Кларитроміцин-OBL — інструкція для медичного застосування

Кларитроміцин-OBL — це полусинтетичний антибіотик групи макролідів, призначений для лікування різноманітних інфекційних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами. Його застосування регламентується офіційною інструкцією і рекомендаціями лікаря.

Форма випуску та опис

Препарат випускається у вигляді таблеток, покритих плівковою оболонкою, по 500 мг у кожній таблетці. Упаковка містить 7, 10, 14, 20, 21 або 30 таблеток у блистерах або картонних пачках.

Клініко-фармакологічні групи та фармакодинаміка

Кларитроміцин належить до групи макролідів — антимікробних препаратів, що пригнічують синтез білка в мікробних клітинах, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій. Його дія переважно бактеріостатична, але у високих концентраціях може проявляти бактерицидну активність.

Препарат активний проти широкого спектра мікроорганізмів:

• Грамположні аеробні бактерії: Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Listeria monocytogenes.
• Грамотрицательні аеробні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophila, Helicobacter pylori.
• Внутриклітинні мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, Mycobacterium leprae, M. kansasii, M. chelonae, M. fortuitum, M. avium complex.

В умовах in vitro препарат проявляє активність щодо більшості штамів зазначених мікроорганізмів, включаючи різні штами стрептококів, стафілококів, а також деяких грамнегативних бактерій і анаеробів.

Показання до застосування

Кларитроміцин-OBL застосовують для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як:

• Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: тонзиліт, фарингіт, середній отит, гострий синусит.
• Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, обострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія.
• Одоногенні інфекції (зубні інфекції).
• Інфекції шкіри та м'яких тканин.
• Мікобактеріальні інфекції: комплекс M. avium та M. kansasii, а також для профілактики у хворих на СНІД.
• Ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки (у складі комплексної терапії).

Спосіб застосування, курс і дозування

Дозування визначається індивідуально відповідно до показань, віку та функціонального стану пацієнта:

Тривалість терапії залежить від характеру інфекції та клінічного ефекту. У пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК <30 мл/хв або рівень креатиніну >3,3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або подовжити інтервал між прийомами. Максимальна добова доза для дорослих — 2 г, для дітей — 1 г.

Лікарські взаємодії

Кларитроміцин інгібує активність ізоферменту CYP3A4, що може призводити до збільшення концентрації інших препаратів у плазмі крові, а також підвищення ризику серцево-судинних порушень, таких як prolongation інтервалу QT.

Особливу обережність слід дотримуватися при одночасному застосуванні з:

• Статинами: ловастатин, симвастатин — підвищується ризик міопатії і рабдомиолізу. Рекомендується застосовувати статини, що не метаболізуються CYP3A4 (наприклад, флувастатин).
• Антикоагулянтами: варфарином — можливе посилення антикоагулянтної дії, слід контролювати показники згортання крові.
• Іншими препаратами: цизапридом, дизопірамідом, терфенадином — можливе збільшення ризику аритмій, включаючи тахікардію типу "пір'ют".
• Цитохромними інгібіторами або індукторами: рифампіцином, фенитоїном, карбамазепіном — зменшення терапевтичної концентрації кларитроміцину або посилення побічних ефектів.
• З інші препаратами: дигоксином, теофіліном, колхіцином — можливе підвищення їх концентрацій і ризику токсичних ефектів.

Перед застосуванням будь-яких комбінацій необхідно проконсультуватися з лікарем та здійснювати контроль за станом пацієнта.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Заборонено застосовувати кларитроміцин у I триместрі вагітності. У II та III триместрах можливе застосування тільки за суворих показань, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Після призначення препарату у період лактації годування груддю слід припинити, оскільки компонент препарату проникає у грудне молоко.

Побічні дії

З боку травної системи:

• Часто — діарея, нудота, блювання, диспепсія, болі в животі.
• Нечасто — гастрит, эзофагіт, стоматит, глоссит, сухість у роті, метеоризм, підвищення активності печінкових ферментів, холестаз, гепатит.
• Рідко — панкреатит, зміна кольору язика і зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяха.

З боку алергічних реакцій:

• Часто — висипання на шкірі.
• Нечасто — анафілактичні реакції, гіперчутливість, дерматит булльозний.

Протипоказання

Заборонено застосовувати кларитроміцин при:

• Гіперчутливості до компонентів препарату.
• Першому триместрі вагітності.
• Відомій тахіаритмії або подовженні інтервалу QT.
• Важких порушеннях функції печінки та нирок.
• Одночасному застосуванні з препаратами, що підвищують ризик серйозних серцево-судинних порушень.

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно враховувати можливі ризики розвитку серцевих аритмій, особливо у пацієнтів похилого віку, з порушеннями електролітного балансу або з історією подовженого інтервалу QT. Рекомендується контролювати ЕКГ і рівень електролітів крові під час лікування.

При застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок слід дотримуватися особливого режиму дозування.

Застосування у дітей

Дітям призначають у відповідності з віком і масою тіла, з урахуванням рекомендованих доз. Не рекомендується застосовувати препарат у дітей молодше 3 років без консультації лікаря.

Нозологія (код МКБ) та показання

Згідно з МКБ, показання до застосування препаратів, що містять кларитроміцин, включають інфекції дихальних шляхів, шкіри, м'яких тканин і мікобактеріальні захворювання.

Власник реєстраційного посвідчення

Виробник: компанія-виробник.