Глімепірид Канон — пероральний гіпоглікемічний препарат, що належить до групи сульфонилмочевин III покоління. Його основна дія полягає у стимуляції секреції інсуліну β-клітинами підшлункової залози, а також у підвищенні чутливості периферичних тканин до інсуліну. Це дозволяє ефективно контролювати рівень цукру в крові у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу.
| Фармако-терапевтична група | Гіпоглікемічні засоби для перорального застосування, група сульфонилмочевин III покоління |
|---|---|
| Діюча речовина | Глімепірид |
| Фармакологічна дія | Стимулює секрецію інсуліну β-клітинами підшлункової залози, збільшує його висвободу, а також підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. |
Доза препарату підбирається індивідуально, залежно від рівня глюкози у крові та сечі. Початкова доза становить 1 мг один раз на добу. За необхідності її можна поступово збільшувати (на 1 мг кожні 1-2 тижні) до досягнення оптимального контролю, але не більше 8 мг на добу. Максимальна добова доза — 8 мг.
Прийом препарату здійснюється внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Регулярний контроль рівня глюкози дозволяє коригувати дозування для досягнення стабільного глікемічного контролю.
Можливе підсилення гіпоглікемічної дії глімепіриду при одночасному застосуванні з інсуліном, іншими пероральними гіпоглікемічними засобами, інгібіторами АПФ, аллопуринолом, анаболічними стероїдами, чоловічими статевими гормонами, хлорамфеніколом, похідними кумарину, циклофосфамідом, дизопірамідом, фенфлураміном, фенірамідомолом, фібратами, флуоксетином, гуанетидином, інгібіторами МАО, миконазолом, ПАСК, пентоксифіліном (особливо при ін’єкційному введенні в високих дозах), фенілбутазоном, азапропазоном, оксифенбутазоном, пробенецидом, хінолонами, саліцилатами, сульфінпіразоном, сульфаніламідами, тетрацикліновими препаратами.
Можливе ослаблення гіпоглікемічної дії при застосуванні з кортикостероїдами, діазоксидом, діуретиками, епінефрином, слабкими проносними засобами, високими дозами никотинової кислоти, естрогенами і прогестогенами, фенотиазинами, фенітоїном, рифампіцином, гормонами щитовидної залози.
Важливо враховувати, що етиловий спирт може або посилювати, або зменшувати гіпоглікемічний ефект глімепіриду.
Препарат протипоказаний у період вагітності. У разі планової вагітності або її настання жінку слід перевести на інсулін.
Під час лактації рекомендується також перейти на інсулін, оскільки в експериментальних дослідженнях встановлено, що глімепірид виділяється з грудним молоком, що може впливати на здоров’я немовляти.
Протипоказаний при тяжкій нирковій недостатності, у тому числі у пацієнтів на гемодіалізі.
Протипоказаний при печінковій недостатності.
З обережністю застосовується у пацієнтів похилого віку, оскільки вони більш схильні до розвитку гіпоглікемії.
Застосування у дітей та підлітків до 18 років не рекомендовано.
