Галоперидол: інструкція для медичного застосування
Загальна інформація
Галоперидол є потужним антипсихотичним препаратом, що належить до групи нейролептиків та застосовується для лікування різних психічних розладів. Препарат має виражену протипсихотичну, антипаркінсонічну та протирвотну дію. Володіє седативним та активізуючим ефектом у малих дозах, що дозволяє його широке застосування у клінічній практиці.
Класифікація та фармакологічні групи
Код АТХ | N05AD01 |
---|---|
Фармакологічна група | Антипсихотичний препарат (нейролептик) |
Фармако-терапевтична група | Антипсихотичне засіб (нейролептик) |
Форми випуску
- Таблетки по 1.5 мг: у упаковках по 10, 20, 30, 40 або 50 штук.
- Таблетки по 5 мг: у упаковках по 10, 20, 30, 40 або 50 штук.
Опис препарату
Таблетки галоперидолу мають білосніжний або майже білосніжний колір, круглої форми, плоскоцилиндричні з фаскою та рискою для розломлення. Вони призначені для перорального застосування.
В одній таблетці міститься активна речовина галоперидол — 1.5 мг або 5 мг, а також допоміжні компоненти:
- Лактозу моногідрат — 188.4 мг
- Крахмал картопляний — 99.4 мг
- Тальк — 3 мг
- Магнію стеарат — 3 мг
- Желатин — 1.2 мг
Умови зберігання
Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
3 роки з дати виготовлення, зазначеної на упаковці.
Фармакологічна дія
Галоперидол є представником похідних бутирофенону та проявляє виражений антипсихотичний ефект, зменшуючи симптоми психозів, галюцинацій, бредових розладів. Механізм дії полягає у блокаді центральних дофамінових (D2) та альфа-адренергічних рецепторів у мезокортикальних і лімбічних структурах головного мозку.
Крім того, препарат має протирвотну дію, блокуючи О2-рецептори триггерної зони рвотного центру. Галоперидол також викликає помірний седативний ефект або активує у малих дозах.
Фармакодинаміка включає зниження температури тіла та підвищення рівня пролактину, що може спричиняти галакторею. Взаємодія з дофаміновими системами може викликати екстрапірамідні розлади.
Показання до застосування
- Острые та хронічні психози, що супроводжуються збудженням, галюцинаціями і бредовими розладами.
- Маніакальні стани та психосоматичні розлади.
- Розлади поведінки, зміни особистості (параноїдні, шизоїдні та інші).
- Синдром Жиля де ля Туретта у дітей та дорослих.
- Тикоз та хорея Геттингтона.
- Довготривала та стійка до терапії іка та блювота, зокрема при онкологічній терапії.
- Премедикація перед хірургічними втручаннями.
Спосіб застосування, курс і дозування
Препарат призначають внутрішньо, за 30 хвилин до їжі, бажано з молоком для зменшення подразнення слизової шлунка.
Початкова добова доза становить 0,5–5 мг, ділиться на 2–3 прийоми. Після цього дозу поступово збільшують на 0,5–2 мг (у важких випадках — на 2–4 мг), поки не досягнуть терапевтичного ефекту.
Максимальна добова доза — 100 мг. В середньому терапевтична — 10–15 мг на добу, при хронічних формах шизофренії — 20–40 мг, у важких випадках — до 50–60 мг.
Тривалість лікування зазвичай становить 2–3 місяці. Підтримуюча доза — 0,5–5 мг на добу, її поступово знижують.
Дітям віком 3–12 років з масою тіла 15–40 кг призначають по 0,025–0,05 мг/кг маси тіла на добу у 2–3 прийоми, з підвищенням дози не частіше ніж раз на 5–7 днів до 0,15 мг/кг.
Пацієнтам похилого віку та ослабленим особам рекомендується зменшити дозу до 1/3–1/2 стандартної для дорослих, з поступовим підвищенням дозування.
Для протирвотної дії — 1,5 мг.
Симптоми та лікування передозування
Симптоми: підвищена агресивність, екстрапірамідні розлади, зокрема паркінсонізм, знижена або підвищена температура тіла (загроза розвитку злоякісного нейролептичного синдрому), порушення свідомості, судоми, кома.
Лікування: промивання шлунка, введення активованого вугілля, підтримуюча терапія для відновлення життєвих функцій, контроль температури та судом. У разі порушень дихання — штучна вентиляція легень. Внутрішньовенно вводять розчини для підтримки кровообігу (плазму або альбумін), уникаючи застосування епінефрину.
Діаліз неефективний.
Лікарські взаємодії
- Галоперидол посилює седативний та пригнічуючий вплив на ЦНС опіоїдних анальгетиків, снодійних, анестетиків та алкоголю.
- Може знижувати ефективність препаратів, що містять леводопу, та спричиняти екстрапірамідні симптоми при їх спільному застосуванні.
- Зменшує дію адреналіну та інших симпатоміметиків, може спричиняти зниження артеріального тиску.
- Підсилює дію антихолінергічних та гіпотензивних засобів.
- Знижує метаболізм трициклічних антидепресантів та інгібіторів МАО, що може збільшувати їх токсичність.
Побічні дії
З боку нервової системи:
- Екстрапірамідні розлади (параліч, тремор, дистонія, дискінезія).
- Порушення сну — безсоння або сонливість.
- Психомоторне збудження або тривожність.
- Обострение психозу, галюцинації.
- Залежно від тривалості лікування — дискінезія, дистонія, злокачественный нейролептический синдром, який може бути фатальним.
З боку серцево-судинної системи:
- Гіпотензія, ортостатична гіпотензія, тахікардія, зміни на ЕКГ (удовження інтервалу Q–T).
З боку травної системи:
- Нудота, блювота, сухість у роті, запори або діарея, порушення функції печінки.
Інші побічні ефекти:
- Зміни кровотворної системи (лейкопенія, агранулоцитоз).
- Гінекомастія, гіперпролактинемія, порушення менструального циклу.
- Алергічні реакції — шкірний висип, фотосенсибілізація, бронхоспазм.
- Зміни з боку очей — катаракта, порушення зору.
Протипоказання
- Гостре або важке токсичне ураження ЦНС, кома різного генезу.
- Захворювання ЦНС з піромідічними або екстрапірамідними симптомами (наприклад, хвороба Паркінсона).
- Вагітність та період грудного вигодовування.
- Дитячий вік до 3 років.
- Гіперчутливість до компонентів препарату, зокрема до похідних бутирофенону.
- Непереносимість лактози (через наявність у складі).
Особливі вказівки
- Регулярний контроль ЕКГ, крові та функціональних проб печінки під час терапії.
- При розвитку екстрапірамідних симптомів — зменшення дози або тимчасова відміна.
- Не рекомендується водити автомобіль та працювати з механізмами під час лікування.
- Уникати перебування на сонці та застосування фотосенсибілізуючих засобів.
- З обережністю застосовувати при серцево-судинних та печінкових захворюваннях, епілепсії, глаукомі, гіпертиреозі, простатиті.
- Лікування слід припиняти поступово, щоб уникнути синдрома "відміни".
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом лікаря.