Інструкція з застосування препарату Амлодипін
Загальна характеристика
Амлодипін – це селективний блокатор кальцієвих каналів II класу, який має виражену гіпотензивну та антиангінальну дію. Препарат випускається у формі таблеток, що містять 5 мг або 10 мг активної речовини. Таблетки мають круглу форму, білого або майже білого кольору, з фаскою по краю.
Основною діючою речовиною є амлодипін безилат, що відповідає 5 мг або 10 мг амлодипіну у одній таблетці. Вспоміжні компоненти включають лактозу моногідрат, мікрокристалічну целюлозу, кроскармеллозу натрію та кальцію стеарат.
Клініко-фармакологічна група
| Код АТХ | C08CA01 |
|---|---|
| Клініко-фармакологічна група | Блокатори кальцієвих каналів |
| Фармако-терапевтична група | Блокатори кальцієвих каналів (БМКК) |
Фармакологічна дія
Амлодипін є селективним блокатором кальцієвих каналів другого класу, що сприяє зменшенню проникнення кальцію через канали у гладком’язових клітинах судин.
- Антигіпертензивна дія: пряме розслаблення гладких м’язів судин, що знижує опір периферичних судин та артеріальний тиск без рефлекторної тахікардії.
- Антиангінальна дія: розширення периферичних артеріол і коронарних артерій, що зменшує потребу міокарда в кисні і покращує кровопостачання при спазмах коронарних судин.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія: у монотерапії або у складі комбінованої терапії.
- Стабільна стенокардія: для зменшення частоти нападів і покращення прогнозу.
- Нестабільна стенокардія: за показаннями лікаря.
- Стенокардія Прінцметала: у випадках спазмів коронарних судин.
Спосіб застосування, дози та режим
Для дорослих початкова доза становить 5 мг один раз на добу. За потреби лікар може збільшити дозу до максимальної, яка не перевищує 10 мг на добу.
Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи водою, незалежно від прийому їжі.
Рекомендований режим:
- Початкова доза: 5 мг/добу.
- Максимальна доза: 10 мг/добу.
Лекарські взаємодії
При спільному застосуванні з іншими препаратами можливе посилення їх гіпотензивної та антиангінальної дії, зокрема:
- Тіазидні та петлеві діуретики
- Інгибітори АПФ
- Бета-адреноблокатори
- Нітрати
Також можливе підсилення негативного інотропного ефекту при застосуванні з антиаритмічними засобами, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, амиодарон, хінідин).
Увага! Одночасне застосування з інгібіторами CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол) може підвищувати концентрацію амлодипіну у крові.
Застосування під час вагітності і годування груддю
Безпека застосування амлодипіну під час вагітності не встановлена. Його призначають лише у разі, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Дані щодо виведення препарату з грудним молоком відсутні, але враховуючи, що інші похідні дигідропіридину виділяються з грудним молоком, в період лактації застосування амлодипіну можливе лише за рекомендацією лікаря з обґрунтованими показаннями.
Побічні дії
З боку серцево-судинної системи:
- Периферичні набряки
- Тахікардія
- Гіперемія шкірних покривів
- При високих дозах – артеріальна гіпотензія, аритмії, задишка
З боку травної системи:
- Тошнота
- Болі в животі
- Гіперплазія ясен (рідко)
З боку нервової системи:
- Головний біль
- Сонливість
- Запаморочення
- Парестезії при тривалому застосуванні
Алергічні реакції:
- Кожна висипка
- Зуд
Інше:
- Болі в кінцівках при тривалому застосуванні
Протипоказання
- Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АД < 90 мм рт. ст.)
- Обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (включаючи важкий аортальний стеноз)
- Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда
- Дитячий та підлітковий вік до 18 років
- Підвищена чутливість до амлодипіну та інших дигідропіридинів
Особливі застереження
- Обережність при застосуванні у пацієнтів з печінковою недостатністю, хронічною серцевою недостатністю неішемічної етіології, нестабільною стенокардією, аортальним стенозом або гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією.
- У пацієнтів з історією інфаркту міокарда та серцевою недостатністю можливе підвищення ризику розвитку набряку легень.
- У похилого віку T1/2 може збільшуватися, а кліренс знижуватися, що не вимагає корекції дози, але вимагає більш ретельного контролю стану.
- Зниження ефективності при гіпертензії і стенокардії не показано, але рекомендується корекція терапії за результатами клінічного стану.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Не потрібно коригувати дозу, але необхідний постійний контроль стану.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовують у пацієнтів з печінковою недостатністю. Терапія потребує контролю клінічного стану та, за необхідності, корекції дози.
Застосування у похилому віці
Пацієнтам похилого віку дозу змінювати не потрібно, але слід більш ретельно контролювати стан і можливі побічні ефекти.
Застосування у дітей
Клінічні дані щодо ефективності та безпеки застосування амлодипіну у дітей відсутні. Тому препарат не рекомендується до застосування у цій віковій категорії.
Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)
- I10 — Ессенціальна (первинна) гіпертензія
- I20 — Стенокардія [грудна жаба]
- I20.0 — Нестабільна стенокардія
- I20.1 — Стенокардія з документальним підтвердженням спазму (стенокардія Прінцметала, варіантна стенокардія)