Амиодарон таблетки 200 мг 30 шт. АВВА РУС
Інструкція з медичного застосування препарату Аміодарон
Форма випуску
| Опис | Таблетки по 200 мг: по 10, 20 та 30 штук у пачках, кожна таблетка містить аміодарону гидрохлорид. |
|---|---|
| Види упаковки |
|
Коди АТХ
C01BD01
Клініко-фармакологічні групи
- Антиаритмічний препарат
- Фармакотерапевтична група: Антиаритмічний засіб класу III
Діючий компонент
Аміодарону гидрохлорид
Фармако-терапевтична група
Антиаритмічний засіб класу III з додатковим антиангінальним ефектом.
Фармакологічна дія
Аміодарон є антиаритмічним препаратом класу III, який має здатність збільшувати тривалість потенціалу дії кардіоміоцитів та ефективний рефрактерний період у передсердях, шлуночках серця, AV-узлі, пучку Гіса та волокнах Пуркіньє. Це сприяє зниженню автоматизму синусового вузла, уповільненню AV-провідності та зниженню збудливості клітин серця. Механізм дії пов'язаний з блокадою калиевих каналів (зменшується вихід іонів калію з клітин), а також з блокадою швидких натрієвих каналів, що характерно для препаратів I класу. При цьому зменшується швидкість диастолічної деполяризації мембрани клітин синусового вузла та пригнічується AV-провідність (ефект IV класу). Додатково, препарат розширює коронарні судини, має антиадренергічну активність і знижує потребу міокарда в кисні, що сприяє покращенню кровотоку та зменшенню частоти серцебиття.
Аміодарон впливає на обмін гормонів щитовидної залози, блокуючи перетворення T3 у T4 та зменшуючи захоплення гормонів кардіоміоцитами і гепатоцитами. Це може викликати порушення функції щитовидної залози, тому при тривалому застосуванні рекомендується контроль рівня гормонів.
Показання
- Лікування та профілактика пароксизмальних порушень ритму:
- Життєво загрожуючі шлуночкові аритмії (у тому числі шлуночкову тахікардію)
- Профілактика фібриляції шлуночків (у тому числі після кардіоверсії)
- Суправентрикулярні аритмії, особливо при неефективності або неможливості іншого лікування, зокрема за синдромом WPW
- Пароксизм мерцання та тріпотіння передсердь
- Передсердні та шлуночкові екстрасистоли
- Аритмії на фоні коронарної недостатності або хронічної серцевої недостатності
- Парасистолія, шлуночкові аритмії у хворих із міокардитом Шагаса
- Стінокардія (грудна жаба)
Протипоказання
- Абсолютні:
- Синусова брадикардія
- Атріовентрикулярна блокада II-III ступеня без встановленого кардіостимулятора
- Кардіогенні шоки
- Гіпокаліємія
- Колапс, артеріальна гіпотензія
- Гіпотиреоз та тиреотоксикоз
- Міоксардіальні та інтерстиціальні захворювання легень
- Вагітність та період лактації
- Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату, зокрема й до йоду
- Відносні:
- Хронічна серцева недостатність
- Порушення функції печінки
- Бронхіальна астма
- Вік до 18 років (без достатніх даних щодо безпеки)
Особливі вказівки
- Перед початком терапії необхідно провести рентгенологічне дослідження легень та функціональні тести щитовидної залози.
- Регулярно контролювати рівень гормонів щитовидної залози, функцію печінки та стан легень під час тривалого лікування.
- Парентеральне застосування можливе лише у стаціонарних умовах під контролем ЕКГ, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.
- Під час лікування слід уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями.
- При припиненні терапії можливий рецидив порушень ритму.
- Може впливати на результати досліджень із визначення радіоактивного йоду для щитовидної залози.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовувати у разі печінкової недостатності, під контролем функціональних показників печінки.
Застосування у пацієнтів похилого віку
З обережністю через високий ризик розвитку важкої брадикардії та інших серцево-судинних ускладнень.
Застосування у дітей
Обмежене, ефективність та безпека не встановлені до 18 років. Застосовувати з обережністю за рекомендаціями лікаря.
Спосіб застосування, курс і дози
Внутрішньо
- Для дорослих: початкова разова доза становить 200 мг один раз на добу. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.
- Для дітей: доза становить 2,5–10 мг/добу, залежно від віку та стану пацієнта.
Парентеральне введення
- Розова доза — 5 мг/кг маси тіла, максимально — до 1,2 г (15 мг/кг) на добу.
- Застосовувати у стаціонарних умовах під контролем ЕКГ, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.
Лікарські взаємодії
Аміодарон може взаємодіяти з різними препаратами навіть через кілька місяців після завершення терапії. Важливо враховувати потенційне підвищення або зниження концентрації лікарських засобів у крові та ризик розвитку ускладнень, зокрема аритмій, кровотеч або токсичних реакцій. Обов'язково повідомляйте лікаря про всі прийняті препарати.
Побічні реакції
З боку серцево-судинної системи
- Синусова брадикардія, AV-блокада, прогресування серцевої недостатності, шлуночкові аритмії, зниження артеріального тиску.
З боку ендокринної системи
- Розвиток гіпо- або гіпертиреозу.
З боку дихальної системи
- Кашель, задишка, інтерстиціальний пневмоніт, фіброз легень, бронхоспазм.
З боку травної системи
- Нудота, блювота, зниження апетиту, тяжкість у животі, запори, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ, токсичний гепатит, холестаз, жовтяха.
З боку нервової системи
- Головний біль, слабкість, запаморочення, депресія, парестезії, галюцинації, периферична невропатія, тремор, порушення пам’яті, атаксія, неврит зорового нерва.
З боку органів зору
- Увеит, відкладення липофусцину в епітелії рогівки, мікроотслойка сітківки.
Інше
- Тромбоцитопенія, гемолітична та апластична анемії, дерматологічні реакції (свербіж, фоточутливість, алопеція), тромбофлебіт, епідидиміт, міопатія, зниження потенції, васкуліт, жар, підвищене потовиділення.
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:200 мг