Інструкція з застосування препарату Амітриптилін
Загальна інформація
Амітриптилін — це лікарський препарат, що належить до групи антидепресантів, трициклічних похідних дибензоциклогептадину. Його основна дія полягає у підвищенні концентрації нейромедіаторів у центральній нервовій системі (ЦНС), зокрема норадреналіну та серотоніну, що сприяє нормалізації настрою та зменшенню симптомів депресії.
Форма випуску: таблетки по 25 мг — по 50 штук у флаконі.
Код АТХ: N06AA09 — Амитриптилин.
Фармакологічна група та фармакодинаміка
Механізм дії: Амітриптилін є антидепресантом із групи трициклічних сполук, що зменшує зворотний захват серотоніну і норадреналіну у нейронах, що сприяє їх накопиченню у синапсах. Це забезпечує антидепресивний ефект, а також зменшує тривогу та ажитацію при тривожно-депресивних станах.
Крім того, препарат має периферичну та центральну антихолінергічну активність, сильний седативний ефект через зв'язування з гістаміновими H1-рецепторами, а також α-адреноблокуючу дію. Це сприяє зниженню болю, зменшенню язвеної симптоматики та покращенню сну.
Показання до застосування
- Депресивні епізоди різної етіології (ендогенні, реактивні, інволюційні, невротичні, лікарські, органічні ураження мозку, алкогольна абстиненція).
- Шизофренічні психози та інші психотичні розлади.
- Нервна булимия та інші розлади харчової поведінки.
- Нічний енурез у дітей (віком від 6 років).
- Хронічний больовий синдром: мигрень, ревматичні болі, невралгії, постгерпетична невралгія, діабетична невропатія.
- Профілактика мігрені.
- Язва шлунка та дванадцятипалої кишки.
Спосіб застосування, дози та курс лікування
Загальні рекомендації:
- Для внутрішнього застосування початкова доза становить 25–50 мг перед сном.
- Щоденно дозу поступово збільшують на 5–6 днів, підбираючи індивідуально до 150–200 мг на добу (частіше вживання ввечері).
- При відсутності ефекту у другий тиждень дозу можна збільшити до 300 мг/добу.
- Після зняття симптомів депресії терапію зменшують до 50–100 мг на добу та тривають не менше 3 місяців.
Для дітей:
- Вік 6–10 років — 10–20 мг перед сном.
- Вік 11–16 років — 25–50 мг перед сном.
Для внутрішньом'язового введення:
- Початкова доза — 50–100 мг на добу у 2–4 введення, поступово збільшуючи до 300 мг, у виняткових випадках — до 400 мг/добу.
Лікувальні взаємодії
- З препаратами, що пригнічують ЦНС, можливо посилення седативного та гіпотензивного ефекту.
- При спільному застосуванні з антихолінергічними засобами — потенціювання антихолінергічних проявів.
- З симпатоміметиками — можливе посилення їх впливу на серцево-судинну систему.
- З нейролептиками — взаємне пригнічення метаболізму, зниження судомних порогів.
- З антигіпертензивними препаратами — можливе посилення гіпотензивної дії та ортостатична гіпотензія.
- З інгібіторами МАО — можливий розвиток гіпертензивного кризу; необхідна обережність, інтервал не менше 14 днів після відміни МАО-інгібіторів.
- З флуоксетином, флувоксаміном — підвищення концентрації амитриптиліну у плазмі крові, ризик токсичних реакцій.
- З алкоголем — посилення депресивного впливу на ЦНС.
Протипоказання
- Гострий період інфаркту міокарда.
- Гостра алкогольна та психотропна інтоксикація.
- Закритокутова глаукома.
- Тяжкі порушення серцево-судинної системи (блокади, аритмії).
- Період лактації.
- Дитячий вік до 6 років (для перорального застосування), до 12 років — для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення.
- Індивідуальна підвищена чутливість до препарату.
- Вживання з інгібіторами МАО протягом 14 днів.
Особливі вказівки
- Обережність при ІБС, аритміях, серцевій недостатності, інсульті, хронічному алкоголізмі.
- При переході із горизонтального у вертикальне положення можливе запаморочення.
- Обережність при застосуванні у літніх пацієнтів — можливий розвиток психозів, запорів.
- Під час терапії слід уникати керування транспортом та механізмами, що потребують концентрації уваги.
- Не рекомендовано припиняти прийом різко — можливий синдром відміни.
Застосування у особливих групах пацієнтів
Пацієнти з порушеннями функцій печінки або нирок:
З обережністю, під контролем лікаря, дозування може бути зменшено.
Пожилі пацієнти:
Можуть виникати психотичні ефекти, запори; рекомендується мінімальна доза — 25–50 мг перед сном.
Діти:
Протипоказаний у віці до 6 років для перорального застосування та до 12 років — для ін'єкцій.
Можливі побічні ефекти
З боку нервової системи:
- Сонливість, запаморочення, галюцинації, тривожність, порушення пам'яті, тремор, екстрапірамідні симптоми, епілептичні напади.
З боку серцево-судинної системи:
- Гіпотензія, тахікардія, порушення провідності, аритмії.
З боку шлунково-кишкового тракту:
- Тошнота, блювання, сухість у роті, запор, зміна апетиту, гепатит, холестаз.
З боку ендокринної системи:
- Гінекомастія, галакторея, зміни лібідо, гіпо- або гіперглікемія, гіпонатріємія.
Інше:
- Алергічні реакції (кропив’янка, набряки), випадіння волосся, шум у вухах, гіперпірексія.