Амиодарон таблетки 200 мг 30 шт. Органика
Інструкція з медичного застосування препарату Аміодарон
Опис препарату
Аміодарон (Amiodarone) — це потужний антиаритмічний препарат, який належить до класу III за класифікацією Вольфа — Паркінсона — Гейна. Препарат застосовується для лікування та профілактики різних аритмій серця, включаючи тяжкі та загрозливі життю порушення ритму.
Форма випуску: таблетки по 200 мг, у пластикових банках темного скла, по 30 штук у пачці. Також доступні у вигляді контурних ячейкових упаковок по 10 штук.
Код АТХ
| Код АТХ | C01BD01 |
|---|
Клініко-фармакологічні групи
- Антиаритмічний препарат
- Антиаритмічний засіб класу III
- Область застосування: серцево-судинна система
Дія препарату
Аміодарон є антиаритмічним засобом класу III, що має також антиангінальні властивості. Його основний механізм дії полягає у:
- Збільшенні тривалості потенціалу дії кардіоміоцитів;
- Збільшенні ефективного рефрактерного періоду у передсердях, шлуночках, АВ-узлі, пучку Гіса та волокнах Пуркін'є;
- Зменшенні автоматизму синусового вузла;
- Зниженні швидкості проведення по АВ-узлу;
- Зменшенні збудливості серцевих клітин.
Механізм дії пов’язаний із блокадою калієвих каналів, що сприяє уповільненню виходу іонів калію з клітин, а також із блокадою швидких натрієвих каналів, що характерно для засобів I класу антиаритміків. Це сприяє уповільненню деполяризації та зменшенню збудливості серця.
Крім того, Аміодарон має коронарорасширювальні та антиадренергічні властивості, зменшує потребу міокарда у кисні, знижує системний судинний опір та артеріальний тиск, урежає серцебиття та збільшує коронарний кровотік. Це дозволяє покращити метаболізм та енергетичні запаси серцевого м’яза.
Препарат містить йод, що може впливати на функцію щитоподібної залози, блокуючи перетворення T3 у T4 та зменшуючи захоплення гормонів клітинами серця та печінки.
Показання до застосування
- Лікування та профілактика пароксизмальних порушень ритму, зокрема:
- життєво загрозливих шлуночкових аритмій (в тому числі тахікардії та фібриляції шлуночків),
- профілактика фібриляції шлуночків після кардіоверсії,
- суправентрикулярних аритмій (у разі неефективності або неможливості альтернативної терапії),
- пароксизмів мерцання та тріпотіння передсердь,
- екстрасистолій (предсердних та шлуночкових),
- аритмій на фоні коронарної недостатності або хронічної серцевої недостатності.
- Стенокардія.
Протипоказання до застосування
- Синусова брадикардія та синоатриальна блокада без стимулятора серця;
- Атріовентрикулярна блокада II–III ступеня без кардіостимулятора;
- Кардіогенні шоки;
- Гіпокаліємія, колапс, артеріальна гіпотензія;
- Гіпотиреоз або тиреотоксикоз;
- Інтерстиціальні захворювання легень, включаючи фіброз;
- Вагітність та період лактації;
- Підвищена чутливість до йоду та компонентів препарату.
Особливі вказівки
- Перед початком терапії необхідно провести рентгенологічне дослідження легень та визначити функцію щитоподібної залози.
- Регулярно контролювати функцію щитоподібної залози та функцію печінки під час тривалого лікування.
- Не рекомендується застосовувати у пацієнтів з важкою дихальною недостатністю.
- Після відміни препарату можливе рецидивування порушень серцевого ритму.
- Пацієнтам слід уникати прямого впливу сонячного світла та фотосенсибілізуючих речовин.
- Застосовувати з обережністю у людей похилого віку через високий ризик розвитку брадикардії та інших ускладнень.
- У разі застосування у дітей — ефективність та безпека не встановлені.
Спосіб застосування та дозування
При пероральному застосуванні
Для дорослих початкова разова доза становить 200 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Тривалість курсу визначає лікар індивідуально, залежно від стану пацієнта.
Для дітей дозування встановлюється у межах 2,5–10 мг/добу, залежно від віку та стану дитини.
При внутрішньовенному введенні
- Струйне або крапельне введення: початкова доза — 5 мг/кг маси тіла.
- Максимальна добова доза — до 1,2 г (15 мг/кг).
Техніка та тривалість введення визначаються лікарем залежно від показань та стану пацієнта.
Лікарські взаємодії
Взаємодія Аміодарону з іншими препаратами може проявлятися навіть через кілька місяців після припинення застосування через тривалий період напіврозпаду (T1/2). Основні взаємодії:
- З засобами класу I А, особливо дизопірамідом — підвищення інтервалу QT та ризик розвитку тахікардії типу "піреут".
- З діуретиками, що сприяють гіпокаліємії — підвищується ризик аритмій.
- З препаратами, що викликають гіпокаліємію, — посилюється ризик аритмій.
- З препаратами для анестезії та оксигенотерапії — можливе виникнення брадикардії, гіпотензії, порушень провідності.
- З антидепресантами, протиаритміками, бета-адреноблокаторами — збільшується ризик QT-пролапу та аритмій.
- З антикоагулянтами (варфарин, фенпрокумон) — посилення їх дії та підвищення ризику кровотеч.
- З дигоксином — підвищення концентрації у крові, що може призвести до інтоксикації.
- З іншими препаратами: циметидином, фенитоинами, інгібіторами CYP2D6 — можливі зміни концентрацій у крові та побічні ефекти.
Детальніше про кожен тип взаємодій слід обговорювати з лікарем та враховувати у процесі лікування.
Застосування під час вагітності та лактації
Препарат Аміодарон протипоказаний під час вагітності та годування груддю, оскільки проникає через плацентарний бар’єр та у грудне молоко. Висока концентрація йоду може негативно впливати на функцію щитоподібної залози плода та дитини.
Побічні дії
З боку серцево-судинної системи
- Синусова брадикардія, AV-блокада, можлива прогресія серцевої недостатності.
- Желудочкова тахікардія, фібриляція шлуночків, що може бути небезпечним.
З інших систем
- Гормональні порушення: гіпо- або гіпертиреоз.
- Дихальна система: кашель, одышка, інтерстиціальний фіброз, плеврит.
- Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, запори, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ.
- Нервова система: головний біль, слабкість, депресія, периферична невропатія, тремор, порушення пам’яті та сну.
- Органи зору: відкладення липофусцину в рогівці, зміни сітківки, світлочутливі точки.
- Кровотворна система: тромбоцитопенія, гемолітична та апластична анемія.
- Шкірні реакції: дерматит, фоточутливість, зміна кольору шкіри.
- Локальні реакції: тромбофлебіт при парентеральному введенні.
Особливі вказівки
- Застосовувати з обережністю у пацієнтів з печінковою недостатністю, бронхіальною астмою, у літніх пацієнтів.
- Перед початком лікування необхідно провести комплексне обстеження: рентгенографію легень, функцію щитоподібної залози, електролітний баланс.
- Під час тривалого застосування потрібно регулярно контролювати функцію щитоподібної залози та стан легень.
- У разі появи побічних ефектів — звернутися до лікаря для корекції терапії або її припинення.
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:200 мг