Флуконазол – протигрибковий препарат

Флуконазол – це високоефективний протигрибковий засіб, що належить до групи азольних інгібіторів синтезу стеролів у клітинах грибів. Його застосовують для лікування різних грибкових інфекцій у дорослих і дітей, а також для профілактики розвитку грибкових ускладнень у пацієнтів із ослабленим імунітетом.

Механізм дії

Флуконазол є селективним інгібітором ферменту 14-альфа-дезамінази (кисла лізо-інгібіторна система цитохрому Р450), що забезпечує блокування синтезу ергостеролу – ключового компонента клітинної мембрани грибів. Це призводить до порушення цілісності клітинних структур і їх загибелі.

Фармакологічні властивості

Показання до застосування

• Криптококоз (у тому числі криптококовий менінгіт та інфекції інших локалізацій)
• Генералізований кандидоз (включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз, інфекції внутрішніх органів)
• Микози слизових оболонок (рот, глотка, гортань, стравохід)
• Генітальний кандидоз (вагінальний, баланіт)
• Мікози шкіри (стопи, пахвова зона, оніхомікози)
• Дерматофітичні мікози (Microsporum, Trichophyton)
• Ендемічні микози (кокцидиоїдомікоз, гістоплазмоз, споротрихоз, blastomycosis)
• Профілактика грибкових інфекцій у пацієнтів з імунодефіцитами, що отримують цитостатичну або імуносупресивну терапію

Спосіб застосування, курс і дозування

Загальна рекомендація – прийом внутрішньо або внутрішньовенно за призначенням лікаря. Дозування залежить від виду інфекції, віку пацієнта, стану функцій печінки і нирок.

Лікування у спеціальних груп

• Пожилі особи: застосовуються стандартні дози, з урахуванням стану нирок та печінки.
• Діти: дози підбираються індивідуально, залежно від віку і ваги.
• Пажки з порушеннями нирок та печінки: корекція дозування відповідно до клінічного стану.

Лікарські взаємодії

Флуконазол може змінювати концентрацію інших препаратів у крові, тому при сумісному застосуванні необхідно контролювати рівень і стан пацієнта. Основні взаємодії:

• З варфарином: підвищення ризику кровотечі через збільшення протромбінового часу.
• З цизаприлом: можливі серцеві аритмії (подовження QT-інтервалу).
• З циклоспорином: підвищення концентрації та токсичних ефектів.
• З теофіліном: збільшення концентрації у крові, що може призвести до токсичності.
• З зидовудином: підвищення рівня у крові, що вимагає контролю.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Дослідження щодо безпеки застосування флуконазолу у вагітних обмежені. Його застосування допускається лише у випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик для плода. У період лактації препарат проникає у грудне молоко у концентраціях, близьких до плазмових, тому застосовувати його під час годування груддю не рекомендується.

Побічні дії

З боку нервової системи

• Головний біль, запаморочення, судоми, порушення смаку, парестезії, безсоння, сонливість, тремор.

З боку травної системи

• Біль у животі, нудота, блювання, діарея, сухість слизових оболонок рота, порушення функції печінки (гепатотоксичність), жовтяха.

Інші побічні ефекти

• Шкірні реакції: висип, свербіж, ексфоліативні ураження, синдром Стівенса-Джонсона.
• З боку крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія.
• З боку серця: подовження QT-інтервалу, аритмії.
• Зміни обміну речовин: підвищення рівня холестерину, гіпокаліємія.
• Загальні: слабкість, астенія, підвищена втомлюваність.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до флуконазолу або інших азольних препаратів.
• Вживання терфенадину у дозах понад 400 мг/добу під час терапії флуконазолом.
• Вагітність, за винятком життєвих показань.
• Годування груддю.

Особливі застереження

• Контроль функції печінки перед початком терапії та під час лікування.
• У разі появи шкірних висипів, особливо при інфекціях з ураженням системної локалізації, терапію слід припинити.
• Обережність при застосуванні у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, електролітними порушеннями та ризиком аритмій.

Висновок

Флуконазол є потужним і широко застосовуваним протигрибковим засобом, який забезпечує ефективне лікування різних грибкових інфекцій. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування і тривалості терапії, а також контролювати можливі побічні реакції і взаємодії з іншими препаратами для забезпечення безпеки та досягнення максимального терапевтичного ефекту.