Інструкція з застосування лікарського засобу Аміодарон
Форма випуску та опис
Препарат Аміодарон випускається у вигляді таблеток по 200 мг, які мають круглу, плоскодискову форму з рискою та фаскою. Колір таблеток може варіюватися від білого до білого з сіруватим або жовтуватим відтінком.
| Форма випуск | таблетки по 200 мг |
|---|---|
| Кількість у упаковці | від 3 до 100 таблеток |
| Упаковка | контурні ячейкові пачки, банки, картонні коробки |
До складу входить амiodaрон гидрохлорид у кількості 200 мг на таблетку. Допоміжні речовини включають лактозу моногідрат, кукурудзяний крохмаль, повидон K25, магнію стеарат, діоксид кремнію колоїдний.
Фармако-терапевтична група та фармакологічна дія
Препарат Аміодарон належить до класу антиаритмічних засобів III класу. Він має антиаритмічну та антиангінальну активність. Механізм дії обумовлений блокадою калієвих каналів, що збільшує тривалість потенціалу дії кардіоміоцитів та рефрактерний період у передсердях, шлуночках, АВ-узлі, пучку Гіса і волокнах Пуркіньє.
Аміодарон знижує автоматизм синусового вузла, уповільнює провідність у АВ-узлі, зменшує збудливість серцевих клітин. Це сприяє зменшенню частоти серцевих скорочень та підвищенню резистентності міокарда до гипоксії.
Механізм його антиангінального ефекту пов'язаний із розширенням коронарних судин та зменшенням потреби міокарда у кисні, а також з м’яким блокуванням α- і β-адренорецепторів.
Препарат також впливає на метаболізм гормонів щитовидної залози, знижуючи перетворення T3 у T4 та інгібуючи їх захоплення кардіоцитами і гепатоцитами, що може спричинити порушення функції щитовидної залози.
Показання до застосування
- Лікування та профілактика пароксизмальних порушень ритму серця:
- життєроугрожающие шлуночкові аритмії (включно з шлуночковою тахікардією)
- профілактика фібриляції шлуночків (після кардіоверсії)
- суправентрикулярні аритмії, зокрема при несправності або неможливості інших терапій, у тому числі при синдромі WPW
- пароксизм мерцання та тріпотіння передсердь
- екстрасистолія передсердь і шлуночків
- аритмії на фоні коронарної недостатності або хронічної серцевої недостатності
- стенокардія
Спосіб застосування, курс і дози
Внутрішньо
Для дорослих початкова разова доза становить 200 мг. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, залежно від стану пацієнта.
Дітям
Дозування становить 2,5–10 мг/добу, що також призначається лікарем. Не рекомендується застосовувати без медичного контролю.
Внутрішньовенно
- Струйне або крапельне введення: початкова доза — 5 мг/кг маси тіла
- Максимальна добова доза — до 1,2 г (15 мг/кг)
Застосування внутрішньовенно рекомендується лише в стаціонарних умовах під контролем ЕКГ та артеріального тиску.
Лікарські взаємодії
Препарат Аміодарон має тривалий період напіввиведення (T1/2), тому взаємодії можуть проявлятися навіть за кілька місяців після припинення застосування.
| Взаємодія | Механізм та наслідки |
|---|---|
| Антиаритмічні засоби I класу (зокрема дизопірамід) | Адитивний вплив на інтервал QT, підвищений ризик виникнення "піруїтової" тахікардії |
| Слабкі та проносні засоби, що спричиняють гіпокаліємію | Збільшення ризику шлуночкових аритмій |
| Медикаменти для зниження АТ, бета-блокатори | Можливе посилення брадикардії та гіпотензії |
| Антикоагулянти (варфін, фенпрокумон) | Підвищення антикоагулянтного ефекту, збільшення ризику кровотеч |
| Циклоспорин | Можливе підвищення концентрації та токсичності |
| Інгібітори CYP2D6 (циметидин, флуоксетин) | Збільшення рівня амиодарону в крові |
| Ліки, що потенціюють гіпотиреоз | Можливе посилення порушень функції щитовидної залози |
Застосування при вагітності і годуванні груддю
Препарат Аміодарон протипоказаний під час вагітності та годування груддю, оскільки він може проникати через плаценту та в грудне молоко, спричиняючи потенційні ризики для плода і немовляти.
Якщо застосування необхідне, слід ретельно зважити співвідношення користь/ризик і здійснювати під суворим медичним контролем.
Побічні дії
З боку серцево-судинної системи
- синусова брадикардія, AV-блокада
- прогресування серцевої недостатності
- шлуночкова аритмія ("піруїт")
З боку ендокринної системи
- гіпо- або гіпертиреоз
З боку дихальної системи
- кашель, задишка, інтерстиціальний пневмоніт, фіброз легень
З боку травної системи
- нудота, блювота, тяжкість у животі, порушення функції печінки
З боку нервової системи
- головний біль, слабкість, запаморочення, парестезії, порушення пам’яті та сну
- периферична невропатія, тремор, екстрапірамідні симптоми
Інші побічні ефекти
- кожна реакція, відзначена зміною кольору шкіри, змінами в очах, алергічні реакції, тромбофлебіт при парентеральному застосуванні
Протипоказання
- синусова брадикардія
- синдром синоатриального вузла
- AV-блокада II-III ступеня без електростимулятора
- кардіогенні шоки
- гіпокаліємія
- гіпотиреоз, тиреотоксикоз
- інтерстиціальні захворювання легень
- застосування інгібіторів МАО
- вагітність та лактація
- підвищена чутливість до йоду та компонентів препарату
Особливі вказівки
Перед початком застосування необхідно провести рентгенографію легень, визначити функцію щитовидної залози та коригувати електролітний баланс. Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати функцію щитовидної залози та стан легень.
Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, печінковими порушеннями, бронхіальною астмою, у літніх та молодших пацієнтів.
При застосуванні парентерально — лише у спеціалізованих стаціонарних умовах під контролем життєво важливих показників.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовують у пацієнтів з печінковою недостатністю, оскільки препарат метаболізується у печінці і може спричинити або посилити ураження печінки.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Рекомендується з обережністю через підвищений ризик розвитку важкої брадикардії та інших серцево-судинних ускладнень.
Застосування у дітей
Безпека і ефективність застосування у дітей до 18 років не встановлені. Застосовувати лише під контролем лікаря, з урахуванням можливих ризиків.