Фуросемід — це потужний петлевой діуретик, який застосовується для швидкого та ефективного зниження об'єму циркулюючої крові та зменшення набряків різної етіології. Його широко використовують у кардіології, нефрології, гепатології та при невідкладних станах, таких як гострий набряк легень або внутрішньочерепний набряк. Препарат має швидку та короткочасну дію, що дозволяє контролювати стан пацієнта у важких ситуаціях.

Форма випуску

• Таблетки: по 40 мг, у блістерах по 10 або 50 штук, а також у полімерних банках по 50 штук.

Основні характеристики

Фармакологічна дія

Фуросемід є потужним петлевим діуретиком, що порушує реабсорбцію іонів натрію та хлору у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Це сприяє збільшенню виділення натрію, води та іонів калію, кальцію й магнію. Завдяки цьому знижується об’єм циркулюючої крові, зменшується preload і післянавантаження на серце, що особливо важливо при серцевій недостатності. Діуретичний ефект настає швидко — через 5-10 хв після внутрішньовенного введення і через 30-60 хв при пероральному застосуванні, а його максимальна дія проявляється через 1-2 години. Тривалість ефекту становить 2-3 години, при порушеній функції нирок — до 8 годин.

Показання до застосування

• Набряковий синдром різної етіології, зокрема при:
• хронічній серцевій недостатності II-III стадії;
• цирозі печінки (синдром портальної гіпертензії);
• нефротичному синдромі.
• Гострий набряк легень та гостра серцева астма.
• Невідкладні стані: набряк мозку, еклампсія.
• Проведення форсованого діурезу.
• Тяжка артеріальна гіпертензія та її ускладнення.
• Гіперкальціємія.

Спосіб застосування, дозування та курс лікування

Дозування визначається індивідуально залежно від стану пацієнта, показань та відповіді на терапію. При пероральному прийомі початкова добова доза для дорослих становить 20-80 мг, її за потреби можна збільшувати до максимуму 600 мг на добу. Для дітей рекомендується початкова доза 1-2 мг/кг, максимум — 6 мг/кг на добу.

При внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні рекомендується 20-40 мг один раз на добу або двічі за потреби. Для дітей — 1 мг/кг, з можливістю збільшення до 6 мг/кг.

Курс лікування та режим коригуються залежно від клінічної ситуації та відповіді пацієнта, з контролем рівня електролітів, об'єму циркулюючої крові та артеріального тиску.

Лікарські взаємодії

• Антибіотики групи аміноглікозидів: можливе посилення нефро- та ототоксичної дії.
• Цефалоспорини: ризик підвищення нефротоксичності.
• Бета-адреноміметики та глюкокортикостероїди: можливе посилення гіпокаліємії.
• Гіпоглікемічні засоби та інсулін: зниження їх ефективності.
• Інгибітори АПФ: посилення антигіпертензивної дії та ризик гіпотензії.
• Протигрибкові препарати, що містять літій: збільшення концентрації літію у плазмі.
• Дигоксин: підвищення токсичності через гіпокаліємію.
• НПВС: зменшення діуретичного ефекту.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Фуросемід допускається застосовувати у вагітних лише у разі критичної необхідності, коли користь для матері переважає потенційний ризик для плода. У період лактації застосування можливе за рекомендацією лікаря, оскільки препарат може потрапляти до грудного молока і гальмувати лактацію, тому у цей період рекомендується припинити годування груддю.

Побічні дії

• З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, тахікардія, аритмії, зменшення об'єму циркулюючої крові.
• З боку нервової системи: головокруження, головний біль, судоми, парестезії, слабкість, сонливість, сплутаність свідомості.
• Органи зору та слуху: порушення зору і слуху.
• З боку травної системи: нудота, блювота, сухість у роті, підвищена або знижена апетит, запори або діарея, холестаз, панкреатит.
• Мочеполові органи: олігурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, гематурія, зниження потенції.
• Кровотворна система: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія.
• Обмін електролітів: гіповолемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, метаболічний алкалоз.
• Обмін речовин: гіперурикемія, гіперглікемія, зміни метаболізму.
• Алергічні реакції: висип, кропив’янка, анафілактичний шок.

Протипоказання

• Гострий гломерулонефрит, острая ниркова недостатність з анурією;
• Обструкція сечовивідних шляхів, камені у сечовому міхурі або сечоводах;
• Гіпокаліємія, алкалоз, важка печінкова недостатність, печінкова кома;
• Діабетична кома, підвищена чутливість до фуросеміду;
• Декомпенсована серцева недостатність з підвищеним центральним венозним тиском;
• Гіпотензія, гострий інфаркт міокарда, панкреатит;
• Діагностована або потенційна гіпонатріємія, гіперкальціємія, гіпомагніємія.

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно провести корекцію електролітних порушень. В процесі терапії регулярно контролювати рівень натрію, калію, магнію, глюкози у крові, функцію печінки та нирок. Не рекомендується змішувати фуросемід у одному шприці з іншими препаратами.

З обережністю застосовувати у пацієнтів з гиперплазією простати, при системних захворюваннях сполучної тканини, у пожилому віці та при тривалому застосуванні. Під час лікування слід контролювати АТ та стан електролітів для запобігання ускладненням.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами: можливе зниження концентрації уваги і швидкості реакції, тому пацієнтам слід бути обережними під час керування транспортом або роботою з технікою.

Застосування у пацієнтів з порушеннями функції нирок і печінки

• При порушеннях функції нирок: препарат протипоказаний при гострій нирковій недостатності з анурією.
• При порушеннях функції печінки: застосовувати з обережністю, уникати при важкій печінковій недостатності та печінковій комі.

Застосування у пацієнтів похилого віку

У літніх пацієнтів слід застосовувати з обережністю, особливо при наявності системних захворювань, таких як атеросклероз чи гіпертензія. Важливо контролювати рівень електролітів і артеріальний тиск для запобігання ускладненням.

Інформація про реєстрацію та виробника

Зареєстрований засіб належить компанії-виробнику, що забезпечує його якість та безпечність застосування.