Інструкція з застосування препарату Фензитат®
Форма випуску
Препарат Фензитат® випускається у вигляді таблеток для перорального застосування, білого кольору, плоскоцилиндричної форми з фаскою. Дозування – 1 мг. Упаковки містять по 20, 25, 50 або 100 таблеток у контурних ячейкових блістерах, що пакуються у картонні коробки.
Опис
Таблетки Фензитат® мають білосніжний колір, плоскоцилиндричну форму з фаскою, призначені для внутрішнього застосування. Вони містять активну речовину – бромдігідрохлорфенілбензодіазепін у дозі 1 мг та допоміжні компоненти: лактозу, картопляний крахмал, кальцію стеарат та медичний желатин.
Коди АТХ
Код АТХ: N05BX – інші анксиолітики.
Клініко-фармакологічні групи
- Група: анксиолітики (транквілізатори)
- Фармакотерапевтична група: анксіолітичні засоби (бензодіазепіни)
Фармакологічна дія
Препарат Фензитат® належить до бензодіазепінового ряду і має виражену анксиолітичну, седативну, снотворну, протисудомну та центральну міорелаксуючу дію. Механізм дії полягає у посиленні гальмівної дії гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) через стимуляцію бензодіазепінових рецепторів, розташованих у постсинаптичних мембранах ГАМК-рецепторів. Це сприяє зниженню збудливості нервових клітин у центральній нервовій системі, особливо у структурних компонентах лімбічної системи, таламуса та гіпоталамуса.
Показання до застосування
- Невротичні, неврозоподібні, психопатичні та психопатоподібні стану, що проявляються у вигляді тривожності, нервового напруження, емоційної лабільності, роздратованості;
- Реактивні психози та сенесто-іпохондричні розлади, у тому числі резистентні до інших анксиолітиків;
- Бессонниця, викликана нервовим напруженням або тривогою;
- Абстинентний синдром при алкоголізмі та токсикоманії;
- Епілептичний статус та епілептичні припадки різної етіології, включаючи високу чутливість до антипсихотичних препаратів (у тому числі фебрильна форма шизофренії);
- Ригідність м'язів, атетоїдні та гіперкінетичні рухи, тики, вегетативна лабільність у неврологічній практиці;
- Премедикація перед хірургічними втручаннями (у тому числі у анестезіології).
Спосіб застосування, курс і дози
Внутрішньо (перорально):
- При порушеннях сну: по 250–500 мкг за 20–30 хвилин до сну.
- При невротичних, психопатичних станах: початкова доза – 0,5–1 мг 2–3 рази на добу. Через 2–4 дні доза може бути збільшена до 4–6 мг на добу залежно від ефективності та переносимості.
- При вираженій тривозі, страху: початкова доза – 3 мг на добу, швидко збільшується до досягнення терапевтичного ефекту.
- При епілепсії: 2–10 мг на добу.
- Для лікування алкогольної абстиненції: по 2–5 мг на добу або внутрішньом'язово по 500 мкг 1–2 рази на добу; при вегетативних пароксизмах – внутрішньом'язово 0,5–1 мг.
Загальна тривалість курсу – не більше 2 тижнів, при необхідності – до 2 місяців за призначенням лікаря. Після завершення лікування дозу слід поступово знижувати, щоб уникнути синдрома відміни.
Лікувальні взаємодії
- Одночасне застосування з леводопою може знижувати її ефективність у хворих на паркінсонізм.
- Можливе підвищення токсичності зидовудину.
- Взаємодіє з іншими центральними депресантами (антипсихотиками, протиепілептичними, снотворними, наркотичними анальгетиками, етиловим спиртом), що може посилювати їхній ефект.
- Інгибітори мікросомального окислення підвищують ризик токсичних ефектів; індуктори – зменшують ефективність.
- Може підвищувати концентрацію имипраміну у крові.
- При поєднанні з антигіпертензивними засобами можливе посилення їхньої дії.
Протипоказання
- Кома, шок, міастенія, закритокутова глаукома (остра або з предрасположеністю);
- Гострі отруєння алкоголем, наркотичними речовинами, важка ХОБЛ, гостра дихальна недостатність;
- Тяжка депресія, особливо з суїцидальним наміром;
- Перший триместр вагітності та період лактації;
- Діти та підлітки до 18 років;
- Гіперчутливість до компонентів препарату.
Особливі вказівки
- Обережність при застосуванні у пацієнтів із печінковою та/або нирковою недостатністю, церебральними захворюваннями, органічними ураженнями головного мозку.
- Довготривале застосування (більше 2 тижнів) можливе лише за призначенням лікаря, оскільки існує ризик розвитку лікарської залежності.
- Рекомендується поступове зниження дози при припиненні лікування для запобігання синдрома відміни.
- Забороняється вживати алкоголь під час терапії.
- Вплив на здатність керувати транспортом та складними механізмами: можливе зниження концентрації уваги та швидкості реакцій, тому слід утриматися від керування автомобілем та роботи з потенційно небезпечними механізмами.
Застосування у дітей
Препарат Фензитат® протипоказаний для застосування у дітей та підлітків до 18 років через відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності.
Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)
Захворювання, при яких застосовується Фензитат®:
F10.3 - Абстинентний синдром (алкогольний)
F11.3 - Абстинентний синдром (наркотичний)
F20 - Шизофренія
F21 - Шизотипове розлад
F22 - Хронічні бредові розлади
F23 - Острі та транзиторні психічні розлади
F25 - Шизоаффективні розлади
F29 - Неорганічний психоз неуточнений
F40 - Фобічно-тривожні розлади (у тому числі агорафобія, соціальні фобії)
F41.0 - Панічне розлад
F41.1 - Генералізоване тривожне розлад
F41.2 - Комбіновані тривожно-депресивні розлади
F42 - Обсесивно-компульсивний розлад
F43 - Реакція на важкий стрес та адаптаційні порушення
F45.2 - Іпохондричний розлад
F45.3 - Соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи
F48.0 - Неврастенія
F48.9 - Невротичне розлад, неуточнене
G40 - Епілепсія
G41 - Епілептичний статус
R25.8 - Інші та неуточнені неспецифічні рухи
Висновок
Препарат Фензитат® є ефективним анксиолітиком з широким спектром застосування при невротичних, психопатичних, епілептичних та інших психоневрологічних станах. Перед застосуванням необхідно враховувати протипоказання, дотримуватись рекомендованих доз та режиму лікування, а також уникати вживання алкоголю і потенційно небезпечних механізмів під час терапії. Тривале та неконтрольоване використання препарату може спричинити розвиток залежності та інших побічних ефектів.