Фозинап таблетки 10 мг 28 шт.
Інструкція з медичного застосування препарату Фозинап
Загальна інформація
Фозинап — це фармацевтичний препарат, що належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Його основна дія полягає у зниженні артеріального тиску та покращенні функціонального стану при серцевій недостатності. Препарат випускається у формі таблеток для перорального застосування у дозуваннях 10 мг та 20 мг.
Форма випуску
- Таблетки по 10 мг: у упаковках по 7, 10, 14, 15, 20, 28 або 30 штук.
- Таблетки по 20 мг: у упаковках по 7, 10, 14, 15, 20, 28 або 30 штук.
Опис
Таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою. На поверхні таблетки можлива легка матовість або блиск. Вони мають характерний запах і смак, що не має лікувального значення.
Коди АТХ
| Код | Опис |
|---|---|
| C09AA09 | Фозинаприл |
Клініко-фармакологічні групи
Інгибитор АПФ (ангиотензинперетворюючого ферменту). Відноситься до групи блокаторів АПФ.
Діюча речовина
Фозиноприл натрій — активний компонент препарату, що забезпечує його основну терапевтичну дію.
Фармако-терапевтична група
АПФ блокатор.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у пакованні виробника.
Срок придатності
2 роки від дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Фармакологічна дія
Фозинаприл є інгібітором АПФ, який знижує рівень ангіотензину II в крові, сприяючи вазодилатації та зниженню системного опору судин. Це призводить до зниження артеріального тиску, зменшення навантаження на серце та покращення кровотоку в уражених органах. Крім того, препарат має діуретичний та калийсберігаючий ефект.
Фозинаприл також пригнічує синтез альдостерону і запобігає метаболічній деградації брадикинину, що сприяє підсиленню його вазодилатуючого ефекту.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія (у тому числі монотерапія та в складі комбінаційної терапії).
- Хронічна серцева недостатність (у складі комплексної терапії).
Спосіб застосування, курс і дозування
Препарат призначається внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю води.
Дозування при артеріальній гіпертензії
- Початкова доза — 10 мг один раз на добу.
- Дозу підбирають індивідуально залежно від реакції пацієнта, зазвичай в межах 10-40 мг один раз на добу.
- Максимальна добова доза — 40 мг.
Дозування при хронічній серцевій недостатності
- Початкова доза — 5 мг (1/2 таблетки по 10 мг) один або два рази на добу.
- Залежно від клінічної відповіді, дозу регулюють до 40 мг на добу, розподіляючи її на 1-2 прийоми.
Для пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки, а також для похилих пацієнтів, корекція дози не потрібна.
Тривалість лікування
Курс призначають індивідуально, залежно від стану пацієнта та клінічного ефекту. Постійний контроль АТ і функції органів здійснюється протягом усього лікування.
Передозування
Симптоми: надмірне зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення електролітного балансу, гостра ниркова недостатність, ступор.
Лікування: припинити застосування препарату, провести промивання шлунка, застосовувати сорбенти (наприклад, активоване вугілля), вводити вазопресорорні засоби, внутрішньовенно — 0,9% розчин натрію хлориду. Гемодіаліз неефективний.
Лікувальні взаємодії
- Антациди (гідроксид алюмінію, магнію) можуть знижувати абсорбцію фозинаприлу — приймати з інтервалом не менше 2 годин.
- Препарати літію під час спільного застосування з фозинаприлом можуть підвищувати концентрацію літію в крові, що збільшує ризик токсичності — слід контролювати рівень літію.
- НПВС (індометацин, ацетилсаліцилова кислота >3 г), особливо у поєднанні з діуретиками, знижують гіпотензивний ефект препаратів АПФ.
- Спільне застосування з калийзберігаючими діуретиками або добавками з калієм підвищує ризик гіперкаліємії.
- Фозинаприл підсилює гіпоглікемічну дію інсуліну та сульфонілмочевини.
- Біодоступність препарату не змінюється при застосуванні з гидрохлоротиазидом, пропранололом, дигоксином та іншими лікарськими засобами, що застосовуються в терапії гіпертензії та серцевої недостатності.
Протипоказання
- Індивідуальна підвищена чутливість до фозинаприлу або інших компонентів препарату.
- Наслідки анафілактичних реакцій у анамнезі при застосуванні інших інгібіторів АПФ.
- Перший триместр вагітності та період лактації.
- Вік до 18 років — без достатніх досліджень безпеки та ефективності.
- Генетичний або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
- Наявність стенозу ниркових артерій або двостороннього стенозу ниркових артерій.
- Гостра або хронічна ниркова недостатність у тяжкій формі.
- Гіперкаліємія.
- Гіпотензія та стан після трансплантації нирки.
- Гемодіаліз, системні аутоімунні захворювання, що супроводжуються нейтропенією або агранулоцитозом.
Особливі вказівки
- Перед початком лікування слід провести аналіз попередніх терапій, рівня АТ, функціонального стану нирок та електролітів.
- При проведенні терапії слід регулярно контролювати рівень калію, креатиніну та функцію нирок.
- Можливий розвиток ангіоневротичного набряку — при появі симптомів необхідно негайно припинити прийом препарату та розпочати відповідне лікування.
- У разі виникнення симптомів кишкової непрохідності або болів у животі — слід враховувати можливий набряк слизової оболонки кишечника.
- Під час застосування препарату слід уникати фізичних навантажень, високих температур та дегідратації.
- При операціях під наркозом потрібно повідомляти анестезіолога про застосування фозинаприлу.
Застосування при порушеннях функції нирок
Корекція дози не потрібна при легких та помірних порушеннях. Важкі порушення потребують індивідуального підходу та постійного контролю функціонального стану нирок.
Застосування при порушеннях функції печінки
Препарат можна застосовувати без корекції дози, проте слід враховувати можливий посилений ефект у пацієнтів з важкими захворюваннями печінки.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом лікаря. Необхідний контроль терапії та дотримання рекомендованих доз.
Застосування у похилих пацієнтів
Пацієнтам похилого віку препарат призначають з обережністю, з урахуванням функціонального стану нирок та серцево-судинної системи.
Застосування у дітей
Безпека та ефективність препарату у віці до 18 років не встановлені, тому застосування у цій віковій групі не рекомендується.
Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)
- Індукована артеріальна гіпертензія — I10
- Хронічна серцева недостатність — I50
Протипоказання
- Наслідки анафілактичного набряку у минулому.
- Вагітність та період лактації.
- Діти та підлітки до 18 років.
- Генетична або ідіопатична ангіоневротична реакція.
- Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз єдиної нирки.
- Важка ниркова або печінкова недостатність.
- Гіперкаліємія.
- Гіпотензія, стан після трансплантації нирки.
Загальні рекомендації
- Перед початком терапії слід провести повне обстеження, включаючи аналіз крові, рівень АТ та функцію нирок.
- Під час лікування рекомендується регулярно контролювати рівень електролітів і функціональні показники органів.
- При появі симптомів набряку обличчя, гортані або язика потрібно терміново припинити застосування препарату та розпочати невідкладну допомогу.
- Обережність при фізичних навантаженнях, високій температурі та дегідратації.
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:10 мг