Інструкція щодо застосування препарату Анаприлин (Propranolol)
Загальна інформація
Анаприлин — торговельна назва препарату, що містить активну речовину пропранололу гідрохлорид. Це неселективний бета-адреноблокатор, який застосовується для лікування різних кардіологічних та неврологічних захворювань.
Форма випуску: таблетки по 10 мг у упаковках різної ємності, а також у вигляді розчину для ін'єкцій.
Класифікація
| Код АТХ | Клініко-фармакологічна група | Фармакотерапевтична група |
|---|---|---|
| C07AA05 | Бета-адреноблокатор | Неселективний бета-адреноблокатор |
Фармакологічна дія
Анаприлин — це неселективний бета-адреноблокатор, що має антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Механізм дії полягає у блокуванні β1- та β2-адренорецепторів, що зменшує стимуляцію катехоламінів, знижує внутрішньоклітинний рівень цАМФ, а також зменшує проникнення кальцію у клітини міокарда та судин.
Основні фармакологічні ефекти:
- Зниження частоти серцебиття (хронотропна дія)
- Зменшення сили скорочення міокарда (іннотропна дія)
- Зниження провідності в серцевому м'язі (дромотропна дія)
- Зниження артеріального тиску
- Зменшення потреби міокарда у кисні
При застосуванні, Анаприлин сприяє зменшенню об’єму циркулюючої крові та активності ренін-ангиотензинової системи, що особливо важливо у пацієнтів з гіпертензією та серцевою недостатністю.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія
- Стенокардія напруження та нестабільна стенокардія
- Синусова тахікардія (у тому числі при гіпертиреозі)
- Наджелудочкова тахікардія та тахісистолічна форма мерехтіння передсердь
- Екстрасистолія (наджелудочкова та желудочкова)
- Ессенціальний тремор
- Профілактика мігрені
- Алкогольна абстиненція (жага та тремор)
- Тривожні розлади
- Феохромоцитома (в якості допоміжної терапії)
- Диффузний токсичний зоб та тиреотоксичний криз (у тому числі при непереносимості тиреостатичних препаратів)
- Симпатоадреналінові кризи на фоні діенцефального синдрому
- Гемангіоми у немовлят, що потребують системного лікування
Протипоказання
- Анаприлин не рекомендується до застосування при:
- Атріовентрикулярній блокаді II-III ступеня
- Кардіогенного шоку
- Бронхіальній астмі або ХОБЛ у важкій формі
- Порушеннях периферичного кровообіду
- Гіпотензії
- Порушеннях функції печінки та нирок у важких формах
- Порфірії
- Інфекційних та гострих психічних захворюваннях
- Під час вагітності та годування груддю без рекомендації лікаря
Особливі вказівки
- Перед початком лікування необхідно визначити серцевий ритм та рівень артеріального тиску.
- Під час лікування слід контролювати функцію серця та кров'яний тиск.
- При розвитку брадикардії, астматичних нападах або погіршенні стану — слід негайно звернутися до лікаря.
- Застосування у пацієнтів із цукровим діабетом потребує обережності через можливе приховування симптомів гіпоглікемії.
- Під час лікування не рекомендується вживати алкоголь.
- Після тривалого застосування не слід раптово припиняти прийом — необхідно поступове зменшення дози.
Застосування при порушеннях функції нирок
У разі ниркової недостатності необхідно коригувати дозування та підбирати терапію під контролем лікаря.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки, оскільки метаболізм препарату може бути порушений.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Потрібно починати лікування з мінімальних доз та контролювати стан пацієнта через можливість розвитку брадикардії та гіпотензії.
Застосування у дітей
Для немовлят та дітей з особливими потребами застосовують відповідні дозування, під контролем лікаря. Терапія триває до 6 місяців, з регулярним контролем стану дитини.
Коди МКБ (Міжнародна класифікація хвороб)
- I10 — Гіпертонічна хвороба
- I20 — Стенокардія
- I47 — Пароксизмальні тахікардії
- I48 — Мерехтіння та тріпотіння передсердь
- I49 — Види аритмії
- G43 — Мігрень
- E66 — Ожиріння
- E03 — Тиреотоксикоз
Спосіб застосування, курс і дози
Внутрішньо
Для дорослих початкова доза становить 20 мг двічі-тричі на добу. Максимальна добова доза — 320 мг.
- При гіпертензії та стенокардії рекомендується починати з 40 мг 2-3 рази на добу.
- Залежно від відповіді організму — дозу коригують під контролем тиску та стану пацієнта.
Ін'єкційно
Для гострих станів застосовують внутрішньовенно по 1 мг, з можливістю повторного введення через 2 хв. Максимальна доза — 10 мг.
Терапію слід проводити під контролем лікаря та за умов стаціонару.
Дітям
Дозування залежить від віку та маси тіла. Початково — 1 мг/кг/добу, розподілена на 2 прийоми, з поступовим збільшенням до 3 мг/кг/добу.
Курс лікування — до 6 місяців, з регулярним контролем стану дитини.
Лікарські взаємодії
Анаприлин може взаємодіяти з різними препаратами, що впливають на серцево-судинну систему, обмін речовин або мають центральну дію:
- З гипоглікемічними препаратами — можливе посилення гіпоглікемії.
- З інгібіторами МАО — підвищується ризик побічних реакцій.
- З дигоксином — можливе збільшення концентрації та токсичності.
- З верапамілом, дилтіаземом — посилення брадикардії та гіпотензії.
- З гіпотензивними засобами — потенціювання ефекту.
- З бронхолітиками — зниження їх ефективності.
- З антикоагулянтами — можливе посилення кровотеч.
Рекомендується ретельний контроль та консультація з лікарем при спільному застосуванні.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Прийом Анаприлин під час вагітності можливий лише у разі крайньої необхідності та під контролем лікаря. Необхідно враховувати потенційний ризик для плода: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.
Препарат проникає у грудне молоко, тому при його застосуванні у період лактації рекомендується припинити годування або призначати препарат за призначенням лікаря.
Побічні дії
- Брадикардія, зниження артеріального тиску
- Головний біль, запаморочення
- Загальна слабкість, утома
- Порушення травлення: нудота, блювання, діарея
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, набряки
- Затримка серцевого ритму, серцева недостатність
- Бронхоспазм (особливо у хворих на бронхіальну астму)
- Зниження толерантності до фізичних навантажень
При появі будь-яких побічних реакцій слід звернутися до лікаря для корекції терапії.
Протипоказання
- Атріовентрикулярна блокада II-III ступеня
- Кардіогенні шоки
- Бронхіальна астма у важкій формі
- Гіпотензія (САТ менше 90 мм рт. ст.)
- Порушення функції печінки та нирок у важких формах
- Порфірія
- Гострі психічні захворювання
- Вагітність без рекомендації лікаря
- Годування груддю без консультації лікаря