Амлодипін — це таблетований лікарський препарат, що належить до групи блокаторів кальцієвих каналів. Випускається у формі таблеток по 10 мг активної речовини, що забезпечує зручність у застосуванні та точність дозування. Препарат має виражену антигіпертензивну та антиангінальну дію, що обумовлено його здатністю розслабляти гладкі м'язи судин, сприяючи їх розширенню.
| Код за АТХ | |
|---|---|
| C08CA01 | Амілодипін |
| Клініко-фармакологічна група | |
| Блокатори кальцієвих каналів, дигідропіридини | |
Амлодипін — селективний блокатор кальцієвих каналів II класу, який забезпечує розслаблення гладких м'язів судин, що сприяє зниженню артеріального тиску. Його антигіпертензивна дія полягає у зниженні опору судинного русла та зменшенні периферичного опору судин (ОПСС). Завдяки цьому знижуються навантаження на серце і потреба у кисні, що є важливим для пацієнтів із гіпертонічною хворобою. Крім того, препарат розширює коронарні артерії, що покращує кровопостачання міокарда та сприяє зменшенню спазмів у коронарних судинах, що особливо важливо при стенокардії.
Для дорослих рекомендується приймати внутрішньо по 5 мг один раз на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 10 мг на добу. Максимальна добова доза становить 10 мг. Тривалість курсу визначає лікар залежно від стану пацієнта та клінічної ефективності. Таблетки слід запивати достатньою кількістю води, не розжовуючи.
При застосуванні з іншими препаратами можливе посилення або зниження ефекту:
Безпека застосування Амлодипіну у період вагітності не встановлена. Препарат може застосовуватися лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лактації рекомендується припинити годування груддю, оскільки дані щодо екскреції амлодипіну з грудним молоком відсутні, а інші дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів виділяються з молоком і можуть впливати на дитину.
Можуть виникнути різноманітні реакції, зокрема:
Перед застосуванням Амлодипіну слід враховувати можливість посилення ефекту у пацієнтів з печінковою недостатністю, хронічною серцевою недостатністю II–III класу за NYHA, нестабільною стенокардією, аортальним стенозом або митральним стенозом. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю можливе збільшення ризику розвитку набряку легень.
У літніх пацієнтів потрібно враховувати можливе збільшення T1/2 та зниження кліренсу, що не вимагає корекції дози, але потребує більшого контролю стану.
Застосування у педіатрії не рекомендується через відсутність достатніх даних про безпеку та ефективність.
З обережністю рекомендується застосовувати Амлодипін у пацієнтів із порушеннями функції нирок, оскільки може знадобитися корекція дози та більш ретельний контроль стану.
У пацієнтів із печінковою недостатністю застосування Амлодипіну потребує обережності, оскільки метаболізм препарату може бути порушений, що призводить до підвищення концентрації у крові.
У пацієнтів похилого віку корекція дози не обов'язкова. Однак слід враховувати можливе збільшення T1/2 та зниження кліренсу, що вимагає більш ретельного контролю за станом та дозуванням.
Дані щодо безпеки та ефективності застосування Амлодипіну у дітей відсутні. Тому препарат не рекомендується для використання у цій віковій групі без відповідних клінічних досліджень та рекомендацій лікаря.
Реєстраційний документ на Амлодипін належить компанії OZON OOO.
