Карведилол Канон — це лікарський препарат у формі таблеток, що застосовується для лікування серцево-судинних захворювань. В основі дії препарату — блокада α1- та β-адренорецепторів, що сприяє вазодилатації, зниженню артеріального тиску, поліпшенню функції серця та зменшенню ризику ускладнень.

Препарат випускається у вигляді круглих, плоскоклинних таблеток білого або майже білого кольору, з фаскою та рискою. Можлива незначна мраморність таблеток. Доступні дозування: 6,25 мг, 12,5 мг та 25 мг у пачках по 7, 10, 14, 20, 21, 28, 30, 35, 40, 50, 56, 60, 70, 80, 81, 90 або 100 таблеток.

До складу таблеток входять допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат дигідрат, гідроксипропілцелюлоза, кроскармеллоза натрію, лактози моногідрат, магнію стеарат.

Карведилол — це рацемічна суміш R(+)- та S(-)-стереоізомерв, кожен з яких має антиоксидантні та альфа-адреноблокуючі властивості. Препарат є неселективним бета-адреноблокатором та блокатором α1-адренорецепторів, що забезпечує вазодилатацію та зниження опору судин.

Основні фармакологічні ефекти:

• вазодилатація — зменшує опір судин та знижує артеріальний тиск;
• антиангінальний — зменшує потребу міокарда у кисні;
• антиаритмічний — стабілізує серцевий ритм;
• зменшує активність РААС, що сприяє зниженню артеріального тиску;
• має мембраностабілізуючі та антиоксидантні властивості.

• Артеріальна гіпертензія — у монотерапії або у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами.
• Ішемічна хвороба серця (ІБС) — у тому числі при нестабільній стенокардії та безбольовій ішемії міокарда.
• Хронічна серцева недостатність — при стабільній та симптоматичній формі (II-IV класи за класифікацією NYHA) у комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, серцевими глікозидами (за показаннями).

Препарат приймається внутрішньо незалежно від їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Тривалість курсу та дози визначає лікар, враховуючи клінічний стан пацієнта.

Для артеріальної гіпертензії

• Початкова доза — 6,25-12,5 мг один раз на добу протягом перших двох днів.
• Далі — при необхідності, дозу збільшують до 25 мг один раз на добу, а при потребі — до максимуму 50 мг/добу, розділених на дві порції.
• Збільшення дози можливе з інтервалом не менше 2 тижнів.

Для ішемічної хвороби серця

• Початкова доза — 12,5 мг двічі на добу.
• При необхідності дозу можна збільшити до 25 мг двічі на добу через 2 тижні.
• Максимальна добова доза — 100 мг, розділена на два прийоми.

Для хронічної серцевої недостатності

• Починають з 3,125 мг двічі на добу.
• Дозу підвищують з інтервалом не менше 2 тижнів, залежно від переносимості:
• до 6,25 мг двічі на добу, потім — до 12,5 мг, і за відсутності побічних реакцій — до 25 мг двічі на добу або до 50 мг для пацієнтів з масою тіла понад 85 кг.

Перед початком терапії необхідно враховувати особливості стану пацієнта, можливий ризик гіпотензії та інших побічних реакцій.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Обструктивні захворювання дихальних шляхів — бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт у важких формах.
• Тяжка печінкова недостатність.
• Блокада серця II або III ступеня без кардіостимулятора.
• Кардіогенні шоки.
• Перший триместр вагітності.

• У разі необхідності застосування у вагітних — виключно за призначенням лікаря.
• Під час лікування слід контролювати артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, а також функцію печінки.
• При виникненні симптомів гіпотензії, брадикардії або загострення серцевої недостатності слід зменшити дозу або тимчасово припинити терапію.
• З обережністю застосовувати у пацієнтів похилого віку, особливо при супутніх захворюваннях.

Порушення функцій нирок

У пацієнтів з порушеннями ниркової функції корекція дози препарату не потрібна, проте слід здійснювати контроль стану.

Порушення функцій печінки

Протипоказаний при тяжкій печінковій недостатності. У випадках легких та помірних порушень функції печінки — застосування з обережністю під контролем лікаря.

Зберігати препарат у сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей, при температурі не вище 25°C. Термін придатності — 2 роки.

При передозуванні можливі симптоми: значне зниження артеріального тиску, брадикардія, серцева недостатність, шок, зупинка серця, порушення дихання, бронхоспазм, нудота, спутаність свідомості, судоми.

Лікування включає підтримуючу терапію, контроль життєво важливих показників, а також застосування специфічних заходів — введення атропіну, глюкагону, симпатоміметиків, а при дихальних порушеннях — бронхолітиків.

Карведилол посилює ефекти дигоксину (збільшує його концентрацію), тому при комбінованому застосуванні потрібно контролювати рівень дигоксину в крові.

Взаємодіє з рифампіцином, флуоксетином, кетоконазолом, циметидином, галоперидолом, що може змінити його ефективність.

Може посилювати гіпоглікемічний ефект інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів. Необхідний регулярний контроль рівня глюкози.

При одночасному застосуванні з блокаторами кальцієвих каналів, антиаритмічними засобами — слід контролювати ЕКГ та артеріальний тиск.

У період вагітності препарат застосовують лише у разі крайньої необхідності, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Карведилол може знижувати плацентарний кровотік, викликаючи гіпоглікемію та брадикардію у новонароджених.

Під час лактації застосовувати з обережністю або відмінити годування груддю, оскільки препарат та його метаболіти виділяються з молоком.

Частота виникнення побічних реакцій залежить від індивідуальної переносимості і може включати:

• головокруження, слабкість, втома — дуже часто,
• зниження артеріального тиску, брадикардія, порушення серцевого ритму — часто,
• засмучення функції печінки, диспепсія, нудота — нечасто,
• алергічні реакції, висип — рідко.

При появі будь-яких побічних ефектів необхідно звернутися до лікаря для корекції терапії.