Інструкція з застосування препарату Феназалгін

Форма випуску

Препарат Феназалгін випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою.

• таблетки коричневого кольору, круглі, двоопуклі;
• на перерізі — ядро коричневого кольору з білими вкрапленнями, яке при контакті з повітрям набуває червонуватого відтінку.

Опис

Таблетки мають характерний вигляд, їхня оболонка створена з допоміжних речовин, що забезпечують стабільність і зручність застосування. Внутрішньо знаходиться активна речовина — феназопіридин гідрохлорид у дозі 100 мг у кожній таблетці. Вони призначені для перорального застосування та мають швидкий початок дії при симптоматичному лікуванні дизурії.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічні групи

Препарат належить до групи препаратів, що застосовуються в урології та має місцеву анальгезуючу дію.

Діючі речовини

Основна активна речовина: феназопіридин гідрохлорид у дозі 100 мг у кожній таблетці.

• Феназопіридин гідрохлорид — 100 мг;
• Вспомогальні речовини:
• карбоксиметилкрахмал натрію — 26 мг;
• мікрокристалічна целюлоза — 115,5 мг;
• діоксид кремнію колоїдний — 2,5 мг;
• тальк — 3,75 мг;
• магнію стеарат — 2,25 мг.

Оболонка таблеток складається з:

• гіпромеллози — 3,9 мг;
• тальку — 1,288 мг;
• полідекстрози — 1,5 мг;
• титану діоксиду — 1,3 мг;
• макроголу 3350 — 0,6 мг;
• кольорових пігментів: оксиду заліза чорного, жовтого, червоного.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C. Тримати з оригінальною упаковкою для запобігання втрати якості.

Термін придатності

Срок придатності — 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Феназопіридин, вивільняючись з організму з сечею, впливає на слизову оболонку нижніх сечовивідних шляхів, здійснюючи місцеву анальгезуючу дію. Точний механізм його дії залишається невідомим, однак відомо, що препарат допомагає зменшити дизуричні симптоми — біль, печіння, часте сечовипускання.

Показання до застосування

• Симптоматичне лікування дизурії, спричиненої роздратуванням слизової оболонки нижніх сечовивідних шляхів через інфекції, травми, хірургічні втручання, ендоскопічні процедури, використання зонда або катетера.

Спосіб застосування, курс і дозування

Препарат приймати внутрішньо після їжі, запиваючи повним склянкою води. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи.

Застосування у дітей, осіб старше 65 років, а також при хронічних захворюваннях нирок та печінки не рекомендується, оскільки безпека та ефективність не встановлені.

При пропуску дози слід прийняти її якнайшвидше. Не подвоювати дозу у випадку пропуску.

Передозування

Превищення рекомендованої дози, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у літніх, може спричинити токсичні реакції, включаючи метгемоглобінемію, нефро- і гепатотоксичність. При передозуванні слід припинити прийом, провести симптоматичне лікування, викликати блювання, застосовувати внутрішньовенно розчин метиленового синього (1-2 мг/кг).

Лікарські взаємодії

При одночасному застосуванні з ципрофлоксациною можливе підвищення його біодоступності. Інших відомих взаємодій не зафіксовано. В разі необхідності препарат можна застосовувати разом з антибіотиками та іншими препаратами за рекомендацією лікаря.

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Дані про тератогенну дію феназопіридину відсутні, проте через проникнення через плацентарний бар’єр та обмежені клінічні дані препарат слід застосовувати під контролем лікаря лише за показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Не рекомендується застосовувати у період грудного вигодовування через недостатність даних.

Побічні дії

Згідно з класифікацією ВОЗ, побічні реакції класифікуються за частотою:

• Дуже часто (≥1/10): не виявлено.
• Часто (≥1/100, <1/10): головний біль, головокружіння, алергічні реакції (свербіж, висип), зміни кольору сечі (темно-оранжевий або червоний).
• Нечасто (≥1/1000, <1/100): нудота, блювання, діарея, свербіж, кропив’янка.
• Рідко (≥1/10000, <1/1000): метгемоглобінемія, гепатотоксичність, нефротоксичність, анафілактичні реакції.
• Дуже рідко (<1/10000): зміни зору, порушення функції печінки, зміни шкіри (жовтяниця), анемії та ін.

Протипоказання до застосування

• Підвищена чутливість до феназопіридину або допоміжних компонентів препарату;
• Захворювання печінки;
• Почечна недостатність;
• Анемія або метгемоглобінемія;
• Період грудного вигодовування;
• Вік до 18 років.

З обережністю застосовувати при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, серцевій недостатності, нервово-м’язових захворюваннях, а також у пацієнтів віком старше 65 років (без досвіду застосування).

Особливі вказівки

• Не слід використовувати препарат як заміну специфічної терапії інфекційних захворювань.
• Може спричинити колірне забарвлення сечі у темно-оранжевий або червоний відтінок, а калових мас — у оранжево-червоний.
• При тривалому застосуванні або при підвищеній дозі можливе накопичення феназопіридину у тканинах, що може викликати побічні реакції.
• Не рекомендується застосовувати у пацієнтів з функціональними порушеннями печінки або нирок.
• Обов’язково слід припинити застосування при появі ознак гепатотоксичності або нефротоксичності.

Застосування при порушеннях функцій

Порушення функції нирок

Препарат протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю через ризик токсичних ускладнень.

Порушення функції печінки

Застосування феназопіридину у хворих з захворюваннями печінки недоцільне, оскільки можливе погіршення стану.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у похилому віці

Рекомендується з обережністю, оскільки у літніх пацієнтів підвищується ризик побічних реакцій, особливо при порушеннях функцій нирок або печінки.

Застосування у дітей

Застосування у дітей віком до 18 років не рекомендується через відсутність достатніх даних про безпеку та ефективність.

Нозологія (коди МКБ)

R30.0 — Дизурія

Додаткові зауваження

Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем, особливо при наявності хронічних захворювань, вагітності або годуванні груддю. Важливо дотримуватися рекомендованих доз і тривалості курсу, щоб уникнути розвитку токсичних реакцій.