Загальна інформація

Препарат Бритомар (англійська назва: Britomar) – це пролонгована таблетована форма діуретика, що містить активну речовину торасемід. Використовується для лікування різних патологічних станів, пов’язаних із затримкою рідини та підвищеним артеріальним тиском.

Форма випуску

Таблетки пролонгованої дії білого або майже білого кольору, круглі, двояковипуклі, з гравіруванням "SN" на одній стороні.

• Об’єм упаковки: 15 або 30 таблеток у блістері, у картонній коробці.
• Дозування: 5 мг або 10 мг активної речовини у одній таблетці.

Склад

Фармакологічна дія

Торасемід – це петльовий діуретик, що чинить свій ефект шляхом зв’язування з котранспортером натрій/хлор/калій у апікальній мембрані товстого сегмента петлі Генле. Це сприяє зниженню реабсорбції іонів натрію, зменшенню осмотичного тиску внутриклітинної рідини та зниженню реабсорбції води.

Препарат має більш м’який вплив на рівень калію у крові порівняно з фуросемідом, але його дія є більш тривалою. Ефект розвивається приблизно через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 3-6 годин та триває від 8 до 10 годин.

Механізм дії – зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску у положенні лежачи та стоячи, що сприяє зменшенню навантаження на серце і судини.

Показання до застосування

• Отечний синдром різної етіології, зокрема при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки та нирок.
• Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат приймається внутрішньо, цілою таблеткою, запиваючи достатньою кількістю рідини. Не рекомендується розжовувати або дробити таблетки.

При набряковому синдромі:

• Хронічна серцева недостатність: початкова доза – 10-20 мг 1 раз на добу. За потреби її можна подвоїти для досягнення терапевтичного ефекту.
• Захворювання нирок: початкова доза – 20 мг 1 раз на добу, при необхідності збільшують до 40 мг.
• Захворювання печінки: початкова доза – 5-10 мг 1 раз на добу, у комбінації з альдостероновими антагоністами або калійзберігаючими діуретиками; при необхідності збільшують до 20 мг.

При артеріальній гіпертензії:

• Початково – 5 мг 1 раз на добу. За потреби дозу можна збільшити до 10 мг через 4-6 тижнів.

Тривалість терапії визначає лікар залежно від клінічного стану пацієнта. Не рекомендується перевищувати разову дозу 40 мг.

При пропуску дози не потрібно подвоювати наступну, слід просто прийняти пропущену дозу у зручний час.

Передозування

Симптоми: значне зниження об’єму циркулюючої крові (ОЦК), гіповолемія, електролітні порушення (гіпокаліємія, гіпонатріємія), зниження артеріального тиску, сонливість, спутаність свідомості, колапс, можливі гастроінтестинальні розлади.

Лікування: специфічного антидоту немає. Показане проведення промивання шлунка, застосування активованого вугілля, корекція водно-електролітного балансу, рідинна терапія під контролем лабораторних показників. Гемодіаліз неефективний для виведення торасеміду.

Лікувальні взаємодії

• Торасемід підвищує токсичність серцевих глікозидів.
• Взаємодія з глюкокортикоїдами і слабкими проносними може призводити до гіпокаліємії.
• Може посилювати дію гіпотензивних препаратів та нефротоксичних засобів (антибіотиків, цефалоспоринів, препаратів платины).
• Зменшує ефективність гіпоглікемічних засобів.
• Взаємодія з інгібіторами АПФ може спричиняти короткочасне падіння АТ, що потребує корекції дози.
• Саліцилати у високих дозах можуть підвищувати їх токсичність.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Бритомар не рекомендується до застосування під час вагітності. Торасемід здатний проникати через плаценту і викликати порушення водно-електролітного балансу у плода.

Стосовно лактації дані відсутні. При необхідності застосування препарату у період лактації слід обережно зважувати потенційні ризики та користь.

Побічні дії

Частота виникнення побічних ефектів залежить від індивідуальних особливостей пацієнта та дози препарату.

• Обмін речовин: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, полідипсія.
• Нервова система: головокруження, головний біль, сонливість, судоми нижніх кінцівок, спутаність свідомості, обмороження, парестезії.
• Серцево-судинна система: тахікардія, екстрасистолія, гіпотензія, покраснення обличчя, тромбоз.
• Дихальна система: носові кровотечі.
• Шлунково-кишковий тракт: діарея, нудота, блювота, болі в животі, панкреатит.
• Мочовивідна система: часте сечовипускання, ніктурія, затримка сечі.
• Органи зору та слуху: порушення зору, шум у вухах, тимчасова втрата слуху.
• Шкіра: свербіж, висип, фотосенсибілізація.
• Лабораторні показники: гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперурикемія, підвищення активності печінкових ферментів, зміни у рівні глюкози та ліпідів.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Алергія на сульфонаміди та сульфонілмочевину.
• Гостра або хронічна ниркова недостатність, гломерулонефрит, кома або прекома печінки.
• Дегідратація, тяжкі порушення відтоку сечі, серцева блокада II-III ступеня.
• Дитячий вік до 18 років, вагітність, період лактації.

Особливі вказівки

Застосовувати препарат слід під контролем лікаря, особливо у пацієнтів з порушеннями електролітного балансу, нирковою або печінковою недостатністю.

Регулярне визначення рівнів калію, натрію та інших електролітів у крові є обов’язковим для запобігання ускладненням.

У разі розвитку побічних реакцій або ускладнень слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.

Застосування у літніх пацієнтів

Корекція дози у літніх пацієнтів не потрібна, однак необхідно проводити регулярний контроль електролітного балансу та функціонального стану нирок.

Застосування у дітей

Препарат Бритомар не рекомендований для застосування у пацієнтів молодше 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C.

Термін придатності

3 роки з дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.