Фенібут — інструкція щодо застосування
Загальна інформація
Фенібут — це ноотропний препарат з анксиолітичною активністю, який застосовується для лікування різних неврологічних та психічних станів. Препарат має седативний, транквілізуючий, психостимулюючий, антиагрегантний та антиоксидантний ефекти. В основі його дії лежить стимуляція GABA-опосередкованої передачі нервових імпульсів у центральній нервовій системі (ЦНС), що сприяє зниженню тривожності, покращенню пам’яті та концентрації уваги.
Форма випуску
Препарат випускається у вигляді таблеток по 250 мг. Упаковка містить 10 або 20 таблеток у ячейкових контурних упаковках, з пакуванням у картонній коробці.
Класифікація за АТХ
| Код АТХ | Група |
|---|---|
| N05BX | Інші анксиолітики |
Клініко-фармакологічні групи
Ноотропний препарат з анксиолітичною активністю.
Діюча речовина
γ-аміномасляна кислота β-феніл-аміномасляної кислоти гідрохлорид — 250 мг у одній таблетці.
Фармако-терапевтична дія
Фенібут є ноотропним засобом, що стимулює GABA-опосередковану передачу нервових імпульсів у ЦНС, без впливу на холінорецептори та адренорецептори. Препарат покращує функціональний стан мозку шляхом нормалізації метаболізму тканин та поліпшення мозкового кровообігу:
- Збільшує швидкість мозкового кровотоку;
- Зменшує судинний тонус;
- Поліпшує мікроциркуляцію;
- Має антиагрегантні властивості.
Завдяки цим ефектам Фенібут допомагає знижувати або усувати відчуття тривоги, напруженості, неспокою і страху, нормалізує сон та має протисудомний вплив. Препарат також сприяє підвищенню уваги, пам’яті, швидкості та точності сенсорно-рухових реакцій, підвищує працездатність і рівень мотивації.
Показання до застосування
- Астенічні та тривожно-невротичні стану: підвищена тривожність, страх, невроз нав’язливих станів, психопатія.
- Дитячі порушення: заїкання, тики, енурез.
- Затримка сечі на фоні мієлодисплазій.
- Бессонниця та кошмарні сновидіння у людей похилого віку.
- Профілактика тривожних станів перед хірургічними втручаннями та діагностичними дослідженнями (премедикація).
- Болезнь Меньєра, головокруження, пов’язані з дисфункціями вестибулярного апарату різного генезу.
- Профілактика укачувань при кинетозах.
- Первинна відкритоугольна глаукома (у складі комплексної терапії).
- Вспоміжна терапія при лікуванні алкоголізму: купірування психопатологічних та соматовегетативних розладів при абстиненції.
- Лікування деліріозних та преділіріозних станів у разі алкоголізму у комбінації з дезінтоксикаційними препаратами.
Спосіб застосування, курс і дозування
Фенібут приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Дозування, частота прийомів та тривалість курсу залежать від показань, віку пацієнта та індивідуальної переносимості.
| Вік | Дозування | Кратність | Тривалість курсу |
|---|---|---|---|
| Дорослі | від 20 мг до 750 мг | 1-3 рази на день | залежно від стану, за рекомендацією лікаря |
| Діти | від 20 мг до 250 мг | залежно від віку і стану | за рекомендацією лікаря |
Лікарські взаємодії
Фенібут посилює дію снодійних, наркотичних анальгетиків, протиепілептичних, антипсихотичних і прот Parkinsonic препаратів, що слід враховувати при їх спільному застосуванні.
Застосування під час вагітності та грудного вигодовування
З обережністю застосовують у період вагітності та грудного вигодовування, лише за рекомендацією лікаря.
Побічні дії
- З боку центральної нервової системи: підвищена збудливість, тривожність, головокруження, головний біль, сонливість.
- З боку травної системи: нудота на початкових етапах прийому.
- Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж.
Протипоказання
Підвищена чутливість до фенібуту.
Особливі вказівки
- З обережністю застосовувати при ерозивно-виразкових ураженнях ЖКТ та печінковій недостатності.
- При тривалому застосуванні контролювати функціональні показники печінки та периферичної крові.
- Малоефективний при виражених симптомах укачування.
- Вплив на здатність керувати транспортом і механізмами: під час лікування рекомендується утримуватись від потенційно небезпечних видів діяльності.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовувати при печінковій недостатності. Необхідний контроль функціональних показників печінки при тривалому лікуванні.
Нозологія (коди МКБ)
- F10.2 — Хронічний алкоголізм
- F10.3 — Абстинентне стан
- F10.4 — Абстинентне стан із делірієм
- F40 — Фобічні тривожні розлади
- F41.0 — Панічне розлад
- F41.1 — Генералізований тривожний розлад
- F41.2 — Змішане тривожно-депресивне розлад
- F42 — Обсесивно-компульсивний розлад
- F48.0 — Неврастенія
- F51.0 — Бессонниця неорганічної етіології
- F51.5 — Кошмари
- F60.9 — Неуточнене розлад особистості
- F95 — Тики
- F98.0 — Заїкання (запинання)
- H40.1 — Первинна відкритоугольна глаукома
- H81.0 — Болезнь Меньєра
- H81.1 — Доброкачественное пароксизмальне головокруження
- H81.3 — Інші периферичні головокруження
- H93.0 — Дегенеративні та судинні захворювання вуха
- R33 — Затримка сечі
- T75.3 — Укачування при русі
- Z51.4 — Підготовчі заходи перед лікуванням або обстеженням