Інструкція з застосування препарату Капотен (Capoten)
Загальна інформація
Препарат Капотен (англ. Capoten) є лікарським засобом, який належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ). Його застосовують для лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, а також для профілактики та лікування інфаркту міокарда. Основною діючою речовиною є каптоприл – високоспецифічний конкурентний інгібітор АПФ, що має сульфгідрильну групу (SH-групу).
Клініко-фармакологічна група
Інгибітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)
Форма випуску
Таблетки по 25 мг у пачках по 28, 40 або 56 штук, а також у ячейкових контурних упаковках по 10 або 14 штук. Виглядають як квадратні з округленими краями, двояковигнуті, з крестообразною насічкою на одній стороні, білого або білого з кремовим відтінком кольору, з характерним запахом. Допускається легка «мраморність» поверхні.
Умови зберігання
Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності становить 5 років. Не застосовувати після закінчення строку придатності.
Фармакокінетика та фармакодинаміка
Каптоприл швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація у крові досягається через 60-90 хвилин. Препарат активно метаболізується у печінці, виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів. Внаслідок інгібування АПФ зменшується перетворення ангіотензину I у ангіотензин II, що сприяє вазодилатації та зниженню артеріального тиску. Це також зменшує секрецію альдостерону, що сприяє зменшенню затримки рідини та натрію у тканинах.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія різної тяжкості, включаючи реноваскулярну гіпертензію та гіпертензію у пацієнтів з цукровим діабетом;
- Хронічна серцева недостатність у складі комплексної терапії;
- Острий інфаркт міокарда у перші 24 години після його виникнення у стабільних пацієнтів;
- Діабетична нефропатія при цукровому діабеті 1 типу з альбумінурією понад 30 мг/добу;
- Дисфункція лівого шлуночка (фракція викиду ≤40%) після інфаркту міокарда для попередження розвитку серцевої недостатності.
Спосіб застосування, режим дозування
Загальні рекомендації
Препарат приймається внутрішньо за 1 годину до їжі або через 2 години після їжі. Таблетки слід запивати невеликою кількістю води. Дозування визначається індивідуально лікарем залежно від тяжкості захворювання та реакції пацієнта.
При артеріальній гіпертензії
- Початкова доза: 12,5 мг двічі на добу.
- За потреби дозу поступово збільшують кожні 2-4 тижні залежно від ефекту та переносимості.
- Загальна підтримуюча доза: 25-50 мг двічі на добу.
- Максимальна добова доза: 150 мг, розділена на 2-3 прийоми.
При серцевій недостатності
- Початкова доза: 6,25-12,5 мг тричі на добу.
- Дозу збільшують поступово, з урахуванням переносимості, до підтримуючої 25-50 мг двічі на добу.
При гострому інфаркті міокарда
- Початкова доза: 6,25 мг, потім 12,5 мг через 2 години, і далі 25 мг через 12 годин.
- Наступного дня починають терапію у дозі 100 мг/добу, розділену на 2 прийоми, тривалістю до 4 тижнів.
Особливі умови
- У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу коригують залежно від швидкості клубочкової фільтрації (СКФ).
- При застосуванні у пацієнтів літнього віку слід починати з мінімальних доз і поступово їх збільшувати, контролюючи АТ і функцію нирок.
Місцевий спосіб (сублингвально)
При гіпертонічному кризі можливе застосування у формі сублингвальних таблеток. Початкова доза – 25 мг під язик. За необхідності через 30 хвилин дозу можна повторити до 50 мг. Максимальна доза – 50 мг.
Передозування
Симптоми: значне зниження артеріального тиску, шок, брадикардія, порушення електролітного балансу, гостра ниркова недостатність.
Лікування: промивання шлунка, внутрішньовенне введення розчинів натрію (0,9%) для відновлення об’єму циркулюючої крові, гемодіаліз у важких випадках. При брадикардії – застосування атропіну або імплантація кардіостимулятора.
Лікарські взаємодії
- Дуальна блокада РААС: застосування разом з АРА II, інгібіторами АПФ або алискиреном підвищує ризик гіпотензії, гіперкаліємії та гострої ниркової недостатності.
- Калийзберігаючі препарати і замінники солі: можуть спричинити гіперкаліємію. Необхідний постійний контроль рівня калію у крові.
- Інші гіпотензивні засоби: їх комбіноване застосування може посилювати зниження АТ.
- Вазодилататори: застосовувати з обережністю через ризик надмірного зниження АТ.
Протипоказання
- Гіперчутливість до каптоприлу або інших інгібіторів АПФ;
- Анафілактичні реакції на цю групу препаратів;
- Вагітність та годування груддю;
- Гостра та хронічна ниркова недостатність, що супроводжується значною креатиніновою норою;
- Ензимопатії та тяжкі порушення функції печінки;
- Вік до 18 років – без відповідних клінічних досліджень.
Особливі вказівки
- Регулярно контролювати артеріальний тиск, рівень електролітів і функцію нирок під час терапії.
- Обережно застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції нирок, гіповолемією або порушеннями водно-електролітного балансу.
- При тривалому застосуванні можлива поява кашлю, що зникає після припинення препарату.
- Не слід раптово припиняти лікування для запобігання синдрома "відміни".