Інструкція щодо медичного застосування препарату Амітриптилін
Загальна інформація
Амітриптилін є трициклічним антидепресантом із широким спектром терапевтичних застосувань. Випускається у формі таблеток для перорального застосування, що містять 25 мг активної речовини – амітриптиліну гідрохлориду. Препарат має виражену антидепресивну, седативну, антихолінергічну, протиалергічну та знеболюючу дію, що зумовлює його застосування при різних психічних і соматичних розладах.
Клініко-фармакологічна група та механізм дії
Код АТХ | N06AA09 |
---|---|
Фармакологічна група | Антидепресанти, трициклічні |
Діюча речовина | амітриптиліну гідрохлорид |
Механізм дії | Збільшує концентрацію норадреналіну і серотоніну у синаптичних щілинах шляхом пригнічення їхнього зворотного захоплення, що сприяє нормалізації нейротрансмітерних систем ЦНС. Довгострокове застосування знижує функціональну активність β-адренорецепторів і серотонінових рецепторів, сприяючи відновленню балансуючої передачі нервових імпульсів. |
Показання до застосування
- Депресії різного генезу: ендогенна, реактивна, невротична, інволюційна, лікарська, органічна, алкогольна абстиненція.
- Шизофренічні психози та інші психотичні розлади.
- Нервові розлади та порушення поведінки: порушення уваги, гіперактивність, труднощі у концентрації.
- Нічний енурез у дітей: особливо у вікових групах 6–16 років, за винятком випадків із зниженим тонусом сечового міхура.
- Нервна булимия: зменшення частоти епізодів переїдання та блювоти.
- Хронічний больовий синдром: мигрень, ревматичний біль, невропатії, постгерпетична невралгія, атипові болі обличчя, посттравматична невралгія, діабетична невропатія.
- Профілактика мігрені.
- Язва шлунка та дванадцятипалої кишки: сприяє зменшенню симптомів і прискоренню загоєння.
Протипоказання
- Перший триместр вагітності та період лактації.
- Гострий інфаркт міокарда та реанімаційний період.
- Гостра алкогольна інтоксикація, застосування снодійних, анальгетиків або психотропних засобів.
- Закритокутова глаукома.
- Тяжкі порушення серцево-судинної системи: блокади, AV- або внутрішньошлуночкові провідні порушення.
- Дитячий вік до 6 років для перорального застосування та до 12 років – для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
- Вживання разом із інгібіторами МАО та протягом 14 днів після їхнього скасування.
Спосіб застосування, курс і дозування
Загальні рекомендації
Препарат приймається внутрішньо, бажано на ніч. Початкова доза складає 25-50 мг, її поступово збільшують упродовж 5-6 днів залежно від клінічного ефекту та індивідуальної переносимості. Максимальна добова доза зазвичай не перевищує 300 мг.
Пацієнти дорослі | Початково 25-50 мг на ніч, у міру необхідності доводять до 150–200 мг/добу. За відсутності ефекту через 2 тижні дозу збільшують до 300 мг/добу. При досягненні стабільної ремісії дозу знижують до 50–100 мг і підтримують не менше 3 місяців. |
---|---|
Пожилі | 30-100 мг/добу, зазвичай ввечері, з поступовим зниженням до 25-50 мг. |
Діти 6-10 років | 10-20 мг/добу вночі. |
Діти 11-16 років | 25-50 мг/добу. |
Внутрішньовенне або внутрішньом'язове введення
Початкові дози складають 50-100 мг у 2–4 введеннях на добу. За необхідності їх збільшують до 300 мг/добу, у виняткових випадках – до 400 мг/добу.
Лікарські взаємодії
При одночасному застосуванні з седативними препаратами, алкоголем або іншими засобами, що пригнічують ЦНС, можливе посилення їхнього седативного ефекту і пригнічення дихання. Взаємодія з антихолінергічними засобами може призводити до їхнього посилення. Спільне застосування з серотонінергічними препаратами, наприклад, флуоксетином чи сертралином, підвищує ризик серотонінового синдрому. Важливо враховувати можливість зміни фармакокінетики амітриптиліну при застосуванні з циметидином, флувоксаміном, хинидином та іншими.
Особливі вказівки
- Перед проведенням загальної або місцевої анестезії обов’язково повідомте лікаря про застосування амітриптиліну.
- При тривалому застосуванні рекомендується контролювати стан зубів та гігієну порожнини рота через можливе підвищення ризику карієсу.
- Рекомендується регулярно контролювати функцію печінки та нирок, особливо у пацієнтів похилого віку.
- Після скасування препарату можливий синдром відміни, тому його слід поступово припиняти під контролем лікаря.
- Вплив на здатність керувати транспортом або механізмами може бути знижений, тому рекомендується утриматися від потенційно небезпечних дій під час лікування.
Застосування у визначених групах
Пацієнти з порушеннями функції нирок і печінки
З обережністю застосовують, під контролем лікаря, з урахуванням потенційного ризику токсичних ефектів.
Пожилі пацієнти
Можуть виникати психотичні реакції, а також посилюватися побічні ефекти у вигляді запорів або серцевих порушень.
Діти
Застосування дозволено з 6 років для внутрішнього прийому і з 12 років для ін'єкцій за призначенням лікаря.
Код МКБ та додаткові показання
Застосовується при різних психічних, нейропатичних та соматичних захворюваннях, зокрема:
- Опояснювальний лишай з ускладненнями – код B02.2
- Шизофренія, шизоаффективні розлади, депресивні епізоди – коди F20, F33, F32
- Фобічні та тривожні розлади – F40, F41.2
- Нервна булимия – F50.2
- Мигрень – G43
- Невралгії, неврити – G50, G53.0, G60, G61, G62.1, G63.2
- Хронічний біль – R52.2
Виробник
Ліки випускається під контролем відповідних регуляторних органів виробником, який забезпечує якість та безпеку препарату.