Форма випуску

Таблетки по 5 мг та 10 мг. Упаковка містить по 20 або 60 таблеток.

Опис препарату

Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двояковипуклі, з фаскою, з рискою на одній стороні та гравіровкою "916" на іншій стороні.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

• Діуретик
• Діуретична засіб

Діюча речовина

Торасемід

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.

Термін придатності

3 роки від дати виготовлення.

Фармакологічна дія

Препарат є «петльовим» діуретиком. Основний механізм дії полягає у зворотному зв’язуванні з контранспортером Na+/Cl−/K+ у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Це знижує або повністю інгібує реабсорбцію іонів натрію, що призводить до зменшення осмотичного тиску внутрішньоклітинної рідини та зниження реабсорбції води. Торасемід блокує альдостеронові рецептори у міокарді, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда. Менше ніж фуросемід викликає гіпокаліємію, але має більш тривалу дію. Максимальний діуретичний ефект настає через 2-3 години після прийому.

Показання до застосування

• набряковий синдром різної етіології, зокрема при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
• артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування, курс та доза

Загальні рекомендації

Препарат приймати внутрішньо 1 раз на добу після сніданку, запиваючи невеликою кількістю води.

При набряковому синдромі (зокрема при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень, нирок)

• Терапевтична доза становить 5 мг 1 раз на добу.
• За необхідності дозу поступово збільшують до 20-40 мг на добу, в окремих випадках — до 200 мг.
• Препарат призначають на тривалий період або до зникнення набряків.

При артеріальній гіпертензії

• Початкова доза — 2,5 мг (1/2 таблетки 5 мг) 1 раз на добу.
• За потреби дозу можна збільшити до 5 мг на добу.

Особливі групи пацієнтів

• Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
• Дітям препарат не призначають (протипоказаний до 18 років).

Передозування

Симптоми: надмірний діурез із зниженням об’єму циркулюючої крові, порушення електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія), зниження артеріального тиску, запаморочення, сплутаність свідомості, колапс, гастроінтестинальні розлади.

Лікування: специфічного антидоту немає. Необхідно провести промивання шлунка, призначити активоване вугілля. Лікування симптоматичне: відновлення об’єму циркулюючої крові, контроль електролітного балансу та кислотно-лужного стану під контролем лабораторних досліджень. Гемодіаліз неефективний.

Лікарські взаємодії

• Підвищує концентрацію та ризик нефро- та ототоксичності цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, цисплатину та амфотерицину В.
• Підсилює дію гіпоглікемічних засобів, знижує ефективність гіпертонічних препаратів.
• Може посилювати ризик гіпокаліємії та глікозидної інтоксикації при сумісному застосуванні з серцевими глікозидами.
• Знижує початковий кліренс літію, що підвищує ризик його токсичності.
• Можливе погіршення виведення уратів при сумісному застосуванні з циклоспорином.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітність: Діувер можна застосовувати лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду, під контролем лікаря та у мінімальних дозах. Торасемід проникає через плаценту, може спричинювати порушення водно-електролітного балансу та тромбоцитопенію у плода.

Годування груддю: Не встановлено, чи виділяється торсемід у грудне молоко. За необхідності застосування препарату рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

З боку водно-електролітного та кислотно-лужного балансу

• гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, метаболічний алкалоз;
• головний біль, сплутаність свідомості, судоми, тетанія, слабкість м’язів, порушення ритму серця, диспепсія.

З боку серцево-судинної системи

• надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмії, зниження об’єму циркулюючої крові.

З боку обміну речовин

• гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, тимчасове підвищення креатиніну та мочевини, підвищення рівня сечової кислоти, зниження толерантності до глюкози.

З боку сечовидільної системи

• олігоурія, гостра затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, гематурія, зниження потенції.

З боку травної системи

• нудота, блювання, діарея, внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності печінкових ферментів, гострий панкреатит.

З боку органів слуху та ЦНС

• порушення слуху, шум у вухах, парестезії.

З боку шкіри та крові

• шкірний зуд, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, пурпура, лихоманка, васкуліт, еозинофілія, фотосенсибілізація, анафілактичні реакції, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз.

Протипоказання

• індивідуальна підвищена чутливість до торсеміду або інших компонентів препарату, зокрема сульфонамідів.
• початкова ниркова недостатність з анурією.
• печеночна кома або прекома.
• виражена гіпокаліємія, гіпонатріємія, дегідратація, гіповолемія.
• сильні порушення відтоку сечі будь-якої етіології.
• острий гломерулонефрит, декомпенсований стеноз клапанів серця.
• гіперурикемія, вік до 18 років, період лактації.
• непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

З обережністю призначати при артеріальній гіпотензії, атеросклерозі церебральних артерій, гіпопротеїнемії, предрасположеності до гіперурикемії, порушеннях відтоку сечі, аритміях в анамнезі, гострому інфаркті міокарда, діареї, панкреатиті, цукровому діабеті.

Особливі вказівки

• Застосовувати препарат за призначенням лікаря.
• Контролювати рівень електролітів у крові, особливо натрію, калію, магнію, кальцію, а також кислотно-лужний баланс.
• При появі ознак порушень слід припинити застосування та провести відповідне лікування під медичним контролем.
• Рекомендується дотримуватися дієти з достатнім вмістом солі та калію.
• Обережно призначати пацієнтам з порушеннями функції нирок та печінки, а також при станах, що супроводжуються порушенням водно-електролітного балансу.
• Під час лікування необхідно контролювати рівень глюкози у хворих на цукровий діабет.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами — у період лікування рекомендується утримуватися від керування транспортом та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Застосування при порушеннях функції нирок

Протипоказаний при нирковій недостатності з прогресуючою азотемією.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при печінковій комі та прекомі.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Потреби у корекції дози не виникає.

Застосування у дітей

Протипоказаний до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

Коди МКБ

• I10 — есенціальна (первинна) гіпертензія
• I50.0 — застійна серцева недостатність
• K74 — фіброз та цироз печінки
• N04 — нефротичний синдром
• N18 — хронічне захворювання нирок