Іпигрікс (Ipigrix) — інструкція щодо застосування та характеристик препарату

Форма випуску

Препарат Іпигрікс випускається у формі таблеток по 20 мг. Кожна упаковка містить 50 таблеток у ячейкових контурних клітинках або 25 таблеток у картонних пачках. Таблетки мають білий або майже білий колір, круглі, плоскоцилиндричні з фаскою.

Опис

Таблетки Іпигрікс — це круглі, плоскоцилиндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою. Вони містять ипидакрин гідрохлорид у кількості 21,6 мг, що відповідає 20 мг чистого активної речовини. Допоміжні компоненти включають лактозу моногідрат, картофельний крахмал, кальцію стеарат та інше.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічна група

Іпигрікс належить до класу інгібіторів холінестерази — засобів, що знижують активність ферменту холінестерази, сприяючи посиленню передачі нервових імпульсів у нервово-м'язових синапсах.

Фармако-терапевтична група

Антихолінестеразний препарат

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності становить 5 років. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Іпидакрин є обратимим інгібітором холінестерази. Він стимулює проведення імпульсів у нервових волокнах, у міжнейрональних і нервово-м’язових синапсах як периферичної, так і центральної нервової системи. Механізми дії включають:

• блокаду калиевих каналів у мембранах нейронів і м’язових клітин;
• обратиме інгібування холінестерази у синапсах.

Іпидакрин підсилює дії таких нейромедіаторів, як ацетилхолін, адреналін, серотонін, гістамін та окситоцин, що сприяє:

• відновленню і стимуляції нервово-м’язового проведення;
• відновленню проведення імпульсів у периферичній нервовій системі після блокади;
• підвищенню тонусу гладкої мускулатури внутрішніх органів;
• напівсистемічній стимуляції центральної нервової системи і покращенню пам’яті.

При дослідженнях на тваринах Іпидакрин не проявляв тератогенного, ембріотоксичного, мутагенного або канцерогенного ефектів, а також не впливав на функції ендокринної системи.

Показання до застосування

• Захворювання периферичної нервової системи (моно- і поліневропатії, поліризулопатії, міастенія та міастенічний синдром різної етіології);
• Захворювання центральної нервової системи (бульбарні парези і парези, відновлювальний період після органічних уражень ЦНС, що супроводжуються руховими або когнітивними порушеннями);
• Лікування атони кишечника.

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат застосовують внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. Дозування та тривалість курсу визначають індивідуально залежно від тяжкості стану:

• Захворювання периферичної нервової системи: по 20 мг (1 таблетка) 1-3 рази на добу протягом 1-2 місяців. За потреби курс повторюють з перервами 1-2 місяці.
• Для профілактики міастенічних кризів: при важких порушеннях нервово-м'язової передачі — парентеральне введення 15-30 мг (1-2 мл розчину для ін’єкцій), потім — перехід на таблетки по 20-40 мг 5 разів на добу.
• Захворювання ЦНС: по 20 мг 2-3 рази на добу протягом 2-6 місяців, курс повторюється за потреби.
• Атонія кишечника: по 20 мг 2-3 рази на добу протягом 1-2 тижнів.

Максимальна добова доза — 200 мг. Корекція доз для пацієнтів похилого віку або з порушеннями функцій печінки і нирок не потрібна.

При пропуску чергового прийому не можна подвоювати дозу; слід прийняти її при наступному запланованому часі.

Передозування

Симптоми: холінергічний криз, що проявляється слабкістю, зниженням апетиту, бронхоспазмом, сльозотечею, підвищеним потовиділенням, звуженням зір, ністагмом, підвищеною перистальтикою кишечника з дефекацією і сечовипусканням, блюванням, жовтяницею, брадикардією, порушенням серцевої провідності, аритміями, гіпотензією, тривогою, страхом, атаксією, судорогами, комою.

Лікування: симптоматична терапія, застосування м-холінолітиків (атропін, циклодол, метацин).

Лікування і взаємодія з іншими препаратами

Іпидакрин послаблює дію місцевих анестетиків, аміноглікозидів і калію хлориду. Посилює седативний ефект препаратів, що пригнічують ЦНС, а також інших інгібіторів холінестерази і м-холіноміметиків. При комбінованому застосуванні з бета-адреноблокаторами можливе посилення брадикардії. Церебролізин може потенціювати дію Іпигрікс. Вживання алкоголю під час лікування заборонено через можливе посилення побічних реакцій.

Протипоказання

• Епілепсія
• Гіперкінез з екстрапірамідними порушеннями
• Стенокардія
• Виражена брадикардія
• Бронхіальна астма
• Обструктивні захворювання дихальних шляхів
• Обострення виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки
• Механічна непрохідність кишечника або сечовивідних шляхів
• Вагітність та період грудного вигодовування
• Вік до 18 років (відсутні достатні дані щодо безпеки)
• Генетичний дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції
• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату

Особливі вказівки

Під час лікування необхідно уникати вживання алкоголю, оскільки він може посилити побічні ефекти. Іпидакрин може погіршити перебіг епілепсії або посилити негативний вплив алкоголю. У пацієнтів з депресіями можливе посилення симптомів. З метою контролю за станом серця рекомендується періодичне моніторування ЕКГ.

У педіатрії використання препарату не рекомендується через недостатність даних щодо безпеки.

Вплив на здатність керувати транспортом і механізмами: препарат може викликати седативний ефект, тому слід бути обережними при управлінні транспортом та роботі з технікою.

Особливості застосування у пацієнтів з порушеннями функцій

При порушеннях функції нирок

Корекція дози не потрібна, за винятком механічної непрохідності сечовивідних шляхів.

При порушеннях функції печінки

Корекція дози не потрібна.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у похилому віці та дітях

Пожилі пацієнти та пацієнти з порушеннями функцій печінки і нирок не потребують корекції дози. Препарат протипоказаний дітям і підліткам до 18 років через недостатність даних про безпеку застосування.

Код МКБ і показання

Захворювання, при яких може застосовуватись Іпигрікс, включають:

• Моно- і поліневропатія (G62, G58)
• Міастенія (G70)
• Захворювання нервової системи (G12.2, G24, G54)
• Порушення рухової функції (M54.1, G12.2)
• Діабетична та алкогольна поліневропатія (G63.2, G62.1)
• Порушення кишечника (K59.8)