Ірбесартан (Irbesartan) – інструкція для медичного застосування

Форми випуску

Опис таблеток

Таблетки мають циліндричну форму, вкриті плівковою оболонкою. Колір залежить від дозування. Вони виготовляються у контурних ячейкових упаковках з ПВХ/ПВДХ/алюмінієвою фольгою, а також у полімерних пакетах або картонних коробках для зберігання великих кількостей.

Код АТХ

C09CA04 – Ірбесартан

Клініко-фармакологічні групи

• Групова приналежність: Антагоністи рецепторів ангіотензину II
• Фармакотерапевтична група: Ангиотензина II рецепторний антагоніст

Діюча речовина

Ірбесартан у формі гидрохлориду – активна речовина препарату, що блокуватиме рецептори ангіотензину II, сприяючи зниженню системного артеріального тиску.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Ірбесартан – це гіпотензивний препарат, що блокує антагоністи рецепторів ангіотензину II типу AT1, що сприяє розширенню судин і зниженню системного артеріального тиску. Це зменшує навантаження на серце, знижує опір судин і підтримує баланс ренін-ангиотензин-альдостеронної системи.

Максимальний ефект досягається через 3-6 годин після прийому, дія зберігається протягом 24 годин. Препарат не впливає на рівень холестерину, глюкози або мочевої кислоти у плазмі крові.

Показання до застосування

• Ессенційна артеріальна гіпертензія
• Нефропатія при цукровому діабеті 2 типу (в складі комплексної терапії)

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат призначають внутрішньо, цілком запиваючи водою. Початкова доза становить 150 мг один раз на добу. За потреби дозу можна збільшити до 300 мг або знизити до 75 мг у пацієнтів похилого віку або з порушеннями функцій нирок.

Терапію слід розпочинати з мінімальної ефективної дози та коригувати відповідно до клінічного стану пацієнта під контролем артеріального тиску.

Передозування

При передозуванні можливе значне зниження артеріального тиску, тахікардія або брадикардія. Лікування включає промивання шлунка, активоване вугілля і симптоматичну терапію. Гемодіаліз неефективний для виведення препарату.

Лікарські взаємодії

• Гіпотензивні засоби: можливо підсилення їх дії.
• Калийзберігаючі діуретики, гепарин: підвищується ризик гіперкаліємії.
• Литій: можливе підвищення концентрації литію у крові, необхідний контроль рівнів.
• НПВП: ризик зниження ефективності та порушення функції нирок.

Протипоказання

• Вагітність та період годування груддю
• Індивідуальна непереносність компонентів препарату
• Дитячий і підлітковий вік до 18 років
• Гостра або хронічна недостатність нирок з відповідними ознаками
• Тяжкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-Пью)
• Гіперкаліємія
• Стеноз ниркових артерій

Особливі вказівки

• Обов’язковий контроль АТ, функції нирок і рівня калію перед і під час лікування.
• При гіповолемії або гіпонатріємії необхідно відновити баланс перед призначенням препарату.
• У пацієнтів із хронічною недостатністю серця або нирок слід проводити регулярний моніторинг стану.
• Лікування у літніх пацієнтів починають з меншої дози.

Застосування при порушеннях функцій нирок і печінки

При порушеннях функції нирок дозування не коригується, але слід проводити контроль функціональних тестів. У випадках тяжкої печінкової недостатності застосування препарату протипоказане.

Умови реалізації

Реалізація препарату здійснюється за рецептом лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Застосовують у стандартних дозах, з урахуванням клінічного стану та контролем артеріального тиску.

Застосування у дітей

Безпека і ефективність у дітей до 18 років не встановлені, тому препарат не призначають цій віковій групі.

Нозологія (МКБ)

• I10 – Гіпертензія ессенціальна
• I12 – Нефропатія при гіпертензії

Загальні рекомендації

Застосування Ірбесартану має проводитись під контролем лікаря, із дотриманням рекомендацій щодо дозування та періодичного моніторингу стану пацієнта. Самолікування заборонене.