Азитроміцин – інструкція із застосування, опис, характеристики
Загальна інформація
Азитроміцин є широкоспектральним макролідним антибіотиком, що належить до групи азалідних препаратів. Його основна дія полягає у пригненні синтезу білка у бактеріальних клітинах, що забезпечує бактеріостатичний або бактерицидний ефект залежно від концентрації. Препарат застосовується для лікування різних інфекційних захворювань, викликаних чутливими до нього мікроорганізмами.
Клініко-фармакологічна група
- Код АТХ: J01FA10
- Фармакотерапевтична група: антибіотики групи макролідів – азалід
- Діючі речовини: азитроміцин
Фармакологічна дія
Азитроміцин – представник групи макролідів, що проявляє широкий спектр антимікробної активності. Механізм дії полягає у зв’язуванні з 50S субодиницею рибосоми бактерії, що пригнічує пептидтрансферазу і порушує синтез білка. Це сприяє бактеріостатичному ефекту, а у високих концентраціях – бактерицидній дії. Препарат активний щодо багатьох грамположних та грамотрицних бактерій, а також внутрішньоклітинних збудників.
Показання до застосування
- Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: ангінит, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит
- Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонії, у тому числі викликані атипичними збудниками
- Інфекції шкіри та м’яких тканин: звичайні вугри середньої тяжкості, рожисте запалення, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози
- Інфекції сечостатевих шляхів: неускладнені уретрит та цервіцит, викликані Chlamydia trachomatis
- Борреліоз (хвороба Лайма): початкова стадія – мигрируюча еритема (erythema migrans)
Спосіб застосування, дози і курс лікування
Прийом всередину
Препарат слід приймати внутрішньо за 1 годину до або через 2 години після їжі, не розжовуючи. Дозування залежить від віку, ваги та характеру інфекції:
| Показання | Дозування | Тривалість курсу |
|---|---|---|
| Інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м’яких тканин (окрім хронічної мигрируючої еритеми) | 500 мг/добу | 3 дні (загальна доза – 1,5 г) |
| Акне обличчя середньої тяжкості | по 500 мг/день протягом 3 днів, потім 500 мг один раз на тиждень протягом 9 тижнів | загалом – 6 г |
| Неконструктивний уретрит або цервіцит, викликані Chlamydia trachomatis | однократно 1 г | - |
| Борреліоз (хвороба Лайма), 1 стадія (erythema migrans) | 1 г у перший день, з 2-го по 5-й день – по 500 мг щоденно | загалом – 3 г |
Введення внутрішньовенно
Введення слід здійснювати крапельно у дозі 500 мг/добу протягом 1-3 годин залежно від концентрації розчину. Не рекомендується вводити препарат струминно або внутрішньом’язово.
При неускладненій пневмонії — не менше 2 днів, з можливістю продовження до 5 днів за показаннями. Після завершення внутрішньовенного курсу — перехід на пероральний прийом для завершення терапії.
Особливі вказівки та обережність
- Печінка: при тяжких порушеннях функції печінки застосування протипоказане; при легких і помірних – слід контролювати стан функціонального стану печінки.
- Нирки: у пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК менше 40 мл/хв) корекція дози не потрібна, але рекомендується контроль стану.
- Побічні реакції: можливі алергічні реакції, розлади з боку шкіри, нервової системи, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту. Особливо слід враховувати ризик удлинення інтервалу QT та розвитку аритмій.
- Довготривале застосування: можливий розвиток псевдомембранозного коліту, що викликається Clostridium difficile.
- Вагітність та лактація: застосування можливе лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При грудному вигодовуванні — рекомендується припинити годування.
Протипоказання
- Індивідуальна підвищена чутливість до азитроміцину, інших макролідів або допоміжних компонентів препарату
- Тяжкі порушення функції печінки
- Тяжкі порушення функції нирок (КК менше 40 мл/хв)
- Дитячий вік до 6 місяців (для перорального застосування), до 18 років (для внутрішньовенного)
- Одночасне застосування з ерготаміном і дигідроерготаміном
З обережністю
Лікування у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки і нирок, а також у літніх пацієнтів через ризик розвитку аритмій.
Особливості застосування
- При появі симптомів порушення функції печінки, таких як швидке зростання астенії, жовтяха, темна сеча, необхідно припинити лікування та провести дослідження стану печінки.
- При розвитку діареї, пов’язаної з Clostridium difficile, слід почати відповідне лікування.
- При тривалому застосуванні можливий розвиток резистентних штамів мікроорганізмів.
Лікарські взаємодії
- З дигоксином, варфарином, циклоспорином: можливе підвищення концентрації та ризик токсичних ефектів
- З статинами (например, ловастатин): можливий ризик рабдомиолізу при спільному застосуванні
- З препаратами, що впливають на серцевий ритм: можливе удлинення QT, аритмії, тому слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ризиком
- З препаратами, що метаболізуються через цитохром P450: можливі взаємодії, що впливають на концентрацію препаратів у крові