Загальна інформація

Препарат Бидоп® є таблетованим лікарським засобом, що містить бісопрололу фумарат у дозах 5 мг та 10 мг. Він належить до групи селективних β₁-адреноблокаторів і застосовується для лікування різних кардіологічних станів. Таблетки мають світло-жовтий колір із дрібними вкрапленнями, круглої форми, двояковипуклі, з маркуванням "ВI" та цифрою "5" або "10" залежно від дози.

Склад та форма випуску

Вспомогальні речовини включають лактозу моногідрат, мікрокристалічну целюлозу, магнію стеарат, кросповідон, а також пігмент марку PB 22812 (жовтий).

Клініко-фармакологічна група

Група: Бета₁-адреноблокатор селективний (Код АТХ: C07AB07)

Дія: селективний бета₁-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Не має мембраностабілізуючої дії. Максимальна дія досягається через 3–4 години після прийому, тривалість ефекту – до 24 годин при одноразовому застосуванні.

Умови зберігання та термін придатності

• Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.
• Термін придатності – 3 роки.

Фармакологічна дія

Бісопролол – селективний β₁-адреноблокатор, що зменшує частоту серцевих скорочень, силу серцевих скорочень та потребу міокарда у кисні. Не впливає значно на β₂-рецептори, тому не викликає бронхоспазм у більшості пацієнтів. Знижує активність симпатоадреналової системи, сприяє зниженню артеріального тиску, покращує функцію серця при хронічній серцевій недостатності.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Стабільна стенокардія (ІБС)
• Хронічна серцева недостатність

Спосіб застосування, режим і дози

Загальні положення

Препарат приймається внутрішньо, 1 раз на добу, за 30 хвилин до їжі або після їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Таблетки не розжовувати та не розтирати.

Для лікування артеріальної гіпертензії та стабільної стенокардії

• Початкова доза – 5 мг 1 раз на добу.
• За потреби дозу можна збільшити до 10 мг на добу.
• Максимальна доза – 20 мг на добу.

Дозування підбирає лікар індивідуально, залежно від стану пацієнта, частоти серцевих скорочень та ефективності терапії.

Для лікування хронічної серцевої недостатності

• Початкова доза – 1,25–2,5 мг на добу, поступово збільшуючи дозу кожні 2 тижні під контролем стану.
• Загальна максимальна доза – 10 мг на добу.
• Титрування здійснюється під контролем кров'яного тиску, частоти серцевих скорочень та симптомів ХСН.

Перед початком лікування необхідно переконатися у стабільності стану пацієнта та відсутності обострення ХСН.

Передозування

Симптоми: брадикардія, артеріальна гіпотензія, AV-блокада, бронхоспазм, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія.

Лікування: припинити застосування препарату, провести симптоматичну терапію. За необхідності застосовувати атропін внутрішньовенно, вводити вазопрессори при гіпотензії, підтримувати дихання та кровообіг. У випадках брадикардії можливо встановлення штучного водія ритму.

Лікарські взаємодії

Можливі взаємодії з іншими препаратами, що впливають на серцево-судинну систему або метаболізм:

• Антиаритмічні засоби I клас (хінідин, дизопірамід, лидокаїн) – збільшують ризик AV-блокади.
• Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) – підсилюють гіпотензивний та інотропний ефект.
• Гіпотензивні засоби центральної дії (клонидин, метилдопа) – можуть посилювати брадикардію та гіпотензію.
• Комбінація з інсуліном або гіпоглікемічними засобами – може маскувати ознаки гіпоглікемії.

Застосовувати з обережністю та під контролем лікаря при одночасному застосуванні з іншими препаратами, що мають кардіовазопротекторну або гіпотензивну дію.

Застосування у період вагітності та годування груддю

Препарат застосовують у разі, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Бета-адреноблокатори можуть знижувати кровотік у плаценті та спричиняти гіпоглікемію у новонароджених. У період годування груддю застосовувати з обережністю, за можливості – припинити годування.

Побічні дії

З боку нервової системи: головокруження, головний біль, депресія, порушення сну.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, зниження АТ, ортостатична гіпотензія, погіршення симптомів ХСН.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів з астмою або обструктивними захворюваннями легень.

Інші можливі реакції: порушення зору, шум у вухах, алергічні реакції.

Протипоказання

• Гіперчутливість до бісопрололу або інших компонентів препарату.
• Блокада серця II–III ступеня без електричного кардіостимулятора.
• Обструктивні захворювання бронхів та легень.
• Тяжкі порушення функції печінки та нирок.
• Кардіогенный шок.
• Вагітність та годування груддю без консультації лікаря.

Особливі вказівки

• Потрібен регулярний контроль кров'яного тиску, частоти серцевих скорочень та стану пацієнта при тривалому застосуванні.
• При появі ознак брадикардії, гіпотензії або загострення ХСН – необхідно звернутися до лікаря.
• Не рекомендується раптова відміна препарату без поступового зниження дози, щоб уникнути рикошетних явищ.

Застосування при порушеннях функцій нирок та печінки

У разі легких та помірних порушень функції нирок або печінки корекція дози зазвичай не потрібна. При важких порушеннях (КК менше 20 мл/хв) доза не повинна перевищувати 10 мг на добу та застосовуватися під контролем лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Корекція дози не потрібна. Однак слід враховувати підвищену чутливість таких пацієнтів до бета-адреноблокаторів і проводити моніторинг стану.

Застосування у дітей та підлітків

Через недостатність даних не рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів молодше 18 років.