Інструкція з медичного застосування препарату Кларбакт
Загальна характеристика
Кларбакт — це препарат у формі таблеток, що містить активну речовину кларитроміцин, який належить до групи макролідних антибіотиків. Випускається у вигляді таблеток з покриттям оболонкою по 500 мг. Таблетки мають капсуловидну форму, білий або майже білий колір, з рискою для розділення. Внутрішньо застосовується для лікування різних бактеріальних інфекцій.
Склад
| Компонент | Кількість |
|---|---|
| Кларитроміцин | 500 мг |
| Вспоміжні речовини: |
|
| Оболонка таблетки: |
|
Класифікація за АТХ
Код АТХ: J01FA09 — антибіотик макроліду
Фармако-терапевтична група: антибіотик, макролід
Фармакологічна дія
Кларитроміцин — це полусинтетичний антибіотик групи макролідів, активний щодо широкого спектра бактерій. Подразнює синтез білків у бактеріальній клітині, зв’язуючись з 50S рибосомальною субодиницею.
Основне бактеріостатична дія, але при високих концентраціях може проявляти бактерицидний ефект.
Активний щодо грамположних бактерій: Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae та інших; а також грамнегативних: Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae та внутрішньоклітинних мікроорганізмів, таких як Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae тощо.
Показання до застосування
- Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів: тонзиліт, фарингіт, отит середнього вуха, гострий синусит.
- Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, обострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія.
- Одоногенні інфекції.
- Інфекції шкіри та м’яких тканин.
- Мікобактеріальні інфекції: M. avium комплекс, M. kansasii, M. leprae тощо.
- Профілактика та лікування у хворих на ВІЛ/СНІД.
- Ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки або шлунка (у складі комбінованої терапії).
Спосіб застосування, курс і доза
Загальні рекомендації:
- Дорослі та особи старше 12 років: разова доза — 250–1000 мг, приймається 2 рази на добу (раз на день — до 1 г).
- Діти молодше 12 років: доза — 7,5–15 мг/кг/добу у 2 прийоми, залежно від тяжкості інфекції та віку.
- Тривалість терапії залежить від виду інфекції та клінічного ефекту, зазвичай становить 7–14 днів.
- При порушеннях функції нирок з рівнем кліренсу креатиніну < 30 мл/хв або рівнем креатиніну > 3,3 мг/дл дозу слід зменшити вдвічі або збільшити інтервал між прийомами.
Максимальна добова доза для дорослих — 2 г, для дітей — 1 г.
Лікарські взаємодії
Кларитроміцин інгібує фермент CYP3A4, що може призводити до підвищення концентрації інших препаратів, метаболізованих цим ферментом, таких як:
- Триазолам, мидазолам — підвищується ризик пригнічення ЦНС і гіпотонії.
- Статини (ловастатин, симвастатин) — підвищується ризик міопатії та рабдомиолізу.
- Варфарин — можливе посилення антикоагулянтної дії.
- Тойчасні препарати: цизаприд, дизопірамід — ризик аритмій через подовження QT інтервалу.
- Теофілін — можливе підвищення концентрації у крові та токсичних ефектів.
Для уникнення побічних реакцій рекомендується контролювати рівень препаратів у плазмі крові, а при необхідності — коригувати дозу.
Протипоказання до застосування
- Гіперчутливість до макролідів або інших компонентів препарату.
- Перший триместр вагітності — застосування протипоказане.
- Порушення ритму серця, особливо подовжений QT інтервал.
- Порушення функції печінки у важкій формі.
- Одночасне застосування з препаратами, що викликають подовження QT (ерготамін, цизаприд тощо).
- Дитячий вік (до 6 місяців) — за винятком випадків, визначених лікарем.
Особливі вказівки
- З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок.
- При тривалому застосуванні — контролювати функціональний стан печінки і крові.
- Провести тест на переносимість препарату у випадку підвищеної чутливості.
- Застосовувати з обережністю у пацієнтів з серцевими захворюваннями через ризик розвитку аритмій.
Застосування у хворих з порушеннями функції нирок
Дозу слід зменшити вдвічі або збільшити інтервал між прийомами залежно від ступеня порушення функцій нирок.
Застосування у хворих з порушеннями функцій печінки
Застосування можливе під контролем лікаря, оскільки у важких випадках може знадобитись корекція дози або тимчасове припинення терапії.
Застосування у дітей
Препарат призначають дітям відповідно до вікових та вагових рекомендацій, використовуючи спеціальні форми для дитячого застосування. Дозування залежить від маси тіла та клінічної картини.
Побічні дії
Можуть виникати з боку різних систем організму:
- З боку травної системи: частіше — діарея, нудота, блювання, диспепсія, болі в животі; рідко — эзофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення сну.
- З боку шкіри: висипання, свербіж, еритема.
- Інші: підвищення активності печінкових трансаміназі, алергічні реакції, порушення серцевого ритму (подовження QT).
При появі будь-яких побічних реакцій слід звернутися до лікаря.