Загальний опис

Еналаприл-ФПО – це таблетований лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Препарат має антигіпертензивну та серцево-судинну дія, сприяє зниженню артеріального тиску та покращенню функціонального стану при серцевій недостатності. Таблетки мають плоскоцилиндричну форму, білого або майже білого кольору, з фаскою для зручності прийому.

Склад і форма випуску

Основна діюча речовина – еналаприлу малеат. Вспомогальні компоненти включають: крахмал картопляний, лактозу, мікрокристалічну целюлозу, діоксид кремнію колоїдний (аеросил), магнію стеарат, тальк.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей, при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 3 роки.

Фармакологічні властивості

Механізм дії: Еналаприл є пролекарством, що після гідролізу перетворюється в активну форму – еналаприлат. Він інгібує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ), що знижує утворення ангіотензину II, сприяючи вазодилатації, зниженню опору судин і артеріального тиску. Також зменшує секрецію альдостерону, що сприяє зниженню об'єму циркулюючої крові та покращенню кровотоку. Це особливо ефективно при високому рівні реніну крові.

Еналаприл розширює переважно артерії, незначно впливаючи на вени, що призводить до зниження системічного опору судин без рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень. Препарат покращує коронарний та нирковий кровотік, сприяє зменшенню гіпертрофії міокарда лівого шлунка при хронічній серцевій недостатності, уповільнює прогресування дилатації лівого шлунка.

При тривалому застосуванні зменшує ризик ускладнень серцево-судинних захворювань, покращує кровообіг у ішемізованому міокарді, має легкий діуретичний ефект. Початок дії – через 1 годину після прийому, максимальна дія досягається через 4-6 годин і зберігається до 24 годин.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Хронічна серцева недостатність (у складі комплексної терапії)

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Початкова доза для монотерапії артеріальної гіпертензії – 5 мг один раз на добу. У разі недостатнього ефекту дозу можна збільшити через 1-2 тижні до максимальної – 40 мг на добу, розділених на 1-2 прийоми. Для підтримуючої терапії середня доза становить 10-40 мг на добу.

При серцевій недостатності початкова доза – 2.5 мг один раз на добу, з подальшим поступовим підвищенням до максимально переносимої – до 40 мг на добу, у 1-2 прийоми. У пацієнтів з низьким систолічним АТ (менше 110 мм рт.ст.) починають з 1.25 мг.

У пацієнтів похилого віку можливе більш виражене та тривале дія, тому початкова доза рекомендована – 1.25 мг.

При реноваскулярній гіпертензії початкова доза – 2.5-5 мг, максимальна – 20 мг на добу.

Передозування

Симптоми: значне зниження артеріального тиску, колапс, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, судоми, кома.

Лікування: пацієнта необхідно укласти у горизонтальне положення із піднятим ізголів'ям. В легких випадках – промивання шлунка, прийом внутрішньо соляних розчинів. У тяжких – внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, за потреби – ангіотензин II або гемодіаліз.

Лікарські взаємодії

• НПВП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2 – можливе зниження гіпотензивної дії.
• Калийзберігаючі діуретики (спіронолактон, триамтерен, амілорид) – ризик гіперкаліємії.
• Літій – можливе збільшення концентрації літію у крові, контроль рівня обов'язковий.
• Комбінація з іншими гіпотензивними засобами – посилення ефекту.
• Жаропонижуючі та анальгетики – зменшення ефективності.

Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні

Препарат протипоказаний у період вагітності та при грудному вигодовуванні через високий ризик розвитку ускладнень у плода та новонародженого.

Побічні реакції

Загалом препарат добре переноситься. Можливі:

• Серцево-судинна система: гіпотензія, ортостатичний колапс, рідко – стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт.
• Нервова система: головокруження, головний біль, слабкість, запаморочення, безсоння, тривожність, депресія.
• Органи чуття: шум у вухах, порушення зору.
• Травна система: сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання, больові відчуття в животі.
• Дихальна система: сухий кашель, задишка, бронхоспазм.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, рідко – анафілактичний шок.
• Лабораторні показники: гіперкреатинінемія, гіперкаліємія, гіпонатрія, зміни функції печінки.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до еналаприлу або інших інгібіторів АПФ
• Анафілактичний або ідіопатичний ангіоневротичний набряк у минулому
• Вагітність та лактація
• Дитячий вік до 18 років (без визначеної безпеки)
• Ниркова недостатність з рівнем креатиніну понад 0.14 ммоль/л
• Деякі серцево-судинні порушення, зокрема стеноз аортального клапана

Особливі вказівки

Перед початком лікування слід враховувати можливість транзиторної гіпотензії, особливо у пацієнтів з об’ємом циркулюючої крові, що знижений. Не рекомендується різке припинення терапії без консультації з лікарем. У пацієнтів з порушеннями функції нирок та при застосуванні інших лікарських засобів необхідний регулярний контроль АТ, функції нирок та рівня калію в крові.