Інструкція з медичного застосування препарату Анаприлін
Загальна інформація
Анаприлін — це лікарський засіб із групи бета-адреноблокаторів, який застосовується для лікування різних серцево-судинних захворювань. Препарат має антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію, що забезпечує його широке використання у кардіології. Випускається у формі таблеток для перорального застосування та у вигляді розчинів для ін'єкцій.
Класифікація та фармакологічна група
| Код АТХ | Класифікація | Фармакологічна група |
|---|---|---|
| C07AA05 | Пропранолол | Бета-адреноблокатор неселективний |
Препарат належить до групи бета-адреноблокаторів, що впливають на β1- та β2-адренорецептори, забезпечуючи комплексний терапевтичний ефект.
Діюча речовина
Пропранолола гидрохлорид — основний активний компонент препарату, який має неселективну блокуючу дію на β1- та β2-адренорецептори.
Фармако-терапевтична група
Бета-адреноблокатор
Фармакологічна дія
Препарат є неселективним бета-адреноблокатором. Він знижує активність симпатичної нервової системи шляхом блокади β1- та β2-адренорецепторів, що призводить до зменшення вироблення цАМФ із АТФ під дією катехоламінів. Це сприяє зменшенню внутрішньоклітинного входу іонів кальцію, що викликає:
- зниження частоти серцевих скорочень (хронотропний ефект);
- зменшення провідності по серцевому міокарду (дромотропний);
- зменшення сили скорочення міокарда (інотропний);
- зниження артеріального тиску;
- зменшення потреби міокарда у кисні.
Механізм антигіпертензивної дії пов'язаний із зменшенням об'єму крові, стимуляції периферичних судин та зниженням активності ренін-ангиотензинової системи.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда у кисні та поліпшенням перфузії через збільшення тривалості діастоли. Антиаритмічна дія сприяє зменшенню швидкості спонтанного збудження та уповільненню провідності через AV-узел, що допомагає контролювати різні форми аритмій.
Також препарат знижує ризик виникнення головних болів судинного генезу, зменшує тремор та має антиагрегантний ефект, що сприяє профілактиці тромбозів.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія
- Стенокардія напряження та нестабільна стенокардія
- Синусова тахікардія (у тому числі при гіпертиреозі)
- Наджелудочкова тахікардія
- Мерцальна тахікардія та екстрасистолія
- Ессенціальний тремор
- Профілактика мігрені
- Алкогольна абстиненція (тремор, тремор)
- Тривожність та нервове напруження
- Феохромоцитома (у сполученні)
- Диффузний зоб та тиреотоксикоз (у якості допоміжної терапії)
- Кризові стани при діэнцефальному синдромі
- Проліферуюча інфантильна гемангіома (системна терапія)
Протипоказання
- Гіперчутливість до пропранололу або інших компонентів препарату
- Бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень
- Кардіогенні шоки
- Аритмії з блокадою серця II-III ступеня без відповідних імплантованих кардіостимуляторів
- Тяжка печінкова недостатність
- Тяжка ниркова недостатність
- Порушення периферичного кровообігу
- Гіпотонія
- Дитячий вік (при застосуванні у вигляді таблеток у малолітніх)
- Супутня терапія інгібіторами МАО (на початкових етапах)
Особливі вказівки
- Перед початком лікування необхідно провести повну оцінку функціонального стану серця, легенів та інших систем.
- Під час лікування слід контролювати частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск та стан пацієнта.
- При розвитку брадикардії (ЧСС менше 55 уд/хв) або симптомів з боку серця (запаморочення, слабкість) дозу слід зменшити або скасувати препарат.
- Не рекомендується раптова відміна препарату — необхідно поступово знижувати дозу протягом 1-2 тижнів, щоб уникнути рецидиву захворювання або гострих серцево-судинних ускладнень.
- У пацієнтів з цукровим діабетом слід враховувати, що пропранолол може приховувати симптоми гіпоглікемії.
- При лікуванні гемангіом та інших показань у новонароджених та дітей необхідно суворо дотримуватися рекомендацій щодо дозування та контролю стану.
Застосування при порушеннях функцій
При порушеннях функцій нирок
Застосування препарату у пацієнтів з функціональними порушеннями нирок потребує корекції дози та під постійним медичним контролем.
При порушеннях функцій печінки
Лікування у таких пацієнтів можливе з обережністю, оскільки метаболізм пропранололу здійснюється у печінці. Необхідний регулярний контроль функції печінки.
У літніх пацієнтів
Рекомендується починати з мінімальних доз та поступово їх збільшувати, враховуючи підвищену чутливість до препарату.
У дітей
Застосування у віці до 18 років здійснюється відповідно до рекомендацій та під контролем лікаря, із урахуванням особливостей фармакокінетики та дози.
Коди МКБ та нозологічні форми
| Код МКБ | Захворювання/стан |
|---|---|
| I10 | Гіпертензія |
| I20 | Стенокардія |
| I47.1 | Синусова тахікардія |
| I47.0 | Наджелудочкова тахікардія |
| I48 | Мерцальна тахікардія |
| G40 | Епілептичні та пароксизмальні стани |
| G43 | Мігрень |
| D50-D89 | Кровотворні та кровоносні хвороби (в тому числі тремор) |
| Q24.0 | Гемангіома |
Спосіб застосування, курс і дозування
Для дорослих
Початкова доза становить 20 мг 2-3 рази на добу. За потреби доза може бути збільшена до 40-80 мг 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза — 320 мг.
Для дітей
Дозування визначається індивідуально залежно від віку та маси тіла. Початкова доза — 1 мг/кг/добу у 2 прийоми, з поступовим підвищенням до 3 мг/кг/добу. Титрування проводиться під контролем лікаря.
Ін'єкційна форма
Вводиться внутрішньовенно струйно, початкова доза — 1 мг, з можливістю повторного введення через 2 хв, під контролем артеріального тиску та ЕКГ. Максимальна доза — 10 мг/добу.
Курс лікування визначається лікарем залежно від стану пацієнта. У разі необхідності терапію можна повторити після перерви.
Лікарські взаємодії
- Гіпоглікемічні засоби: можливе посилення гіпоглікемічної дії.
- Інгібітори МАО: ризик розвитку небажаних реакцій.
- Дигоксин: можливе посилення брадикардії.
- Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем): підвищується ризик брадикардії, гіпотензії.
- Глікозиди: посилення їх кардіотоксичного ефекту.
- Інші препарати: необхідно враховувати можливість посилення або зниження терапевтичного ефекту.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Препарат застосовується під суворим контролем лікаря, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період вагітності можливе внутрішньоутробне затримання росту, гіпоглікемія та брадикардія у плода.
Проникнення пропранололу у грудне молоко можливе, тому при годуванні груддю застосування препарату рекомендується з обережністю або перервою у годуванні.
Побічні дії
- Зменшення частоти серцевих скорочень, зниження артеріального тиску
- Головний біль, запаморочення
- Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея
- Загальна слабкість, підвищена втомлюваність
- Порушення з боку нервової системи: тривожність, тремор
- Бронхоспазм у чутливих пацієнтів
- Зміни лабораторних показників: гіпоглікемія, гіперкінезія
Протипоказання
- Гіперчутливість до пропранололу або інших компонентів
- Бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень
- Кардіогенні шоки та важка серцева недостатність
- Блокада серця II-III ступеня без кардіостимулятора
- Тяжка печінкова або ниркова недостатність
- Тяжка артеріальна гіпотензія
- Порушення периферичного кровообігу
- Малолітній вік (для таблеток)