Кларитроміцин-OBL

Форма випуску

Таблетки, покриті плівковою оболонкою, по 500 мг. Упаковка може містити 7, 10, 14, 20, 21 або 30 таблеток у блістерах, які розміщені у картонних пачках.

Опис

Кларитроміцин-OBL — полусинтетичний антибіотик з групи макролідів, що застосовується для лікування різних бактеріальних інфекцій. Таблетки мають плівкове покриття та містять активну речовину кларитроміцин у дозі 500 мг. Вони мають характерний смак і легко засвоюються в організмі.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічна група

Антибіотик групи макролідів

Діючі речовини

Кларитроміцин

Фармако-терапевтична група

Антибіотик, макролід

Фармакологічна дія

Кларитроміцин — це полусинтетичний антибіотик, що належить до групи макролідів. Він пригнічує синтез білків у бактеріальній клітині, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею. В основному має бактеріостатичну дію, але при високих концентраціях може проявляти бактерицидну активність.

Кларитроміцин активний щодо широкого спектру мікроорганізмів, зокрема:

• Грамположні бактерії: Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Listeria monocytogenes;
• Грамотрицні аероби: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophila, Helicobacter pylori;
• Внутриклітинні мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, Mycobacterium leprae, MAC (Mycobacterium avium complex) та інші.

Механізм дії полягає у блокуванні синтезу білків, що зупиняє ріст і розмноження бактерій. В умовах in vitro препарат проявляє активність щодо більшості штамів цілого ряду мікроорганізмів.

Показання до застосування

• Інфекційно-запальні захворювання дихальних шляхів і ЛОР-органів: тонзиліт, фарингіт, середній отит, синусит;
• Інфекції нижніх дихальних шляхів: бронхіт, обструктивний бронхіт, пневмонія (в тому числі атипова);
• Одоногенні інфекції;
• Інфекції шкіри і м'яких тканин;
• Мікобактеріальні інфекції (M. avium complex, M. kansasii, M. leprae) та профілактика у хворих на СНІД;
• Ерадикація Helicobacter pylori при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки або шлунка (у складі комбінованої терапії).

Спосіб застосування, курс і дозування

Залежно від віку, ваги та стану пацієнта підбирається індивідуальна доза.

Для дорослих і дітей старше 12 років

• Разова доза становить 250–1000 мг (зазвичай 500 мг), що приймається двічі на добу.
• Тривалість лікування — від 7 до 14 днів залежно від клінічної ситуації.

Для дітей віком до 12 років

• Суточна доза — 7,5–15 мг/кг ваги дитини, що ділиться на 2 прийоми.
• Препарат слід застосовувати у формі, відповідній віку та вазі дитини.

Дозу та тривалість лікування визначає лікар з урахуванням клінічної картини і результатів лабораторних досліджень.

Зниження функції нирок

При швидкості клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв або рівні креатиніну у сироватці крові понад 3,3 мг/дл дозу слід зменшити вдвічі або подовжити інтервал між прийомами.

Лікарські взаємодії

Кларитроміцин інгібує активність ізоферменту CYP3A4, що може призводити до підвищення концентрації у крові інших препаратів, метаболізованих цим шляхом.

• Статини (ловастатин, симвастатин): підвищують ризик міопатії та рабдомиолізу. Не рекомендується їх спільне застосування або потрібно зменшити дозу статинів.
• Цитохром P450 індуктори (рифампіцин, фенитоїн, карбамазепін): знижують концентрацію кларитроміцину, що знижує його ефективність.
• Зидовудин: зменшує його біодоступність.
• Мідазолам і інші бензодіазепіни, що метаболізуються CYP3A: можуть підвищувати свою концентрацію, тому потрібен контроль стану пацієнта.
• Варфарин: можливе посилення антикоагулянтної дії, слід контролювати рівень протромбінового часу.
• Триазолам, алпразолам: можливе збільшення їх концентрації в крові.

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Застосування у I триместрі вагітності протипоказане. У II і III триместрах — лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Під час лактації застосування препарату рекомендується припинити годування груддю через можливий проникнення у молоко і ризик для дитини.

Побічні ефекти

З боку травної системи

• Часто: діарея, нудота, блювання, диспепсія, біль у животі;
• Нечасто: гастрит, езофагіт, стоматит, глоссит, запор, сухість у роті, здуття, підвищення активності печінкових ферментів, холестаз, гепатит, холестатичний або гепатоцелюлярний тип.
• Невідомий: панкреатит, зміна кольору язика і зубів, печінкова недостатність, жовтяха.

Алергічні реакції

• Часто: шкірна висипка;
• Нечасто: анафілактичний шок, гіперчутливість, дерматит булльозний.