Азитроміцин – інструкція з медичного застосування

Форма випуску

Препарат представлений у вигляді капсул для перорального застосування. Упаковка містить по 6 капсул по 250 мг, розміщених у контурних ячейкових коробках, а також у картонних пачках.

Опис

Азитроміцин – це антибіотик групи макролідів, що належить до класу азалидів. Це препарат широкого спектру дії, що ефективно бореться з багатьма бактеріальними інфекціями. Капсули мають тверду желатинову оболонку, всередині якої міститься порошок білого або майже білого кольору.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічні групи

Антибіотики групи макролідів – азалиди.

Діюча речовина

Азитроміцин

Фармако-терапевтична група

Антибіотик – азалід.

Фармакологічна дія

Азитроміцин – представник групи макролідів, що має широкий спектр протимікробної активності. Механізм його дії полягає у пригніченні синтезу білка бактеріальної клітини шляхом зв’язування з 50S субодиницею рибосоми, що блокують трансляцію. Це сприяє бактеріостатичному ефекту, а при високих концентраціях – бактерицидній дії. Препарат активний щодо широкого спектру мікроорганізмів, включаючи грамположні та грамотрицальні бактерії, внутріклітинних збудників, а також деяких анаеробів.

Показання до застосування

• Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит.
• Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, обострення хронічного бронхіту, пневмонії, у тому числі атипичної етіології.
• Інфекції шкіри і м’яких тканин: акне середньої тяжкості, рожевий лишай, імпетіго, вторинно інфіковані дерматози.
• Неконсолідовані інфекції сечостатевих шляхів: уренрит та/або цервіцит, викликані Chlamydia trachomatis.
• Борреліоз (хвороба Лайма): на початковій стадії у вигляді мигруючої еритеми.

Спосіб застосування, курс і дозування

Для перорального застосування

Препарат приймається внутрішньо за 1 годину до або через 2 години після їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.

Для внутрішньовенного введення

Вводиться внутрішньовенно крапельно: у концентрації 1 мг/мл протягом 3 годин або у концентрації 2 мг/мл – 1 годину. Не рекомендується введення струминно або внутрішньом'язово.

При позалікарняних пневмоніях: 500 мг один раз на добу не менше 2 днів. За показаннями курс може бути продовжений до 5 днів. Після закінчення внутрішньовенного курсу рекомендується перехід на пероральний прийом у дозі 500 мг один раз на добу до завершення загального курсу 7-10 днів.

Особливі вказівки щодо застосування

• У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок легкого та помірного ступеня корекція дози не потрібна.
• У пацієнтів похилого віку необхідно враховувати ризик розвитку аритмій, зокрема подовження інтервалу QT.
• Тривале застосування можливе викликання псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile.
• При розвитку симптомів порушення функції печінки або серцевих аритмій лікування слід припинити та провести відповідне обстеження.

Лікарські взаємодії

Азитроміцин може посилювати концентрацію субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, що збільшує ризик глікозидної інтоксикації. Взаємодіє з варфарином, потенціюючи його ефекти. Слабо інгібує системи цитохрому Р450.

З обережністю застосовувати разом з препаратами, що подовжують інтервал QT, такими як терфенадин, цизаприд, а також з препаратами, що підвищують ризик рабдомиолізу – статинами (ловастатин, аторвастатин), циклоспорином, рифабутином.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Азитроміцин проникає через плаценту. Його застосування можливе за життєвими показаннями, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода. Під час лактації рекомендується припинити годування груддю, оскільки препарат проникає у грудне молоко.

Побічні реакції

З боку крові та лімфатичної системи

• Нечасто: лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія.
• Рідко: тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

З боку обміну речовин та імунної системи

• Нечасто: анорексія, алергічні реакції (шкірна сып, ангіоневротичний набряк, анафілаксія, мультифомна еритема).

З боку шкіри та підшкірних тканин

• Часто: шкірна сып, свербіж, кропив’янка.
• Рідко: фотосенсибілізація, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку нервової системи

• Часто: головний біль.
• Нечасто: запаморочення, порушення смаку, безсоння, нервозність.

З боку серцево-судинної системи

• Нечасто: відчуття серцебиття, підвищення інтервалу QT.

З боку травної системи

• Дуже часто: діарея.
• Часто: нудота, блювота, біль у животі.
• Рідко: зміна кольору язика, панкреатит.

Протипоказання до застосування

• Повна гіперчутливість: до азитроміцину, інших макролідів, кетолідів або допоміжних речовин препарату.
• Тяжкі порушення функції печінки: з високим ступенем порушень.
• Тяжкі порушення функції нирок: з кліренсом креатиніну <40 мл/хв.
• Одночасне застосування з ерготаміном і дигідроерготаміном.
• Дитячий вік: до 6 місяців для перорального застосування, до 18 років для внутрішньовенного введення.

Особливі вказівки

• Обережність при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки – можливий розвиток фульмінантного гепатиту.
• Під час терапії слід контролювати функцію печінки та серця, особливо у пацієнтів з ризиком аритмій.
• Тривале застосування може спричинити розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile.
• При появі симптомів печінкової недостатності або серцевих порушень лікування потрібно припинити.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

При виникненні побічних ефектів з боку нервової системи або органу зору рекомендується утриматися від керування транспортом або роботи з складними механізмами.