Азитроміцин — інструкція для медичного застосування

Форма випуску

Капсули по 250 мг. Упаковка: ячейкові контурні картонні пачки по 6 шт. Виготовлений у вигляді желатинових капсул з активною речовиною азитроміцин.

Опис препарату

Азитроміцин — це антибіотик групи макролідів, представник азалидів, що має широкий спектр антимікробної активності. Препарат володіє високою біодоступністю при пероральному застосуванні, швидко розподіляється у тканинах та має тривалий період напіврозпаду. Азитроміцин ефективний у боротьбі з бактеріальними інфекціями, викликаними чутливими до нього мікроорганізмами.

Код АТХ і фармакологічна група

Фармакологічна дія

Азитроміцин є представником макролідів, що діє бактерицидно та бактеріостатично залежно від концентрації. Механізм його дії полягає у пригніченні синтезу білка мікробної клітини шляхом зв’язування з 50S-субодиницею рибосоми, що призводить до порушення трансляції й зупинки росту бактерій. Високі концентрації препарату здатні викликати бактерицидний ефект.

Показання до застосування

• Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів: ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит.
• Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, обострення хронічного бронхіту, пневмонії, у тому числі викликані атипичними збудниками.
• Інфекції шкіри та м’яких тканин: акне середньої тяжкості, рожевка, імпетіго, вторинно інфіковані дерматози.
• Інфекції сечовивідних шляхів: у разі уретриту та/або цервіциту, викликаних Chlamydia trachomatis.
• Болезнь Лайма: початкова стадія — мигруюча еритема (erythema migrans).

Спосіб застосування, курс та доза

Для перорального прийому

Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу за 1 годину до або через 2 години після їжі. Не розжовувати, запивати достатньою кількістю води.

Пацієнтам віком понад 65 років призначення здійснюється за стандартною схемою з урахуванням особливостей стану серцево-судинної системи.

При порушеннях функції нирок та печінки

При помірних порушеннях функції нирок (КК > 40 мл/хв) та печінки корекція доз не потрібна. У разі тяжких порушень функцій нирок та печінки — необхідно враховувати особливості клінічної ситуації та призначати з обережністю.

Для внутрішньовенного застосування

Вводять у вигляді крапельних інфузій протягом 1-3 годин у концентрації 1 або 2 мг/мл. Не рекомендується вводити препарат струйно або м’язово. Тривалість терапії — не більше 5 днів, після чого можливий перехід на пероральний прийом.

Лікарські взаємодії

Одночасне застосування азитроміцину з препаратами, що метаболізуються під дією цитохрому Р450, може впливати на їхню концентрацію. Зокрема, підвищується ризик токсичних ефектів при взаємодії з дигоксином, варфарином, циклоспорином, статинами (ловастатин, правастатин), терфенадином та іншими препаратами, що пролонгують інтервал QT.

Рекомендується контролювати стан пацієнтів та коригувати терапію за необхідності.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Азитроміцин проникає через плацентарний бар’єр. Його застосування можливе лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності лікування під час лактації рекомендується припинити годування груддю.

Побічні реакції

Можливі реакції з боку різних систем організму:

• З боку крові: лейкофенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія (рідко).
• З боку шкіри та підшкірних тканин: сып, зуд, кропив’янка, дерматит, фотосенсибілізація, синдром Стівенса-Джонсона (рідко).
• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення смаку, нервозність, безсоння, сонливість.
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, удлинение інтервалу QT, аритмії.
• З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювота, біль у животі, зміна кольору язика, панкреатит.
• Інші реакції: печінкові порушення, алергічні реакції, міалгія, слабкість, підвищення активності печінкових ферментів.

Протипоказання до застосування

• Підвищена чутливість до азитроміцину, інших макролідів або допоміжних компонентів препарату.
• Тяжкі порушення функції печінки.
• Тяжкі порушення функції нирок (КК < 40 мл/хв).
• Дитячий вік до 6 місяців для перорального застосування та до 18 років для внутрішньовенного.
• Одночасне застосування з ерготаміном та дигідроерготаміном.

Особливі вказівки

При застосуванні азитроміцину слід враховувати можливість розвитку тяжких реакцій, таких як псевдомембранозний коліт через активізацію Clostridium difficile. Необхідно контролювати функцію печінки та серця, особливо у пацієнтів із порушеннями їхньої роботи, а також у похилому віці з особливостями серцево-судинної системи.

З обережністю призначають пацієнтам із порушеннями водно-електролітного балансу, прийомом препаратів, що подовжують інтервал QT.