Загальна інформація

Фензитат (англійська назва – Phenzitat) — це лікарський препарат, що належить до групи анксиолітиків та транквілізаторів бензодіазепінового ряду. Його основна дія полягає у зниженні тривожності, знятті нервової напруги та сприянні нормалізації сну. Препарат має також седативний, протисудомний та центральний міорелаксуючий ефект.

Форма випуску

Фензитат випускається у формі таблеток білого кольору, плоскоцилиндричних, з фаскою. Доступний у дозуванні 1 мг. В упаковках по 10, 25 або 50 штук у контурних ячейкових упаковках, з упакуваннями у картонній коробці.

Хімічний склад

Фармако-терапевтична група та фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: анксиолітики, транквілізатори бензодіазепінового ряду.

Дія препарату: Фензитат проявляє анксиолітичну, седативно-снотворну, протисудомну та міорелаксуючу дію. Механізм його дії полягає у стимуляції бензодіазепінових рецепторів, що посилює інгібуючу дію GABA на передачу нервових імпульсів. Це сприяє зниженню збудливості нейронів у центральній нервовій системі, зменшенню тривожності та страху, а також покращенню сну.

Показання до застосування

• невротичні, неврозоподібні, психопатичні стані та їх різновиди (загальне нервове напруження, тривожність, емоційна лабільність)
• реактивні психози та сенесто-іпохондричні розлади, у тому числі резистентні до інших анксиолітиків
• нав'язливі розлади та порушення сну (безсоння)
• абстинентний синдром при алкоголізмі та токсикоманії
• епілептичний статус та припадки різної етіології, включаючи височу та міоклоничну епілепсію
• висока реактивність організму у стресових ситуаціях
• як допоміжний засіб у неврологічній практиці при м'язовій ригідності, атетозах, гіперкінезах, тиках
• премедикація у хірургічних та анестезіологічних втручаннях

Спосіб застосування, курс і дозування

Загальні рекомендації

Препарат застосовують внутрішньо, запиваючи водою. Для швидкого купірування гострих симптомів — вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струйно або крапельно), за призначенням лікаря.

Внутрішньо

• Для лікування невротичних станів початкова доза становить 0.5-1 мг 2-3 рази на добу.
• При недостатній ефективності дозу поступово збільшують до 4-6 мг/добу, розподіляючи на 2-3 прийоми.
• Для лікування безсоння — по 0.25-0.5 мг за 20-30 хвилин перед сном.
• При епілепсії — від 2 до 10 мг на добу, розподіляючи на кілька прийомів.
• Курс лікування — не більше 2 тижнів, у важких випадках — до 2 місяців під контролем лікаря.

Внутрішньовенно та внутрішньом'язово

• Для швидкого купірування — 0.5-1 мг у вигляді струйного або крапельного введення, за показаннями лікаря.

Загальні застереження

Залежність від препарату можлива при тривалому застосуванні в високих дозах. Тому тривалість курсу не повинна перевищувати 2 тижні без постійного медичного контролю. При необхідності довгострокового лікування — застосовують з обережністю та під контролем лікаря.

Лікарські взаємодії

• При одночасному застосуванні з іншими цетрально діючими засобами (антипсихотиками, противоепілептичними препаратами, снодійними, наркотичними анальгетиками) можливе посилення їх ефектів.
• Може підвищувати токсичність зидовудину та інших протигрибкових препаратів.
• Підвищує концентрацію трициклічних антидепресантів у крові.
• Зменшує ефективність індукторів мікросомальних ферментів печінки.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Заборонено застосовувати препарат у період вагітності, особливо у I триместрі через високий ризик розвитку порушень у плода. Може викликати токсичний вплив, знижувати активність ЦНС у новонароджених та спричиняти синдром відміни. У період лактації застосування протипоказане через ризик потрапляння активних компонентів у молоко та можливий негативний вплив на дитину.

Побічні дії

Загальні

• Центральна нервова система: сонливість, слабкість, головокруження, дезорієнтація, порушення координації, тремор, зниження пам’яті, емоційна лабільність, депресія, галюцинації, агресивна поведінка, судоми.
• Органи крові: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія.
• Шлунково-кишковий тракт: сухість у роті, нудота, блювання, запори або діарея, зміни функції печінки (підвищення трансамінази, жовтяниця).
• Мочеполові органи: затримка або недержання сечі, зміни в сексуальній функції.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж.
• Місцеві реакції: флебіт або тромбоз у місці ін’єкції.
• Інше: звикання, формування лікарської залежності, зниження артеріального тиску, порушення зору, зниження маси тіла.

При різкому скасуванні можливий синдром відміни, що проявляється підвищеною збудливістю, порушеннями сну, тремором, підвищеним потовиділенням, порушенням психічного стану.

Протипоказання

• Кома, шок, міастенія, гостра глаукома закритого куту
• Гострі отруєння алкоголем або наркотичними речовинами
• Тяжка дихальна недостатність, бронхіальна астма в стадії загострення
• Період гострої депресії, особливо з ризиком суїциду
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років
• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату

Особливі вказівки

• З обережністю застосовують при печінковій та нирковій недостатності, органічних ураженнях головного мозку, психозах, у пацієнтів похилого віку.
• Довготривале застосування можливе лише за призначенням лікаря та під його контролем, з обов’язковим дотриманням режиму дозування.
• Не рекомендується вживати алкоголь під час терапії, оскільки це може посилити побічні ефекти.
• При виникненні неадекватних реакцій або ознак передозування — необхідно негайно звернутися до лікаря.

Передозування

При передозуванні можливі симптоми: сильна сонливість, спутаність, порушення рефлексів, тремор, зниження артеріального тиску, затруднене дихання, кома. Лікування — промивання шлунка, введення активованого вугілля, симптоматична терапія, підтримка дихання та кровообігу. Спеціальний антагоніст — флумазеніл — застосовується у стаціонарних умовах.

Вплив на здатність керувати транспортом і механізмами

Протягом курсу лікування рекомендується утримуватися від керування автомобілем та виконання потенційно небезпечних робіт через можливість виникнення сонливості та порушень реакцій.