком. Його застосування можливе лише у випадках, коли користь для матері переважає потенційний ризик для плода або немовляти.
Побічні реакції
З боку серцево-судинної системи
- синусова брадикардія, AV-блокада
- загострення серцевої недостатності, тахікардії «піруэт»
- зниження АТ при парентеральному застосуванні
З боку ендокринної системи
- гіпотиреоз або гіпертиреоз
З боку дихальної системи
- кашель, задишка, інтерстиційний фіброз, пневмоніт
З боку травної системи
- нудота, блювота, зниження апетиту, болі в животі, порушення функції печінки
З боку нервової системи
- головний біль, слабкість, запаморочення, тремор, порушення пам’яті
Інше
- зміни зору, фоточутливість, алопеція, шкірна сып