Інструкція із застосування препарату Анаприлін

Форма випуску

Таблетки по 10 мг: у контурних ячейкових упаковках по 50 або 100 штук, у картонних пачках; по 20 штук у контурних ячейкових упаковках у картонних пачках; по 100 штук у банках із темного скла у картонних коробках.

Опис

Препарат представлений у формі таблеток по 10 мг пропранололу гідрохлориду. Таблетки мають круглу форму, цільну, без запаху, білого або майже білого кольору.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічні групи та фармакологічна дія

Анаприлін належить до групи бета-адреноблокаторів неселективної дії, що блокують β1 і β2-адренорецептори. Це забезпечує його антигіпертензивну, антиангінальну, антиаритмічну та інші терапевтичні ефекти.

Механізм дії включає зниження синтезу цАМФ внаслідок блокади β-адренорецепторів, що зменшує внутрішньоклітинний рівень іонів кальцію. Це сприяє зниженню частоти серцевих скорочень (хронотропна дія), зменшенню сили скорочень (інотропна дія), уповільненню провідності по серцевому м’язі (дромотропна дія) та зниженню збудливості міокарда.

При застосуванні препарат знижує артеріальний тиск, зменшуючи хвилинний об’єм крові та активність симпатичної нервової системи. У результаті зменшується активність ренін-ангиотензинової системи, що сприяє стабілізації рівня артеріального тиску.

Завдяки антиангінальним властивостям, препарат знижує потребу міокарда у кисні, що є особливо важливим при стенокардії. Також він зменшує розвиток аритмій шляхом гальмування атипових імпульсів та уповільнення проведення через атріовентрикулярний вузол.

Крім того, Анаприлін має ангіопротекторний ефект, зменшує головний біль судинного генезу та знижує тремор за рахунок блокування периферичних β2-адренорецепторів.

Важливо зазначити, що препарат підвищує атерогенні властивості крові та може сприяти скороченню матки, підвищенню тонусу бронхів, а у високих дозах має седативний ефект.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Стенокардія напруження
• Нестабільна стенокардія
• Синусова тахікардія, включаючи тахікардію при гіпертиреозі
• Надшлуночкова тахікардія, тахісистолічна форма миготливої аритмії
• Ессенціальний тремор
• Профілактика мігрені
• Алкогольна абстиненція (ажитація, тремтіння)
• Тривожність
• Феохромоцитома (у якості допоміжного засобу)
• Диффузний токсичний зоб та тиреотоксичний криз (у якості допоміжної терапії)
• Симпатоадреналінові кризи на фоні діенцефального синдрому
• Проліферуюча інфантильна гемангіома, що потребує системного лікування

Спосіб застосування, курс і дози

Для дорослих

Внутрішньо: початкова доза становить 20 мг 2-3 рази на добу. За необхідності дозу можна збільшити до максимальної – 320 мг на добу, розподіленої на кілька прийомів.

Для дітей

Для новонароджених і дітей до 6 місяців початкова доза складає 1 мг/кг на добу в 2 прийоми. Терапевтична доза – 3 мг/кг на добу. Титрування проводиться під контролем лікаря, з урахуванням стану дитини і динаміки ефекту.

Для пацієнтів у віці понад 6 місяців доза підбирається індивідуально, з урахуванням ваги та реакції на лікування. Важливо контролювати частоту серцевих скорочень та стан дитини під час терапії.

Ін’єкційне застосування

Медикамент вводиться струйно повільно: початкова доза – 1 мг, через 2 хвилини можливе повторне введення при необхідності. Максимальна доза – 10 мг за одну процедуру під контролем АТ і ЕКГ.

Лікування і курс

Тривалість терапії залежить від клінічної ситуації та рекомендацій лікаря. Зазвичай курс становить кілька місяців, із можливістю повторного застосування за показаннями.

Лікарські взаємодії

Одночасне застосування з гіпоглікемічними засобами може посилювати їхній ефект, збільшуючи ризик гіпоглікемії. Взаємодія з інгібіторами МАО, дигиталісом, верапамілом, галоперидолом та іншими препаратами може призводити до серйозних ускладнень, таких як брадикардія, артеріальна гіпотензія або порушення провідності. Тому необхідно ретельно контролювати стан пацієнта і регулювати дозування відповідно до рекомендацій лікаря.

Взаємодії із ліками, що впливають на серцево-судинну систему, повинні проводитися під наглядом фахівця.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Препарат застосовується у вагітних лише за життєвими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У цей період слід ретельно контролювати стан плода, особливо в останні тижні вагітності, оскільки можливе внутрішньоутробне затримання розвитку, гіпоглікемія або брадикардія.

Пропранолол проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування у період лактації рекомендується припинити годування або враховувати можливий ризик для дитини.

Побічні дії

• Зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія)
• Гіпотензія
• Головний біль, запаморочення
• Загальна слабкість, втома
• Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея або запор
• Зниження толерантності до фізичних навантажень
• Порушення сну, зниження настрою, депресія
• Зміни кровотворення (редко): агранулоцитоз, тромбоцитопенія
• Порушення функції дихальної системи: бронхоспазм, особливо у пацієнтів з астмою або ХОБЛ

Протипоказання

• Гіперчутливість до пропранололу або інших компонентів препарату
• Блокада серця II-III ступеня
• Кардіогенный шок
• Аортальний стеноз
• Бронхіальна астма в гострій або важкій формі
• Порушення функції печінки і нирок у важкій формі
• Медикаментозне лікування м’язових порушень (міопатії)
• Період вагітності та годування груддю без рекомендацій лікаря

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно провести повне обстеження стану серцево-судинної системи, функції печінки та нирок. Під час терапії слід регулярно контролювати АТ, ЧСС, функцію серця, стан крові.

Резка або скасування препарату повинні здійснюватися поступово, щоб уникнути рецидиву симптомів або розвитку синдрому відміни.

У пацієнтів з цукровим діабетом необхідно враховувати можливе зменшення симптомів гіпоглікемії (тремтіння, пітливість), оскільки препарат маскує їх.

При необхідності застосування у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки потрібно коригувати дозування та проводити ретельний контроль стану.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Під час лікування у літніх пацієнтів слід враховувати підвищену чутливість до препарату, можливі порушення функції серця, нирок і печінки. Починати терапію з низьких доз і поступово їх збільшувати під контролем лікаря.

Застосування у дітей

Для дітей застосування препарату вимагає обережності та під контролем педіатра. Дозування підбирається індивідуально, залежно від віку та маси тіла. Не рекомендується використовувати без призначення лікаря.

Класифікація за МКБ

• І10 - Гіпертонічна хвороба
• I20 - Стенокардія
• I47 - Пароксизмальні тахікардії
• I48 - Миготлива аритмія
• G43 - Мігрень
• F41 - Тривожні розлади
• D34 - Гемангіоми

Власник реєстраційного посвідчення

Власником реєстраційного посвідчення є виробник.

Власник торгової марки

Компанія-власник торгової марки – компанія-виробник.