Повний опис препарату Феназепам

Феназепам — це лікарський засіб із групи бензодіазепінів, що має виражені анксиолітичні, седативні, противосудорожні та м’язорелаксуючі властивості. Використовується у клінічній практиці для лікування різних психоемоційних розладів, неврологічних станів та для премедикації під час анестезії.

Форма випуску

Опис

Таблетки Феназепам — це плоскоцилиндричні, білого кольору, з фаскою, злегка викручені. Вони мають характерний запах і смак. Виготовляються з основною діючою речовиною бромдігідрохлорфенілбензодіазепін у дозі 0.5 мг та допоміжними компонентами:

• лактозу моногідрат — 81.5 мг
• крахмал картопляний — 15 мг
• кроскармеллозу натрію (примеллоза) — 2 мг
• кальцію стеарат — 1 мг

Групова приналежність і фармакологічна дія

Код АТХ: N05BX — інші анксиолітики.

Клініко-фармакологічні групи: анксиолітичні та транквілізуючі препарати.

Діюча речовина: бромдігідрохлорфенілбензодіазепін

Фармакологічна група: анксиолітик (транквілізатор).

Фармакологічна дія: Феназепам — бензодіазепіновий препарат, що має анксиолітичний, седативний, снотворний, противосудорожний та центральний м’язорелаксуючий ефект. Усилює інгібуючу дію ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти) у центральній нервовій системі, стимулює бензодіазепінові рецептори у постсинаптичних нейронах, що призводить до зниження збудливості в мозку.

Механізм дії

Феназепам активує бензодіазепінові рецептори, що посилює інгібуючий вплив ГАМК, що призводить до:

• зменшення тривожності та страху,
• заспокійливого ефекту,
• зменшення м’язової напруги,
• протисудомної дії,
• засипного ефекту.

Крім того, препарат сприяє зниженню активності структур, відповідальних за емоційне напруження, таких як мигдалеподібне тіло та лімбічна система.

Показання до застосування

• невротичні розлади з високим рівнем тривожності та емоційної лабільності;
• реактивні психози та депресивні стани, що супроводжуються тривогою;
• безсоння, пов’язане з нервовим напруженням;
• абстинентний синдром при алкоголізмі або токсикоманії;
• епілептичний статус та різні форми епілепсії (з урахуванням рекомендацій лікаря);
• неврологічні розлади: ригідність м’язів, атетоз, гіперкінези, тики;
• премедикація під час хірургічних або діагностичних процедур.

Спосіб застосування, курс та дозування

Загальні рекомендації

Препарат застосовують внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, враховуючи показання та переносимість.

При нервових та психоемоційних розладах

• Початкова доза — 0.5–1 мг 2–3 рази на добу.
• Через 2–4 дні доза може бути збільшена до 4–6 мг/добу залежно від клінічного ефекту та переносимості.
• Максимальна добова доза — 10 мг.

При безсонні

• Зазвичай — 250–500 мкг за 20–30 хвилин перед сном.

При епілепсії та абстиненції

• Доза коливається від 2 до 10 мг/добу, розподілених на 2–3 прийоми.

Курс лікування не перевищує 2 тижнів без рекомендації лікаря. При необхідності тривалішого застосування — обов’язковий контроль та поступове зняття препарату для запобігання синдрома відміни.

Лікарські взаємодії

• Одночасне застосування з іншими депресантами ЦНС (антипсихотики, епілептичні препарати, снодійні, наркотичні анальгетики) підсилює їхню дію.
• Може підвищувати токсичність зидовудину та інших медикаментів.
• Збільшує ризик пригнічення дихання при спільному застосуванні з клозапіном.
• Гальмує метаболізм лікарських засобів у печінці, зокрема інгібітори мікросомальної системи.
• Може підвищувати концентрацію трициклічних антидепресантів у крові — потребує корекції дози.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітним застосовувати Феназепам можна лише у разі життєвих показань, оскільки препарат має тератогенну дію і може спричинити:

• врождені пороки розвитку;
• загальне пригнічення ЦНС у новонародженого (сонливість, гіпотонія, дихальні порушення);
• синдром відміни у новонародженого.

Препарат протипоказаний у період вагітності у I триместрі, а також під час годування груддю через можливе проникнення у грудне молоко і негативний вплив на дитину.

Побічні дії

• З боку нервової системи: сонливість, втома, головокруження, порушення концентрації, атаксія, дезорієнтація, порушення пам’яті, тремор, епілептичні напади (у хворих на епілепсію), психомоторна затримка, агресивність, галюцинації.
• З боку крові: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія.
• З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювота, порушення функції печінки, жовтяха.
• З боку сечової системи: порушення сечовипускання, гіпо- або гіперлібідо, зниження функції нирок.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж.
• Інше: залежність, синдром відміни, зниження артеріального тиску, порушення зору, зміни маси тіла, тахікардія.

При різкому припиненні лікування можливий синдром відміни — збудження, безсоння, підвищена тривожність, спазми м’язів, порушення свідомості.

Протипоказання

• Кома, шок, міастенія;
• Закритокутова глаукома (гостра форма або високий ризик);
• Гострий алкогольний або наркотичний інтоксикаційний стан;
• Тяжка дихальна недостатність, ХОБЛ у важкій формі;
• Тяжка депресія з ризиком суїцидальних дій;
• Період вагітності у I триместрі;
• Годування груддю;
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років (без підтвердженої безпеки та ефективності);
• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.

Особливі вказівки

З обережністю застосовують у пацієнтів із порушеннями функцій печінки та нирок, при органічних ураженнях головного мозку, у літньому віці, а також у разі історії залежності від психоактивних речовин. Не рекомендується тривале застосування без контролю лікаря — можливий розвиток фізичної та психічної залежності.

При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати функцію печінки, кровотворення, а також стан психіки пацієнта.

Передозування

Проявляється сонливістю, спутаністю свідомості, зниженням рефлексів, тремором, ністагмом, брадикардією, порушеннями дихання, зниженням артеріального тиску, комою. Лікування включає промивання шлунка, застосування активованого вугілля, симптоматичну терапію, підтримку дихання та кровообігу. Введення флумазенілу — ефективний антидот у стаціонарних умовах.

Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами

У період лікування Феназепамом слід утримуватися від керування автомобілем та роботи з потенційно небезпечними механізмами через можливе виникнення сонливості та порушень реакцій.