Дигоксин (Digoxin): інструкція з застосування та характеристика

Загальна інформація

Дигоксин — це серцевий глікозид, що використовується в лікуванні серцевої недостатності та аритмій. Препарат має виражений інотропний, хронотропний та дромотропний ефекти, сприяє покращенню скоротливості міокарда та регулює серцевий ритм.

Форма випуску: таблетки по 0,25 мг, у флаконах по 50 штук. Таблетки мають круглу форму, білий або майже білий колір, з фаскою та гравіруванням "D" на одній стороні.

Умови зберігання та терміни придатності

Умови зберігання: зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.
Термін придатності: 3 роки. Не застосовувати після закінчення цього строку.

Фармакологічна дія

Дигоксин має прямий інгібуючий вплив на мембранну Na+/K+-АТФазу, що сприяє накопиченню Na+ всередині клітин міокарда. Це призводить до підвищення внутрішньоклітинного Ca++, що збільшує силу серцевих скорочень (позитивний інотропний ефект).

Завдяки цьому препарат покращує систолічну функцію серця, знижує об'єми кінцевої систоли та діастоли, сприяє опорожненню шлуночків та зменшенню розмірів серця при дилатації.

При хронічній серцевій недостатності Digoxin підвищує скоротливість міокарда та зменшує потребу серця у кисні, що приводить до зниження тиску у легеневих венах та зменшення симптомів задухи та ортопное.

Має також негативний інотропний та дромотропний ефект — уповільнює провідність через АV-узол і подовжує рефрактерний період, що використовується при тахіаритміях.

Антиаритмічний ефект обумовлений стимуляцією вагусних нервів та збільшенням їхньої активності, а також покращенням роботи барорецепторів.

Показання до застосування

Хронічна серцева недостатність II, III-IV функціонального класу у складі комплексної терапії.
Тахісистолічна форма фібриляції та тріпотіння передсердь (особливо у поєднанні з ХСН).

Протипоказання

Гіперчутливість до дигоксину або інших компонентів препарату.
Тяжкі порушення АВ-провідності без встановленого кардіостимулятора.
Гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпоксія, гострі інфаркти міокарда.
Тяжка печінкова та ниркова недостатність.
Під час вагітності та годування груддю — за рекомендацією лікаря.

Спосіб застосування, режим і дози

Препарат призначається внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Дозування та курс визначаються лікарем індивідуально, з урахуванням віку, маси тіла, функції нирок, стану серця та інших факторів.

Загальні рекомендації

Для дорослих та дітей старше 10 років: початкова підтримуюча доза становить 0,125–0,25 мг на добу (1–1 таблетка по 0,25 мг), з подальшою корекцією залежно від клінічного ефекту та рівня дигоксину в крові.
Можлива швидка дигиталізація (до 1,5 мг одразу у разових дозах) — за показаннями, під контролем лікаря.
Для дітей підбирається індивідуально, з урахуванням маси тіла та віку, зазвичай — 20–40 мкг/кг маси тіла на початку терапії.

Підтримуюча терапія

Зазвичай — 0,125–0,25 мг щоденно. При високій м'язовій масі дозу можна збільшити до 0,5 мг/день.

Особливості застосування при порушеннях функцій

При порушеннях функції нирок: дозу зменшують, контролюючи рівень дигоксину в крові.
При порушеннях функції печінки: корекція дози за показаннями лікаря.

Передозування та ускладнення

Передозування дигоксину — поширена проблема через вузький терапевтичний діапазон. Токсичні концентрації в плазмі >2 нг/мл. Передозування проявляється такими симптомами:

З боку ЖКТ: нудота, блювота, діарея, болі в животі, слюнотеча, пітливість.
З боку нервової системи: головний біль, слабкість, парестезії, галюцинації, дезорієнтація.
З боку серця: аритмії (екстрасистолія, тахіаритмії, AV-блокади, брадикардія, фібриляція шлуночків).

Лікування включає промивання шлунка, введення активованого вугілля, корекцію електролітного балансу та можливе застосування антиаритмічних препаратів. У тяжких випадках — диаліз.

Лікарські взаємодії

Дигоксин має багато потенційних взаємодій, що впливають на його концентрацію та ефективність. Зокрема, слід враховувати:

Препарат/Група	Вплив на дигоксин	Можливі ефекти
Гіпокаліємія, гіпомагніємія (диуретики, ГКС)	Збільшують ризик токсичності	Аритмії, інтоксикація
Кальцій при внутрішньовенному введенні	Може викликати тяжкі порушення ритму	Ризик фібриляції
Бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів	Можуть посилити негативний дромотропний ефект	Остановка серця, брадикардія
Інгібітори АПФ, сартани	Можуть викликати гіперкаліємію	Зниження зв'язування з тканинами, підвищення рівня дигоксину
Антибіотики (макроліди, тетрацикліни)	Можуть підвищувати рівень дигоксину	Токсичність

Завжди необхідний контроль рівня дигоксину в крові при комбінованому застосуванні з іншими препаратами.

Особливі вказівки

Перед початком терапії слід провести оцінку функції нирок, електролітного балансу.
Під час лікування потрібно регулярно контролювати рівень дигоксину у крові.
З обережністю застосовувати у похилому віці через підвищену чутливість та ризик токсичних ефектів.
Під час вагітності та годування груддю застосовувати за рекомендацією лікаря.

Дигоксин таблетки 0,25 мг 50 шт.