Фуросемід
Загальна інформація
Фуросемід — це потужний петлевой діуретик, що використовується для швидкого зняття набряків та зниження підвищеного артеріального тиску. Препарат має швидкий початок дії та короткий тривалий ефект, що дозволяє ефективно контролювати стан пацієнтів з серцево-судинними, нирковими та печінковими захворюваннями.
Форми випуску та опис
- Таблетки: по 40 мг у контурних ячейкових упаковках, по 50 штук в упаковці.
Фармакологічна дія
Фуросемід належить до групи петлевых діуретиків. Механізм його дії полягає у блокуванні реабсорбції іонів натрію, хлору та калію у проксимальних та дистальних відділах ниркових канальців, а також у товстому сегменті петлі Гентле. Це сприяє швидкому та значному збільшенню об’єму сечі, зниженню внутрішньочеревного тиску та зменшенню навантаження на серце при серцевій недостатності.
Значущим є також натріюуретичний та хлоруретичний ефекти, що супроводжуються вторинною втратою іонів калію, кальцію та магнію. Внаслідок цього можливі зміни електролітного балансу, що потребують контролю під час терапії.
Показання до застосування
- Отеки при хронічній серцевій недостатності
- Хронічна ниркова недостатність
- Нефротичний синдром
- Захворювання печінки, що супроводжуються набряками
- Артеріальна гіпертензія
Протипоказання
- Острая ниркова недостатність з анурією
- Тяжка печінкова недостатність, кома або пре-кома
- Гострий гломерулонефрит
- Різко виражені порушення відтоку сечі
- Гіперурикемія
- Гіповолемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпокальціємія, гіпомагніємія
- Дигіталісна інтоксикація
- Період вагітності та лактації
- Перші три роки життя (через тверду лікарську форму)
- Індивідуальна непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції
Особливі вказівки
- Перед початком терапії необхідно виключити наявність виражених порушень відтоку сечі.
- Під час лікування слід регулярно контролювати рівень електролітів, артеріальний тиск, функцію нирок та печінки.
- При застосуванні слід дотримуватися мінімальних ефективних доз для запобігання електролітних дисбалансів.
- Можливе посилення дії лікарських засобів, що знижують артеріальний тиск, або збільшення ризику розвитку гіповолемії.
Спосіб застосування, курс і дозування
Загальні рекомендації
Таблетки приймати натще, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Початкова доза визначається індивідуально залежно від стану пацієнта та клінічної відповіді. Максимальна добова доза для дорослих — 1500 мг.
Для дорослих
- Отеки при серцевій недостатності: початкова доза — 20-80 мг на добу, при необхідності збільшувати дозу залежно від відповіді.
- Хронічна ниркова недостатність: початкова — 40-80 мг, регулювати дозу залежно від ефекту, можливо застосовувати до 1500 мг/добу.
- Нефротичний синдром: початкова — 40-80 мг, корекція відповідно до діуретичного ефекту.
- Захворювання печінки: початкова — 20-80 мг, контроль стану.
- Артеріальна гіпертензія: зазвичай 20-40 мг на добу, у комбінації з іншими препаратами — зменшити дози інших засобів у 2 рази.
Для дітей
Дозування визначається індивідуально: 1-2 мг/кг маси тіла на добу з можливим збільшенням до 6 мг/кг, але не частіше ніж кожні 6 годин.
Передозування
Симптоми: сильне зниження артеріального тиску, колапс, шок, дегідратація, гематоконцентрація, аритмії, олігурія або анурія, порушення електролітного балансу, сонливість, спутаність свідомості, м'язові судоми.
Лікування: корекція водно-електролітних порушень, відновлення об'єму крові, промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічного антидота не існує.
Лікарські взаємодії
- Знижує дію фенобарбіталу та фенітоїну.
- Підвищує токсичність цефалоспоринів, хлорамфеніколу, цисплатину, амфотерицину В.
- Ускладнює виведення ліків, секретованих у канальцях нирок — саліцилатів, літію, циклоспорину А.
- Знижує ефективність гіпоглікемічних препаратів.
- Збільшує ризик нефротоксичності при сполученні з нефротоксичними засобами.
- Посилює дію судинорозширювальних препаратів та знижує ефект антагоністів кальцію.
Вагітність та годування груддю
Фуросемід проникає через плацентарний бар'єр та не рекомендується до застосування під час вагітності. У разі необхідності — оцінюється співвідношення користі для матері та потенційного ризику для плода. Виводиться з грудним молоком, тому при лікуванні препаратом грудне вигодовування слід припинити.
Побічні дії
- Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, колапс, тахікардія, аритмії, підвищений ризик тромбозів.
- Центральна нервова система: головний біль, запаморочення, слабкість, судоми, спутаність свідомості.
- Органи зору та слуху: порушення зору, шум у вухах.
- Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, запор, жовтяниця, панкреатит.
- Мочеполові органи: олігурія, затримка сечі, нефрит, гематурія.
- Ендокринна система: порушення толерантності до глюкози, прояви цукрового діабету.
- Алергічні реакції: кропив'янка, анафілаксія, дерматит.
- Кровотворна система: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
- Обмін води і електролітів: гиповолемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпомагніємія.
Умови зберігання
Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Тримати у недоступному для дітей місці. Термін придатності — 5 років.
Інструкція по застосуванню
Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем. Дозування та тривалість лікування визначаються залежно від клінічного стану пацієнта та реакції на терапію. Важливо регулярно контролювати рівень електролітів у крові та функцію нирок для запобігання можливим ускладненням.