Феназепам — інструкція з застосування, опис, показання та особливості використання
Форма випуску
Препарат представлений у вигляді таблеток білого кольору, плоскоцилиндричної форми, з фаскою. В упаковці міститься по 50, 25 або 10 таблеток у ячейкових контурних упаковках або у полімірних банках.
Опис
Феназепам — це бензодиазепіновий транквілізатор, який має седативну, анксиолітичну, протисудомну та центральну міорелаксуючу дію. Таблетки мають характерний білий колір, плоскоцилиндричну форму з фаскою, а також містять активну речовину бромдігідрохлорфенілбензодиазепін у дозі 2,5 мг.
До допоміжних речовин входять лактози моногідрат, картофельний крахмал, кроскармеллоза натрію та кальцію стеарат.
Коди АТХ
Код АТХ
Класифікація
N05BX
Інші анксиолітики
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Група: Анксиолітичні засоби (транквілізатори)
Діюча речовина: бромдігідрохлорфенілбензодиазепін
Фармакотерапевтична група
Анксиолітичні засоби бензодиазепінового ряду
Фармакологічна дія
Феназепам має анксиолітичний, седативний, протисудомний та міорелаксуючий ефекти. Усилює інгібуючу функцію ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти) на передачу нервових імпульсів, стимулює бензодиазепінові рецептори, розташовані в постсинаптичних гліалінових центрах мозку, зменшує збудливість підкоркових структур (лімбічна система, таламус, гіпоталамус) і гальмує полісинаптичні спінальні рефлекси.
Показання до застосування
Невротичні, неврозоподібні, психопатичні та психопатоподібні стані, що супроводжуються тривогою, нервовим напруженням, емоційною лабільністю
Реактивні психози та сенесто-іпохондричні розлади, включно з резистентними до інших анксіолітиків
Бессонниця та порушення сну
Абстинентний синдром при алкоголізмі та токсикоманії
Епілептичний статус та епілептичні приступи різної етіології, включаючи високу та міоклонічну епілепсію
Премедикація у хірургії та анестезіології для зменшення тривоги та напруги перед процедурою
Спосіб застосування, курс та дози
Внутрішньо (перорально)
Для лікування безсоння: 250-500 мкг за 20-30 хвилин перед сном
При невротичних станах: початкова доза 0,5-1 мг 2-3 рази на добу. За необхідності та з урахуванням ефективності дозу можна збільшити до 4-6 мг/добу, розділяючи на 2-3 прийоми
При сильній тривозі, збудженні або страхах: початкова доза 3 мг/добу, швидко підвищуючи до терапевтичної
При епілепсії: 2-10 мг/добу, розподіляючи на кілька прийомів
При алкогольній абстиненції: 2-5 мг/добу, або внутрішньом'язово 500 мкг 1-2 рази на добу
Загальна тривалість курсу — не більше 2 тижнів, у окремих випадках — до 2 місяців. Після закінчення лікування потрібно поступове зменшення дози для запобігання синдрома відміни.
Лікарські взаємодії
Одночасне застосування з препаратами леводопи знижує їх ефективність у хворих на паркінсонізм
Може підвищувати токсичність зидовудина
Взаємодіє з противоепілептичними, снотворними, міорелаксуючими препаратами, наркотичними анальгетиками, етиловим спиртом — посилюючи їхній ефект
Можливе посилення антигіпертензивної дії при спільному застосуванні з антигіпертензивними препаратами
Застосування під час вагітності та годування груддю
Застосування у період вагітності можливе лише у разі життєвих показань. Вагітність у перший триместр є протипоказанням через ризик розвитку вроджених пороків та токсичних ефектів на плід. У другому та третьому триместрах застосування можливе з обережністю, оскільки препарат може викликати у новонародженого гіпотонію, пригнічення дихання, синдром відміни, порушення сну та м'язового тонусу.
Годування груддю слід припинити під час терапії через можливе проникнення препарату у материнське молоко і ризик для дитини.
Побічні дії
З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, зниження концентрації, атаксія, дезорієнтація, порушення мови, тремор, зниження пам’яті, головний біль, емоційна лабільність, галюцинації, агресія (рідко), психомоторне збудження (парадоксально)
З боку крові: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювання, запори або діарея, порушення функцій печінки, підвищення трансамінази та ЩФ, жовтяниця
З боку сечової системи: затримка сечі, недержання, зміни функцій нирок
Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж
Місцеві реакції: флебіт, тромбоз у місці введення
Інше: залежність, синдром відміни, зниження артеріального тиску, порушення зору, зниження маси тіла, тахікардія
При різкому припиненні прийому можливий синдром відміни: підвищена збудливість, безсоння, тривога, м’язові судоми, порушення настрою, посилення потоотделення.
Протипоказання
Кома, шок, міастенія
Закритокутова глаукома (активна форма або схильність)
Перший триместр вагітності та період годування груддю
Діти та підлітки до 18 років
Підвищена чутливість до компонентів препарату
Особливі вказівки
З обережністю застосовувати у пацієнтів з печінковою, нирковою недостатністю, органічними ураженнями головного мозку або при схильності до залежності
Довготривале застосування можливе лише за рекомендацією лікаря; при тривалому курсі потрібно контролювати стан крові та функцію печінки
Застосування в пацієнтів похилого віку потребує особливої обережності через ризик розвитку когнітивних порушень та залежності
Не рекомендується раптове припинення терапії — потрібно поступове зменшення дози для запобігання синдрома відміни
Категорично забороняється вживання алкоголю під час лікування
Передозування
Проявляється сонливістю, порушенням свідомості, зниженням рефлексів, тремором, ністагмом, брадикардією, утрудненим диханням, зниженням артеріального тиску, комою. Лікування включає промивання шлунка, застосування активованого вугілля, симптоматичну терапію та підтримку життєвих функцій. Гемодіаліз малоефективний.
Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами
Під час лікування необхідно утримуватися від керування транспортом та виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості реакцій.