Препарат Кларитин доступний у формі сиропу та таблеток. Сироп має прозорий або жовтуватий колір, не містить видимих часток, його об’єм становить 60 або 120 мл у пляшках темного скла з додатковими дозувальними пристроями або градуйованими шприцами. Таблетки мають білосніжний колір, круглу форму, і доступні у упаковках по 7, 10, 14, 15, 20, 21, 30 або 45 штук.
Основним активним компонентом є лоратадин у концентрації 1 мг/1 мл у сиропі та 10 мг у таблетках.
| Код АТХ | Клініко-фармакологічна група |
|---|---|
| R06AX13 | Блокатор гистамінових Н1-рецепторів. Протиеалергічний препарат |
Препарат є селективним блокатором периферичних гистамінових H1-рецепторів, що забезпечує його противоалергічний ефект.
Лоратадин — селективний блокатор периферичних гістамінових H1-рецепторів, має швидкий і тривалий антигістамінний ефект. Не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, не викликає седативних або антихолінергічних побічних ефектів, що дозволяє уникнути сонливості і порушень психомоторних функцій при застосуванні в рекомендованих дозах. Початок дії спостерігається через 30 хвилин після прийому, максимальний ефект — через 8–12 годин, а тривалість дії — понад 24 години. При довготривалому застосуванні не виявлено значущих змін у показниках життєво важливих функцій або лабораторних аналізах.
Препарат застосовують внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Взрослим і підліткам старше 12 років рекомендується приймати по 10 мг один раз на добу (одна таблетка або 2 чайні ложки сиропу). Дітям віком від 2 до 12 років дозу підбирають залежно від маси тіла:
При порушеннях функції печінки або тяжкому перебігу хвороби дозування коригується. Пацієнтам похилого віку і з хронічною почечною недостатністю корекція доз не потрібна.
Можуть спостерігатися симптоми: сонливість, тахікардія, головний біль. Лікування — промивання шлунка, застосування адсорбентів, симптоматична терапія. Гемодіаліз не ефективний для виведення лоратадину. Необхідне медичне спостереження за станом пацієнта.
Кларитин® не посилює дію алкоголю на центральну нервову систему. При спільному застосуванні з кетоконазолом, еритроміцином або циметидином можливе підвищення концентрації лоратадину в плазмі, але це не має клінічного значення, включаючи зміну електрокардіограми.
Безпека застосування під час вагітності не встановлена. Препарат можна призначати лише у разі, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик для плода. Лоратадин і його метаболіти виділяються з грудним молоком, тому при застосуванні в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
З боку нервової системи: головний біль (у дітей — 2.7%), нервозність, утомлюваність; у дорослих — головний біль, сонливість, безсоння. З боку шлунково-кишкового тракту: у дорослих — підвищення апетиту. Можливі рідкісні реакції — сухість у роті, нудота, гастрит, порушення функції печінки, алергічні реакції, тахікардія, алопеція.
Перед проведенням шкірних проб слід припинити застосування препарату за 48 годин, оскільки він може спотворювати результати діагностики. Не впливає на здатність керувати транспортом або механізмами. У дуже рідкісних випадках можливі сонливість і порушення концентрації уваги.
Препарат дозволений для безрецептурного застосування.
Дітям віком від 2 до 3 років рекомендується сироп. Таблетки протипоказані для дітей до 3 років.
| Код МКБ | Захворювання |
|---|---|
| H10.1 | Гострий атопічний (алергічний) кон’юнктивіт |
| J30.1 | Алергічний риніт, викликаний пилком рослин |
| J30.3 | Інші цілорічні алергічні риніти |
| L20.8 | Інші атопічні дерматити |
| L23 | Алергічний контактний дерматит |
| L24 | Простий роздратуючий контактний дерматит |
| L28.0 | Хронічний лишай |
| L29 | Зуд |
| L30.0 | Монетовидна екзема |
| L50 | Кропив’янка |
