Флуконазол

Флуконазол — це потужний противогрибковий препарат, що належить до групи азольних інгибіторів синтезу стеролів у клітинній мембрані грибів. Використовується для лікування різних системних і поверхневих грибкових інфекцій, а також для профілактики їх рецидивів у осіб з підвищеним ризиком.

Форма випуску

Код АТХ

J02AC01 — Флуконазол

Клініко-фармакологічні групи

• Противогрибковий препарат
• Протигрибкове засіб

Діюча речовина

Флуконазол — основна активна компонента препарату, що є представником класу азольних з'єднань.

Фармако-терапевтична група

Противогрибкові засоби, що мають системну дію.

Фармакологічна дія

Флуконазол є селективним інгібітором синтезу стеролів у клітинних мембранах грибів, що веде до порушення їхньої цілісності та функціональності. Виявляє активність у відношенні більшості Candida spp. (зокрема Candida albicans, Candida glabrata, Candida parapsilosis, Candida tropicalis), Cryptococcus neoformans та інших грибків. Важливо зазначити, що препарат проявляє сильну активність in vitro та в клінічних випадках при системних микозах.

При пероральному застосуванні флуконазол швидко всмоктується та досягає терапевтичних концентрацій у крові, маючи довгий T1/2 — близько 30 годин. Це дозволяє застосовувати його один раз на добу, що сприяє зручності лікування.

Показання до застосування

• Криптококовий менінгіт та інфекції інших локалізацій (легені, шкіра) у пацієнтів з імунодефіцитом, зокрема у ВІЛ-інфікованих та реципієнтів трансплантованих органів.
• Генералізований кандидоз (кандидемія, дисемінований кандидоз, інвазивні форми інфекцій у внутрішніх органах).
• Інфекції слизових оболонок (ротова порожнина, глотка, стравохід), у тому числі у пацієнтів з ослабленим імунітетом.
• Генітальний кандидоз (вагінальний, баланіт), включно з профілактикою рецидивів.
• Мікози шкіри (мікози стоп, тулубу, пахової зони, оніхомікози, кандидоз шкіри).
• Глибокі ендемічні микози (кокцидиоїдоз, гістоплазмоз, споротрихоз, blastomycosis) у пацієнтів з нормальним та ослабленим імунітетом.
• Профілактика грибкових інфекцій у онкологічних хворих та у пацієнтів, що отримують цитотоксичну хіміотерапію або імуносупресори.

Спосіб застосування, курс і дози

Індивідуальний підхід до лікування залежно від виду інфекції, стану пацієнта та його віку.

Для дорослих:

• Загальна добова доза коливається від 50 до 400 мг.
• Зазвичай застосовується один раз на добу.
• Тривалість терапії визначається клінічним та мікологічним ефектом.

Для дітей:

• Доза становить 3–12 мг/кг на добу, з урахуванням віку та стану дитини.
• Застосовують один раз на добу.

При порушеннях функції нирок:

Дозу зменшують залежно від швидкості клубочкової фільтрації (КК).

При порушеннях функції печінки:

Застосування можливе під контролем стану печінки, з корекцією дози за необхідності.

Лікування у вагітних та годуючих

Дослідження безпечності застосування флуконазолу у вагітних не завершені. Його застосування допускається лише у випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик для плода. В період лактації рекомендується припинити годування груддю через проникнення препарату у грудне молоко.

Побічні дії

• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, порушення смаку, парестезії, безсоння, сонливість, тремор.
• З боку травної системи: боль у животі, діарея, нудота, блювання, сухість у роті, запор.
• З боку печінки та жовчовивідної системи: гепатотоксичність, підвищення рівня трансфераз, жовтяниця, гепатит, некроз.
• З боку шкіри: висип, алопеція, синдром Стівенса-Джонсона, екзантема, свербіж, підвищене потовиділення.
• Гематологічні порушення: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія.
• Алергічні реакції: анафілаксія, набряк, кропив’янка.
• З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT, аритмія.
• Обмін речовин: підвищення рівнів холестерину, тригліцеридів, гіпокаліємія.

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до флуконазолу або інших азольних препаратів.
• Одночасне застосування терфенадину у дозах ≥400 мг/день.
• Застосування з цизапрідом, астемізолом, еритроміцином, пімозидом, хініном — через ризик серйозних аритмій.

Обережність необхідна при:

• Печінковій недостатності.
• Порушеннях функції нирок.
• Появі сыпі або ознак гепатотоксичності.
• Застосуванні у пацієнтів з потенційно проаритмічними станами.

Особливі вказівки

• Обов’язковий контроль функції печінки під час терапії, у разі появи симптомів гепатотоксичності — препарат слід припинити.
• У пацієнтів з ВІЛ-інфекцією можливе підвищення ризику важких шкірних реакцій, тому слід уважно ставитися до появи висипу.
• Можливе зростання концентрації інших препаратів, що метаболізуються системою цитохрому Р450.
• При застосуванні у вагітних та годувальниць — лише за життєвими показаннями.

Особливості застосування при порушеннях функції

Печінка:

Контроль функціональних показників обов’язковий, при ознаках гепатотоксичності — скасувати препарат.

Нирки:

Зменшити дозу відповідно до ступеня порушення функції нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

• Флуконазол підвищує концентрацію варфарину, цизаприду, теофіліну, циклоспорину, зидовудину, у зв’язку з чим необхідний контроль рівнів цих препаратів.
• Знижує метаболізм терфенадину, що може спричинити серйозні порушення ритму серця.
• Може посилювати токсичність з боку печінки при спільному застосуванні з іншими гепатотоксичними засобами.

Висновки

Флуконазол — ефективний і широко застосовуваний препарат для лікування системних грибкових інфекцій. Важливо дотримуватися рекомендацій щодо дозування, контролю функцій органів та враховувати можливі лікарські взаємодії для безпечного і ефективного застосування.