Бритомар таблетки пролонгированного действия 10 мг 30 шт.
Інструкція щодо застосування препарату Бритомар
Загальна характеристика
Препарат Бритомар є пролонгованими таблетками, що містять активну речовину торасемід. Випускається у формі круглих, двояковипуклих таблеток білого або майже білого кольору з гравіровкою "SN" на одній стороні. Таблетки призначені для перорального застосування та мають тривалий діючий ефект, що дозволяє приймати їх один раз на добу.
Фармакологічна група
| Код АТХ | Група | Діюча речовина | Фармако-терапевтична група |
|---|---|---|---|
| C03CA04 | Діуретики | торасемід | Диуретичний засіб |
Механізм дії
Торасемід є петльовим діуретиком, який діє шляхом зворотного зв'язування з котранспортером натрій/хлор/калій у апікальній мембрані товстого сегмента петлі Генле. Це сприяє зниженню реабсорбції іонів натрію та зменшенню осмотичного тиску у внутрішньоклітинній рідині, що веде до підвищеного виділення води з організму. У порівнянні з фуросемідом, торасемід менше викликає гіпокаліємію та має більш тривалий терапевтичний ефект. Діуретичний ефект розвивається приблизно через 1 годину після прийому та триває 8-10 годин, максимально проявляючись через 3-6 годин.
Показання до застосування
- відечний синдром різної етіології, у тому числі при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки та нирок;
- артеріальна гіпертензія.
Спосіб застосування, курс і дози
Препарат приймають внутрішньо, цілими таблетками, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі, у будь-який зручний час.
При відечному синдромі:
- початкова доза становить 10-20 мг один раз на добу.
- у разі необхідності можливо подальше збільшення дози вдвічі до досягнення терапевтичного ефекту.
При артеріальній гіпертензії:
- початкова доза — 5 мг один раз на добу.
- при відсутності достатнього зниження АТ через 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на добу.
- у разі неефективності — додають інший гіпотензивний препарат.
Дозування для дітей та пацієнтів похилого віку визначається лікарем індивідуально. Не рекомендується перевищувати добову дозу 40 мг.
При пропуску прийому дози необхідно одразу прийняти її, а наступну — у звичайний час на наступний день.
Передозування
Симптоми: надмірне посилення діуретичного ефекту, зневоднення, зниження об'єму циркулюючої крові, гіпотензія, судоми, порушення електролітного балансу, розгальмованість свідомості, колапс.
Лікування: специфічного антидоту немає. Необхідно провести промивання шлунка, застосувати активоване вугілля, провести симптоматичне лікування та корекцію водно-електролітного балансу під контролем лабораторних показників. Гемодіаліз неефективний через низьку швидкість виведення торасеміду.
Ліки та взаємодії
Препарат Бритомар може підвищувати токсичність серцевих глікозидів і посилювати нефротоксичну та ототоксичну дію цефалоспоринів, а також аміноглікозидів і препаратів платини. Водночас, торасемід посилює дію гіпотензивних засобів.
При одночасному застосуванні з саліцилатами у високих дозах можливе посилення їх токсичних ефектів. Не рекомендується поєднання з літієм та етакриновою кислотою через можливе підвищення токсичності.
Важливо враховувати, що Бритомар може знижувати ефективність гіпоглікемічних препаратів та посилювати дію курареподібних міорелаксантів.
Застосування під час вагітності та грудного вигодовування
Бритомар не рекомендується до застосування під час вагітності через можливий вплив на водно-електролітний обмін та ризик тромбоцитопенії у плода. Торасемід проникає через плаценту.
Проникнення торасеміду у грудне молоко не досліджено. У період лактації препарат слід застосовувати з обережністю, враховуючи можливу передачу активної речовини дитині.
Побічні дії
Частота побічних реакцій залежить від систем організму:
- Обмін речовин: рідко — гиперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, полідіпсія.
- Нервова система: часто — головокруження, головний біль, сонливість; рідко — судоми, спутаність свідомості, обморок, парестезії.
- Серцево-судинна система: рідко — екстрасистолія, тахікардія, почервоніння обличчя; невідомо — гіпотензія, тромбоз, тромбоемболія, гіповолемія.
- Дихальна система: рідко — носові кровотечі.
- Жкт: часто — діарея; рідко — біль у животі, метеоризм, нудота, блювота, панкреатит.
- Мочова система: часто — часте сечовипускання, поліурія; рідко — затримка сечі, підвищення рівня креатиніну та уреї у крові.
- Органи зору та слуху: невідомо — порушення зору, дзвін у вухах, тимчасова втрата слуху.
- Шкіра: невідомо — свербіж, висип, фотосенсибілізація.
- Лабораторні показники: гіпоглікемія, гіперурикемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, зниження рівня еритроцитів і лейкоцитів, підвищення активності печінкових ферментів.
Протипоказання
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- алергія на сульфонаміди;
- анурія;
- печінкова кома та прекома;
- рефрактерна гіпокаліємія та гіпонатріємія;
- зневоднення;
- сильні порушення відтоку сечі;
- острий гломерулонефрит;
- синусова та AV-блокада II–III ступеня;
- вагітність;
- непереносимість лактози, мальабсорбція глюкози-галактози.
З обережністю застосовують при гіпотензії, гіповолемії, захворюваннях печінки та нирок, під час терапії літієм і цефалоспоринами.
Особливі вказівки
- Обов'язковий контроль рівня електролітів, глюкози та функції нирок під час тривалого застосування.
- Пацієнтам з порушеннями водно-електролітного балансу показано корекцію дієти та застосування калийзберігаючих препаратів.
- Рекомендується уникати тривалого обмеження солі у харчуванні, щоб уникнути гіпокаліємії.
- У разі розвитку симптомів гіпонатріємії або гіпокаліємії — припинити застосування та провести відповідну терапію.
- Застосування у пацієнтів із цирозом печінки потребує регулярного контролю показників крові.
- Враховувати ризик обострення подагри у хворих з підвищеним рівнем сечової кислоти.
Застосування при порушеннях функції нирок
Препарат протипоказаний при гострому гломерулонефриті та нирковій недостатності. Під час терапії необхідно контролювати функцію нирок і рівень електролітів.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказаний при печінковій комі та прекомі, а також при захворюваннях печінки, ускладнених цирозом і асцитом. Контроль стану крові є обов'язковим.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом лікаря.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Корекція дози не потрібна, але слід проводити регулярний моніторинг стану та лабораторних показників.
Застосування у дітей
Безпека та ефективність Бритомар у дітей не досліджені, тому препарат не призначений для цієї вікової групи.
Нозологічні коди (МКБ)
- I10 — есенціальна гіпертензія
- I50.0 — застійна серцева недостатність
- K74 — фіброз та цироз печінки
- N04 — нефротичний синдром
- N18 — хронічна хвороба нирок
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:10 мг