Азилект таблетки 1 мг 100 шт.
Інструкція з застосування препарату Азилект
Загальна інформація
Препарат Азилект (англійська назва: Azilect) є против Parkinson’s препаратом, що належить до групи селективних інгібіторів моноаміноксідази типу В (МАО-В). Випускається у формі таблеток для перорального застосування. Основною діючою речовиною є разагілін мезилат у дозі 1.56 мг, що відповідає 1 мг чистого разагіліна.
Форма випуску
Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричної форми з фаскою, з гравіруванням "GIL 1" на одній стороні. У пачках по 10 або 30 штук у блістерах.
Коди АТХ
| Код АТХ | N04BD02 |
|---|---|
| Международна класифікація хвороб (МКБ) | G20 |
Клініко-фармакологічні групи
- Против Parkinson’s препарат
- Селективний інгібітор МАО-В
Діюча речовина
Разагілін мезилат
Умови зберігання
Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Уникайте впливу світла і вологи.
Термін придатності
3 роки від дати виготовлення, зазначеної на упаковці.
Фармакологічна дія
Азилект є селективним необоротним інгібітором МАО-В, ферменту, який відповідає за метаболізм допаміну у центральній нервовій системі. Інгібуючи МАО-В, препарат підвищує рівень допаміну у мозку, що сприяє зменшенню симптомів паркінсонізму. Відрізняється високою активністю у порівнянні з МАО-Типу А, що дозволяє уникнути "сырного" ефекту, оскільки не блокує метаболізм тирамина з їжею.
Механізм дії включає зниження утворення токсичних вільних радикалів, що мають нейропротекторний ефект, а також покращення нервової провідності.
Показання до застосування
- Лікування хвороби Паркінсона (у вигляді монотерапії або в комбінації з леводопою).
Спосіб застосування, курс і дози
Препарат призначають внутрішньо по 1 мг один раз на добу незалежно від прийому їжі. Таблетки слід запивати невеликою кількістю води. Тривалість лікування встановлює лікар індивідуально відповідно до клінічного стану пацієнта.
Передозування
Симптоми передозування схожі з проявами передозування при застосуванні інших інгібіторів МАО — підвищений артеріальний тиск, аритмія, головний біль, нудота, блювання. Лікування полягає в промиванні шлунка, застосуванні активованого вугілля та симптоматичній терапії. Специфічного антидоту не існує.
Лекарські взаємодії
- Заборонено одночасне застосування разагіліна з іншими інгібіторами МАО, включно з харчовими добавками, що містять зверобій. Це може призвести до розвитку гіпертензивного кризу.
- З обережністю слід застосовувати разагілін разом із препаратами, що містять тирамини, симпатоміметиками (ефедрин, псевдоефедрин), деякими антидепресантами (флуоксетин, флувоксамін, трициклічні, тетрациклічні). Період переривання між скасуванням інших препаратів і застосуванням разагіліна повинен становити не менше 14 днів.
- Важливо уникати комбінацій з препаратами, що викликають серотоніновий синдром, включно з СІОЗС та СІОЗСН, особливо при тривалому застосуванні.
- При застосуванні разагіліна з ентакапоном слід враховувати, що цей препарат збільшує його кліренс на 28%.
Застосування під час вагітності і годування груддю
Дані щодо застосування разагіліна у вагітних відсутні. За результатами досліджень на тваринах, препарат не має прямої або опосередкованої небажаної дії на вагітність, ембріональний розвиток, пологи та післяпологовий період. У разі необхідності застосування під час годування груддю слід враховувати можливий ризик для новонародженого та приймати рішення з урахуванням співвідношення користі та потенційної небезпеки.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях, що включали понад 1300 пацієнтів, повідомлялось про такі побічні реакції:
З боку нервової системи:
- Дуже часто: головний біль — 4.1%, 11.9% відповідно при монотерапії і у комбінації;
- Часто: галюцинації — 1.3%, 2.9%; порушення рівноваги — 1.6%, 0.3%; запаморочення — 2.7%, 1.3%.
З боку серцево-судинної системи:
- Часто: стенокардія — 1.3%, 0.5%; ортостатична гіпотензія — 3.9%, 0.8%; рідко — інфаркт міокарда.
З боку гастроінтестинальної системи:
- Часто: нудота, блювання — 8.4%, 6.2%; біль у животі — 4.2%, 1.3%; запор — 4.2%, 2.1%.
З боку шкіри:
- Часто: висип — 1.1%, 0.3%; дерматит — 2%, 0%; везикулізно-бульозна висип — 0.7%, 0%.
Інші побічні реакції:
- Часто: зниження маси тіла — 4.5%, 1.5%; підвищена температура — 2.7%, 1.3%; біль у м’язах — 6.7%, 2.6%; біль у шиї — 2.7%, 0%; артрит — 1.3%, 0.7%.
При застосуванні у комбінації з іншими лікарськими засобами можливі додаткові реакції, серед яких слід зазначити дискінезію, дистонію, імпульсивні розлади, а також серотоніновий синдром при комбінації з антидепресантами.
Протипоказання
- Гіперчутливість до разагіліна або будь-яких компонентів препарату.
- Одночасне застосування з іншими інгібіторами МАО, включаючи харчові добавки з зверобоєм.
- Тяжка печінкова недостатність (класи B і C за шкалою Чайлд-Пью).
- Дитячий і підлітковий вік до 18 років (відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності).
Особливі вказівки
- Перед початком застосування слід виключити застосування флуоксетину або флувоксаміну — перерва мінімум 5 тижнів між їх скасуванням і початком терапії разагіліном.
- Необхідно контролювати пацієнтів щодо розвитку імпульсивних розладів, таких як гіперсексуальність, азартні ігри, переїдання.
- При появі ознак серотонінового синдрому (збудження, сплутаність, підвищена температура, м’язова ригідність) слід припинити застосування препарату та провести відповідне лікування.
Застосування у дітей
Безпека і ефективність препарату у дітей та підлітків до 18 років не встановлені, тому застосування протипоказане.
Умови реалізації
Препарат доступний за рецептом лікаря.
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:1 мг