Опис препарату

Галідор — це лікарський препарат, що має форму розчину для внутрішньовенного (в/в) та внутрішньом’язового (в/м) введення, а також таблетки для перорального застосування. Форма випуску:

• Розчин для ін’єкцій: 50 мг/2 мл, у ампулах по 10 або 50 штук.
• Таблетки: по 100 мг у пачках по 50 штук.

Зовнішній вигляд таблеток: білого або сіро-білого кольору, круглі, плоскі, із фаскою, з гравіровкою "HALIDOR" на одній стороні, з легким характерним запахом. Розчин для ін’єкцій — безбарвний або світло-жовтуватий.

Фармакологічна дія

Галідор є міотропним спазмолітиком з вираженим вазодилатуючим ефектом. Основний механізм дії полягає у блокуванні кальцієвих каналів судин та інших судинорозширювальних діячів. Також препарат має антисеротонінову активність і у меншій мірі — блокаду симпатичних гангліїв.

Бенциклан сприяє:

• зниженню тонусу судин, що призводить до їх розширення;
• зменшенню спазмів внутрішніх органів (ЖКТ, сечовивідної системи, дихальної системи);
• підвищенню еластичності еритроцитів та зниженню агрегації тромбоцитів та еритроцитів;
• збільшенню частоти серцевих скорочень (тахікардія).

Препарат має слабкий транквілізуючий ефект.

Показання до застосування

Сосудисті захворювання:

• хвороба Рейно та інші захворювання з акроціанозом та спазмами судин;
• хронічні облітеруючі захворювання артерій;
• захворювання мозкових судин: при гострій та хронічній цереброваскулярній ішемії у комплексній терапії.

Лікування спазмів внутрішніх органів:

• гастроентерити та інфекційні коліти;
• функціональні порушення кишечника та тенезми;
• післяопераційний метеоризм та холецистит;
• жовчнокам’янна хвороба та стан після холецистектомії;
• розлади моторики при дискінезії сфінктера Одді;
• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у комплексній терапії.

Урологічні синдроми:

• спазми та тенезми сечового міхура;
• терапія при мочекам’янній хворобі (у поєднанні з анальгетиками при нирковій коліці);
• підготовка до інструментальних досліджень у урології.

Спосіб застосування, курс і дози

Для судинних захворювань:

Внутрішньо:

• Галідор призначають по 100 мг тричі на добу (разова доза) протягом 2–3 місяців.
• Максимальна добова доза — 400 мг.
• Між курсами — перерва 2–3 місяці.

Внутрішньовенно (в/в):

• 200 мг на добу, розділені на два введення.
• Перед інфузією 100 мг (4 мл) розводять у 100–200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду та вводять крапельно протягом 1 години, 2 рази на добу.

Для лікування спазмів внутрішніх органів:

• Одноразово — 100–200 мг, але не більше 400 мг на добу.
• Для підтримуючої терапії: по 100 мг тричі на добу протягом 3–4 тижнів, потім — по 100 мг двічі на добу.
• Тривалість лікування залежить від клінічного ефекту та не перевищує 1–2 місяці.
• При гострих станах — в/в або в/м: 100–200 мг у розведеному вигляді або 50 мг глибоко в м'яз.

Передозування

Симптоми: підвищена частота серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, колапс, порушення функцій нирок, недержання сечі, сонливість, неспокій, у важких випадках — епілептиформні напади.

Лікування: симптоматична терапія, промивання шлунка (при прийомі таблеток), застосування бензодіазепінів при судомах. Специфічного антидоту не існує. Діаліз — ефективність невстановлена.

Лікарські взаємодії

• Галідор посилює пригнічувальний ефект на ЦНС від снодійних та заспокійливих препаратів.
• При застосуванні з симпатоміметиками можливе підвищення ризику тахікардії та аритмій.
• Взаємодія з препаратами, що знижують рівень калію, може підвищити ризик проаритмій.
• З препаратами серцевих глікозидів — посилення ризику аритмій.
• З бета-блокаторами — можливий необхідний підбір дози через протилежні ефекти.
• З антигіпертензивними — потенційне посилення їх дії.
• З засобами, що викликають спазми або гіпокаліємію — можлива сумація ефектів.
• З ацетилсаліциловою кислотою — посилення антиагрегантної дії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дані доклінічних досліджень не виявили ембріотоксичних або тератогенних ефектів. Однак клінічних досліджень у вагітних не проводилися. Тому застосовувати Галідор у I триместрі вагітності не рекомендується.

При необхідності застосування у період лактації — питання про припинення грудного вигодовування вирішується індивідуально.

Побічні дії

• З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, біль у животі, відчуття насичення, нудота, блювота, підвищення активності печінкових трансаміноз.
• З боку ЦНС: тривожність, головокруження, головний біль, порушення ходьби, тремор, безсоння, порушення пам’яті; рідко — короткочасне сплутане свідомість, епілептоїподібні напади, галюцинації.
• З боку серцево-судинної системи: іноді — тахіаритмії.
• Інше: загальне нездужання, збільшення маси тіла, лейкопенія, алергічні реакції; рідко — тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні.

Протипоказання

• важка дихальна недостатність;
• важка ниркова або печінкова недостатність;
• декомпенсована серцева недостатність;
• острий інфаркт міокарда;
• AV-блокада;
• епілепсія та інші форми спазмофілії;
• недавній геморагічний інсульт;
• черепно-мозкова травма (останній рік);
• вагітність та період годування груддю;
• вікова категорія до 18 років — недостатній досвід застосування;
• індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.

Особливі вказівки

• При застосуванні з препаратами, що сприяють розвитку гипокаліємії, та серцевими глікозидами — не перевищувати добову дозу 150–200 мг.
• При парентеральному введенні слід змінювати місця ін’єкцій через можливість пошкодження ендотелію судин та тромбофлебіту.
• У разі тяжкої серцево-судинної або дихальної недостатності, а також при затримці сечі — застосування з обережністю.
• Довгострокове застосування — систематичне лабораторне контролювання крові.
• Під час лікування слід обережно керувати транспортними засобами та механізмами.

Застосування при порушеннях функції нирок та печінки

• При порушеннях функції нирок: препарат протипоказаний при важкій нирковій недостатності.
• При порушеннях функції печінки: препарат протипоказаний при важкій печінковій недостатності.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у дітей та для осіб похилого віку

• Протипоказаний до 18 років через недостатній досвід застосування.
• Застосування у дорослих та літніх пацієнтів — за показаннями та під контролем лікаря.

Класифікація за МКБ (Міжнародна класифікація хвороб)

Захворювання, для яких показане застосування Галідору, включають, зокрема: