Інструкція із застосування препарату Азилект
Загальна інформація
Препарат Азилект (англійською — Azilect) — це лікарський засіб у формі таблеток, який застосовується для лікування паркінсонізму. Основною діючою речовиною є разагілін мезилат, який має селективну інгібуючу дію на моноаміноксидазу типу В (МАО-В).
Форма випуску: таблетки круглі, плоскоцилиндричні, білого або майже білого кольору з фаскою, з гравіровкою "GIL 1" на одній стороні. У упаковці — по 10 або 30 таблеток у блістерах, у картонній коробці.
Фармакологічні характеристики
| Діяльна речовина | разагілін (1.56 мг, що відповідає 1 мг разагіліна) |
|---|---|
| Фармакотерапевтична група | противопаркінсонічний препарат, інгібітор МАО-В |
| Механізм дії | Селективний необоротний інгібітор МАО-В, що підвищує рівень допаміну у мозку, зменшує утворення токсичних вільних радикалів, має нейропротекторний ефект. |
| Фармакологічна дія | Знижує симптоми паркінсонізму, підвищує рівень допаміну, не блокує метаболізм біогених амінів, таких як тирамин, при терапевтичних дозах. |
Умови зберігання та термін придатності
- Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.
- Термін придатності — 3 роки.
Показання до застосування
- Лікування паркінсонізму, у тому числі в монотерапії та у складі комбінованої терапії з леводопою.
Спосіб застосування, курс та доза
Рекомендується приймати по 1 мг раз на добу незалежно від прийому їжі. Тривалість терапії визначає лікар залежно від клінічної ситуації.
При застосуванні з леводопою дозування та режим підбираються лікарем індивідуально.
Передозування
Симптоми передозування схожі з проявами при передозуванні неселективними інгібіторами МАО — підвищений артеріальний тиск, гіпертензивний криз, головний біль, запаморочення. Лікування — промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічного антидота немає.
Лекарські взаємодії
- Протипоказано одночасне застосування з іншими інгібіторами МАО (у тому числі з препаратами та харчовими добавками, що містять зверобій продырявлений), оскільки існує ризик розвитку гіпертензивного кризу.
- Не рекомендується застосовувати разагілін з петидином, симпатоміметиками (ефедрин, псевдоефедрин), декстрометорфаном, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та антидепресантами, що мають серотонінову активність, без перерви.
- Перед початком терапії або її припиненням з флуоксетином або флувоксаміном потрібно дотримуватися періоду у не менше 14 днів.
- Можливі зміни концентрації разагіліна при застосуванні з інгібіторами CYP1A2, такими як ципрофлоксацин, теофілін.
Протипоказання
- Гіперчутливість до разагіліну або будь-яких компонентів препарату.
- Одночасне застосування з інгібіторами МАО (у тому числі харчовими добавками з зверобоєм).
- Тяжка печінкова недостатність (класи B і C за шкалою Чайлд-Пью).
- Дитячий і підлітковий вік до 18 років (відсутність даних щодо безпеки та ефективності).
Особливі вказівки
- З обережністю застосовувати при легкій печінковій недостатності.
- Уникати застосування разагіліна одночасно з флуоксетином і флувоксаміном, дотримуючись вказаних періодів перерви.
- Спостерігати за пацієнтами щодо можливого розвитку імпульсивних та нав’язливих розладів, таких як гіперсексуальність, компульсивне переїдання.
- При появі будь-яких несприятливих реакцій слід звернутися до лікаря.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Дані щодо безпеки застосування разагіліна у вагітних відсутні. За необхідності застосування — співвідношення потенційної користі для матері та ризику для плода визначає лікар.
Результати досліджень на тваринах не вказують на прямий або опосередкований негативний вплив на вагітність і розвиток плода.
Про проникнення у грудне молоко даних немає, тому рішення про застосування препарату під час годування груддю ухвалює лікар.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях та після реєстрації повідомлялося про такі побічні реакції, що виникали при застосуванні разагіліна:
- З боку нервової системи: головний біль (часто), запаморочення, порушення рівноваги, дискінезія, дистонія, синдром зап’ястного каналу.
- З боку психіки: депресія, галюцинації, кошмарні сновидіння.
- З боку серцево-судинної системи: стенокардія, інфаркт міокарда, ортостатична гіпотензія.
- З боку шкіри та підшкірних тканин: висип, дерматит, везикулозно-бульозна висип.
- Інфекційні та паразитарні захворювання: грип, риніт.
- З боку системи кровотворення: лейкопенія.
- Інші реакції: нудота, блювота, зниження апетиту, підвищена температура, слабкість.