Ампіцилін тригідрат

Форма випуску

Препарат доступний у вигляді таблеток для перорального застосування:

• Таблетки по 250 мг — у упаковках по 10, 20 або 24 шт., у блістерах без ячейок або з ячейками, у картонних пачках або банках.

Опис

Ампіцилін тригідрат — це полусинтетичний антибіотик групи пеніцилінів широкого спектра дії, що проявляє бактерицидний ефект шляхом інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Таблетки мають білу або майже білу забарвлення, круглої форми, з ризикою для розділення дозування. Вони призначені для лікування різних бактеріальних інфекцій.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антибіотик групи пеницилинів широкого спектра дії, що руйнується пенициліназою.

Діюча речовина

Ампіцилін (у формі тригідрату)

Фармако-терапевтична група

Антибіотик, пеницилін полусинтетичний.

Фармакологічне дія

Ампіцилін — це бактерицидний препарат широкого спектра дії, що руйнує клітинну стінку бактерій, пригнічуючи синтез пептидоглікану. Активний щодо грамположних бактерій, таких як Staphylococcus spp. (крім штамів, продукуючих пенициліназу), Streptococcus spp., Enterococcus spp., Listeria monocytogenes. Також ефективний проти грамотрицних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, деяких штамів Haemophilus influenzae. Розщеплюється β-лактамазами бактерій, що зменшує його ефективність при їхній активності.

Показання до застосування

• Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до ампіциліну мікроорганізмами:
• інфекції у вусі, горлі, носі — отити, фарингіти, синусити;
• одонтогенні інфекції;
• бронхолегеневі інфекції — бронхіти, пневмонії;
• острі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів — цистити, уретрити;
• інфекції шлунково-кишкового тракту — сальмонельоз, холецистит;
• гінекологічні інфекції — ендометрит, сальпінгіт;
• інфекції центральної нервової системи — менінгіти;
• інфекції серцево-судинної системи — ендокардити, септицемії, сепсис;
• інфекційні процеси шкіри та м’яких тканин — рани, фурункули, абсцеси.

Спосіб застосування, курс і дозування

Дозування та тривалість лікування визначаються індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, локалізації інфекції та чутливості мікроорганізму.

Внутрішньо для дорослих

• Разова доза — 250-500 мг.
• Кратність прийому — 4 рази на добу (кожні 6 годин).

Для дітей

• З масою тіла до 20 кг — по 12,5-25 мг/кг кожні 6 годин.

Для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення

• Разова доза — 250-500 мг кожні 4-6 годин для дорослих.
• Для дітей — 25-50 мг/кг у вигляді розчину для ін’єкцій.

Максимальна добова доза для дорослих — 4 г при пероральному застосуванні та до 14 г при парентеральному введенні.

Лікарські взаємодії

• Сульбактам — інгібує β-лактамази, підвищуючи ефективність ампіциліну.
• При спільному застосуванні з бактерицидними антибіотиками (цефалоспоринами, аміноглікозидами, ванкоміцином) проявляється синергія.
• З бактеріостатичними препаратами (макроліди, хлорамфенол, тетрацикліни) — можливий антагонізм.
• Посилює ефект непрямих антикоагулянтів.
• Зменшує ефективність оральних контрацептивів.
• Може підвищувати концентрацію у крові при застосуванні з пробенецидом та деякими діуретиками.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Можливо застосовувати під контролем лікаря за показаннями. Ампіцилін проникає у грудне молоко у низьких концентраціях. При необхідності лікування в період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

• Алергічні реакції: кропив’янка, еритема, набряк Квінке, риніт, кон’юнктивіт. Рідко — лихоманка, больові відчуття в суглобах, еозинофілія. Дуже рідко — анафілактичний шок.
• З боку травної системи: нудота, блювота, діарея, кандидоз порожнини рота та вагінальний кандидоз.
• Інші реакції: коліт, викликаний Clostridium difficile.

Протипоказання до застосування

• Інфекційний мононуклеоз.
• Лімфолейкоз.
• Гіперчутливість до ампіциліну або інших пеницилінів.
• Порушення функції печінки.

Особливі вказівки

• Необхідний систематичний контроль функції печінки, нирок та крові під час лікування.
• У випадках бактеріємії можливе виникнення реакції Яриша-Герксгеймера.
• При застосуванні високих доз у пацієнтів з порушеннями функції нирок — можливий токсичний вплив на ЦНС.

Застосування при порушеннях функції нирок

Потрібна корекція режиму дозування відповідно до кліренсу креатиніну. Постійний контроль функції нирок обов’язковий.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки. Необхідно проводити систематичний контроль функціонального стану печінки під час терапії.

Застосування у дітей

Можливе відповідно до режиму дозування, що визначається лікарем, залежно від віку та ваги дитини.

Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)

• A02 — Інші сальмонеллезні інфекції
• A38 — Скарлатина
• A40 — Стрептококовий сепсис
• A41 — Інший сепсис
• A46 — Рожа
• G00 — Бактеріальний менінгіт, не класифікований у інших рубриках
• H66 — Гнійний та неуточнений середній отит
• J00 — Гострий назофарингіт (застуда)
• J01 — Гострий синусит
• J02 — Гострий фарингіт
• J03 — Гострий тонзиліт
• J04 — Гострий ларингіт та трахеїт
• J15 — Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
• J20 — Гострий бронхіт
• K04 — Захворювання пульпи та періапікальних тканин
• K81.0 — Гострий холецистит
• K81.1 — Хронічний холецистит
• K83.0 — Холангіт
• L01 — Імпетіго
• L02 — Абсцес шкіри, фурункули та карбункули
• L03 — Флегмона
• L08.0 — Піодермія
• L08.8 — Інші уточнені місцеві інфекції шкіри та підшкірної клітковини
• M05 — Серопозитивний ревматоїдний артрит
• M79.0 — Ревматизм необґрунтований
• N10 — Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит
• N11 — Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит
• N30 — Цистит
• N34 — Уретрит та уретральний синдром
• N41 — Запальні захворювання передміхурової залози
• N70 — Сальпінгіт і оофорит
• N71 — Запальні захворювання матки, крім шийки матки
• N72 — Запальна хвороба шийки матки
• T79.3 — Посттравматична ранова інфекція

Власник реєстраційного посвідчення

Виробник: BIOSINTEZ PAO (Росія).

Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем

Інформація надана виключно для ознайомлення. Перед початком лікування необхідно отримати консультацію лікаря для визначення режиму дозування та тривалості терапії.