Діувер (Diuver)

Діувер — це лікарський препарат, що належить до групи діуретиків, застосовують для лікування відечних синдромів різної етіології та артеріальної гіпертензії. Його терапевтичний ефект досягається за рахунок специфічної дії на ниркову функцію та серцево-судинну систему.

Форма випуску

Опис

Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двояковипуклі, з фаскою. На одній стороні — риса, з гравіюванням "916" на звороті.

Склад

Основна активна речовина:

• Торасемід — 5 або 10 мг залежно від дозування.

Допоміжні компоненти:

• Лактози моногідрат — 116.88 мг
• Кукурудзяний крохмаль — 29.12 мг
• Карбоксиметилкрахмал натрію — 1.60 мг
• Кремнію діоксид колоїдний безводний — 1.20 мг
• Магнію стеарат — 1.20 мг

Фармако-терапевтична група

• АТХ-код: C03CA04 — Торасемід
• Клініко-фармакологічна група: діуретик
• Фармакологічна група: діуретичний засіб

Фармакологічна дія

Діувер належить до класу петльових діуретиків. Основний механізм дії полягає у зворотному зв'язуванні торасеміду з контранспортером Na+/Cl-/K+ у апікальній мембрані товстого сегмента петлі Генле, що призводить до зниження реабсорбції іонів натрію та зменшення осмотичного тиску внутриклітинної рідини і реабсорбції води. Це сприяє вираженому діуретичному ефекту, який досягає максимуму через 2-3 години після прийому. Торасемід також блокує альдостеронові рецептори в міокарді, зменшує фіброз і покращує діастолічну функцію серця.

Показання до застосування

• Відечний синдром: різної етіології, включаючи хронічну серцеву недостатність, захворювання печінки, легень і нирок.
• Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування, курс і дозування

Гіпертензія

Зазвичай початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. За необхідності її можна збільшити до 5 мг. У разі потреби дозу можна підвищувати до 20-40 мг на добу, а при окремих випадках — до 200 мг на добу. Препарат приймають внутрішньо, після сніданку, запиваючи невеликою кількістю води.

Відечний синдром

Терапевтична доза — 5 мг один раз на добу. За показами її поступово підвищують до 20-40 мг, при необхідності — до 200 мг. Лікування може бути тривалим, до зникнення симптомів або до досягнення стабільного стану.

Інші показання

Прийом здійснюється один раз на добу, курс визначає лікар залежно від стану пацієнта. Тривалість терапії — індивідуальна.

Передозування

Симптоми: надмірне діурез, гіповолемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз, зниження артеріального тиску, запаморочення, колапс, судоми.

Лікування: викликати блювання, промивати шлунок, застосовувати активоване вугілля. Специфічного антидоту немає. Проводити симптоматичне лікування, корекцію електролітних порушень, підтримку кровообігу. Гемодіаліз неефективний.

Лікарські взаємодії

• Підвищення концентрації: цефалоспорини, аміноглікозиди, хлорамфенікол, цисплатин, амфотерицин В, етакринова кислота.
• Зниження ефекту: гіпоглікемічні засоби, аллопуринол, гіпертензивні препарати.
• Посилення ризику: гіпокаліємії при сумісному застосуванні з ГКС, амфотерицином В, серцевими глікозидами.
• Зниження виведення: літію, підвищуючи ризик токсичності.
• Інші взаємодії: з нестероїдними протизапальними засобами — зменшення діуретичного ефекту.

Протипоказання

• Індивідуальна підвищена чутливість до торасеміду або компонентів препарату.
• Алергія на сульфонаміди.
• Почечна недостатність з анурією.
• Печінкова кома або прекома.
• Виражена гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіповолемія.
• Розлади відтоку сечі будь-якої етіології.
• Глікозидна інтоксикація, гострий гломерулонефрит.
• Застійна серцева недостатність у важкій формі.
• Вагітність і лактація.

Особливі вказівки

• Застосовувати строго за призначенням лікаря.
• Регулярно контролювати рівень електролітів у крові, особливо натрію, калію, магнію, кальцію.
• Під час тривалої терапії — дотримуватись дієти з достатнім вмістом солі та калію.
• Обережність при застосуванні у пацієнтів з нирковою недостатністю, цирозом печінки, діабетом.
• Заборонено керувати транспортом та працювати з потенційно небезпечними механізмами під час лікування.

Застосування при порушеннях функцій

При захворюваннях нирок

Протипоказаний при нирковій недостатності з розвитком азотемії.

При захворюваннях печінки

Застосування заборонено при печінковій комі та прекома.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у осіб похилого віку та дітей

• Пожилі: дозування коригувати не потрібно.
• Діти: застосування протипоказане до 18 років через відсутність досліджень безпеки та ефективності.

Нозології (коди МКБ)

• I10 — есенціальна гіпертензія
• I50.0 — застійна серцева недостатність
• K74 — фіброз і цироз печінки
• N04 — нефротичний синдром
• N18 — хронічна хвороба нирок

Ключові інструкції для практики

Рекомендації лікаря

• Застосовувати препарат за призначенням, дотримуючись дозування та режиму.
• Постійно контролювати рівень електролітів та функцію нирок.
• При появі побічних реакцій — негайно звернутися до лікаря.

Виробник

Препарат виробляється відповідною фармацевтичною компанією відповідно до стандартів виробництва лікарських засобів.