Анаприлин таблетки 10 мг 50 шт. Биосинтез
Інструкція для медичного застосування препарату Анаприлин
Анаприлин (англ. Anaprilin) — це лікарський препарат, який належить до групи бета-адреноблокаторів. Його використовують для лікування різних серцево-судинних захворювань, а також у комплексній терапії гемангіом та інших патологій. Препарат випускається у формі таблеток та вводиться внутрішньо або парентерально залежно від показань і стану пацієнта.
Форма випуску
- Таблетки по 10 мг: у пачках по 50 або 100 штук, у ячейкових контурних упаковках (по 5 або 10 таблеток), у картонних пачках.
- Розчин для ін'єкцій: 1 мг/мл, у ампулах для внутрішньовенного введення.
Опис
Анаприлин — це прозорі або злегка опалесцентні таблетки круглої форми з ризикою з однієї сторони. Основною діючою речовиною є пропранолола гидрохлорид, який забезпечує його терапевтичний ефект.
Код АТХ та групова приналежність
| Код АТХ | C07AA05 |
|---|---|
| Клініко-фармакологічна група | Бета-адреноблокатор неселективної дії |
| Фармако-терапевтична група | Бета-адреноблокатор |
Фармакодинаміка
Пропранолол — це неселективний бета-адреноблокатор, який чинить антигіпертензивну, антиангінальну і протиаритмічну дії. Блокуючи β1- і β2-адренорецептори, він зменшує утворення цАМФ із АТФ, що спричиняє зниження внутріклітинного входу іонів кальцію. Це призводить до зниження частоти скорочень серця (хронотропної дії), зменшення провідності та збудливості міокарда (дромотропної дії), а також зменшення сили скорочень (інотропної дії). Внаслідок цього препарат знижує артеріальний тиск, потребу міокарда у кисні та попереджує розвиток аритмій.
Початкове застосування може спричинити короткочасне підвищення периферичного судинного опору через активізацію α-адренорецепторів, але через 1-3 доби цей ефект зникає. Гіпотензивний ефект досягається за рахунок зменшення об’єму крові, стимуляції ренін-ангиотензинової системи, а також впливу на ЦНС.
Механізми терапевтичної дії
- Зниження артеріального тиску — за рахунок зменшення хвилинного об’єму крові, активності симпатичної нервової системи та зниження рівня реніну.
- Антиангінальний ефект — зменшення потреби міокарда у кисні, удосконалення перфузії міокарда через подовження діастоли.
- Протизаритмічну дію — шляхом зменшення швидкості спонтанної збудливості та уповільнення проведення імпульсів через АВ-узел.
- Зменшення ішемії міокарда — за рахунок зниження потреби у кисні та профілактики постінфарктних ускладнень.
- Попередження головних болів сосудистого генезу — за рахунок зменшення розширення церебральних артерій та зниження агрегації тромбоцитів.
- Зменшення тремору — за рахунок блокади периферичних β2-адренорецепторів, що відповідають за тремор.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія
- Стеноакардаична хвороба (стенокардія напруження, нестабільна стенокардія)
- Синусова тахікардія, тахісистолічна форма миготливої аритмії
- Наджелудочкова та шлуночкова тахи- та екстрасистолія
- Ессенціальний тремор
- Профілактика мігрені
- Алкогольна абстиненція (тремор, тремтіння)
- Тривожність, феохромоцитома (у якості допоміжної терапії)
- Диффузний зоб і тиреотоксичний криз (у якості допоміжного засобу)
- Симпатоадреналові кризи при діенцефальному синдромі
- Проліферативна інфантильна гемангіома, що потребує системного лікування
Протипоказання
- Алергія на пропранолол або інші бета-адреноблокатори
- Блокада серця третій ступінь
- Кардіогенный шок
- Бронхіальна астма або ХОБЛ у важкій формі
- Синдром слабкого синусового вузла
- Клапанні пороки серця з обструкцією
- Наступна форма артеріальної гіпотензії
- Період гострого інфаркту міокарда і серцевої недостатності у важкій формі
Особливі вказівки
- Перед початком лікування необхідно провести ретельне обстеження пацієнта, зокрема визначити частоту серцевих скорочень, рівень артеріального тиску, функцію серця.
- Під час лікування слід регулярно контролювати стан пацієнта, особливо у перші 2 тижні та при зміні дози.
- У випадку виникнення брадикардії, гіпотензії або інших несприятливих реакцій — припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
- Не рекомендується різко припиняти терапію без попередньої консультації з лікарем, оскільки це може викликати криз, аритмії або підвищення АТ.
Застосування при порушеннях функції нирок
При нирковій недостатності корекція дози не потрібна, але слід враховувати можливу підвищену чутливість до препарату та необхідність ретельного контролю стану пацієнта.
Застосування при порушеннях функції печінки
У разі печінкової недостатності слід починати з мінімальних доз та пильно контролювати стан пацієнта, оскільки метаболізм пропранололу значною мірою залежить від печінки.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Потрібен особливий контроль через підвищену чутливість до препарату та можливі супутні захворювання. Необхідно починати з мінімальних доз і поступово їх збільшувати під наглядом лікаря.
Застосування у дітей
Для лікування дітей застосовують спеціальні лікарські форми та дозування, залежно від віку та маси тіла. Терапія повинна проводитися під контролем педіатра.
Спосіб застосування, курс і дози
Для дорослих
- Початкова доза — 20 мг внутрішньо 2-3 рази на добу.
- Мінімальна підтримуюча доза — 40-80 мг 2-3 рази на добу, залежно від клінічного ефекту.
- Максимальна добова доза — 320 мг.
Для дітей
- На початку лікування — 1 мг/кг/добу, розділено на два прийоми.
- Залежно від ефекту та переносимості — дозу коригують до 3 мг/кг/добу.
- Курс лікування — за призначенням лікаря, зазвичай до 6 місяців.
Лікарські взаємодії
- З гіпоглікемічними засобами — підвищують ризик гіпоглікемії.
- З інгібіторами МАО — можливе посилення побічних ефектів.
- З дигиталисом — можливе посилення брадикардії.
- З верапамілом, дилтіаземом — підвищується ризик брадикардії, гіпотензії, пригнічення діяльності серця.
- З гіпертензивними засобами — можливе посилення їх дії та розвиток гіпотензії.
- З препаратами, що підвищують рівень пропранололу — наприклад, галоперидол, флуоксетин — можливе посилення дії та збільшення ризику побічних реакцій.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Застосування анаприлину можливе за життєвими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Необхідно ретельно контролювати стан вагітної і плода, оскільки можливі ускладнення у вигляді внутрішньоутробної затримки росту, гіпоглікемії, брадикардії.
Препарат виділяється з грудним молоком. За необхідності застосування у період лактації слід розглянути питання про припинення годування груддю або про альтернативні методи лікування.
Побічні дії
- З боку серцево-судинної системи: брадикардія, зниження артеріального тиску, серцева недостатність.
- З боку дихальної системи: бронхоспазм, особливо у пацієнтів з ХОБЛ або астмою.
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, втому, сонливість.
- З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, диспепсія.
- Інші: зниження толерантності до фізичних навантажень, порушення периферичного кровообігу, тремор, зниження глюкози у крові.
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:10 мг